Справа № 367/4735/25
Провадження № 2/369/4805/26
(про залишення позову без розгляду)
05.02.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 367/4735/25 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, -
У квітні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Писанюк Євген Ігоревич звернувся до суду з позовом до АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору.
Позивач та її представники неодноразово викликалися судом.
У судове засідання позивач та її представники повторно не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чиномі від них не надходила заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Причини неявки суду не відомі.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що систематична неявка до суду є зловживанням процесуальним правом з боку сторони позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається із матеріалів справи позивач та її представники не з'явилися в призначені судові засідання, будучи належним чином повідомленими про місце, дату, час проведення судових засідань, а саме: 09 жовтня 2025 року та 05 лютого 2026 року.
Так, як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справи 09 жовтня 2025 року о 14 год. 45 хв. були повідомлені: позивач ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 18 вересня 2025 року про доставлення повідомлення на номер телефону позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_1 ); представник позивача - адвокат Писанюк Є.І., що підтверджується довідкою від 18 вересня 2025 року про доставлення повідомлення на номер телефону представника позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_2 ) та довідками від 19 вересня 2025 року про доставку до електронного кабінету представника позивача ухвали суду від 22 липня 2025 року про відкриття провадження у справі та судової повістки; представник позивача - адвокат Стецюк С.Б., що підтверджується заявою від 07 жовтня 2025 року за Вх.№ 50140/25, у якій представник позивача - адвокат Стецюк С.Б. просив відкласти судове засідання, призначене на 09 жовтня 2025 року о 14 год. 45 хв..
В подальшому, про розгляд справи 05 лютого 2026 року о 12 год. 45 хв. були повідомлені: позивач ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 06 листопада 2025 року про доставлення повідомлення на номер телефону позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_1 ); представник позивача - адвокат Писанюк Є.І., що підтверджується довідкою від 06 листопада 2025 року про доставлення повідомлення на номер телефону представника позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_2 ) та довідкою від 08 листопада 2025 року про доставку до електронного кабінету представника позивача судової повістки; представник позивача - адвокат Стецюк С.Б., що підтверджується заявами від 02 лютого 2026 року за Вх.№ 4671/26 та від 04 лютого 2026 року за Вх.№ 5218/26 у яких представник позивача засвідчив свою обізнаність про призначене на 05 лютого 2026 року о 12 год. 45 хв. судове засідання.
Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стецюка Сергія Борисовича, подане 02 лютого 2026 року за Вх.№ 4671/26, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у цивільній справі № 367/4735/25 було повернуто без розгляду.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду № 759/14068/19 від 30 листопада 2022 року, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду номер телефону (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
А відтак, належність повідомлення судом позивача та її представників про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Про судові засідання сторона позивача була повідомлена завчасно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи з повідомленням причини та наданням доказів поважності причини неявки, заяв про розгляд справи за відсутності позивача та її представників ні в паперовому вигляді, ні електронно до суду не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем та її представниками своїх процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач та її представники, які належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явилися до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявами про розгляд справи за їх відсутності не зверталися, їх нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 14, 131, 223, 257, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА