Справа № 369/22285/25
Провадження № 1-кс/369/157/26
30 січня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 21 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024111450000190 від 31.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, згідно якої просить суд скасувати постанову слідчого СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 21 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024111450000190 від 31.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування скарги вказує, що слідчим відділенням ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024111450000190 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30.10.2024 року до ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Вокзальна, 75/30 надійшли матеріали через секретаря з Головного слідчого управління за зверненням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.10.2024 року щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ справа № 761/35107/24 провадження №1-кс/761/23246/2024 від 21.10.2024 року. Слідчим СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 винесено постанову від 21 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024111450000190 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. З постановою слідчого про закриття провадження не погоджується. Вказує, що постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024111450000190 від 31.10.2024 року, була прийнята передчасно та невмотивовано, без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх наявних доказів і обставин. Так, слідчим не вказано відносно яких осіб здійснюється кримінальне провадження, докази, на які посилається слідчий, не мають жодного відношення до предмету доказування, слідчим не вивчені всі докази.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти скасування постанови про закриття кримінального провадження, вважав її законною та обґрунтованою, вказав, що процесуальним керівником - прокурором не була погоджена підозра ОСОБА_5 , оскільки в її діях відсутній склад злочину, ним вивчені всі докази та проведені всі можливі слідчі дії, допитані свідки, вказує, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, які не регулюються нормами КПК України
Слідчий суддя, вислухавши пояснення скаржника та слідчого, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 26 КПК передбачено, що кримінальне провадження ґрунтується на засадах диспозитивності. Це означає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Таким чином, надаючи оцінку доводам скарги слідчий суддя обмежений вимогами, заявленими скаржником.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111450000190 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30.10.2024 року до ВП №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Вокзальна, 75/30 надійшли матеріали через секретаря з Головного слідчого управління за зверненням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.10.2024 року щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ справа № 761/35107/24 провадження № 1-кс/761/23246/2024 від 21.10.2024 року.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 має статус потерпілого.
В ході досудового розслідування слідчим було отримано ухвалу про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме - до матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого до ЄРДР за № 12015110000000108 від 24.04.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 384 КК України, з можливістю їх вилучення в копіях, котрі перебувають у користуванні та володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
16.06.2025 року було проведено тимчасовий доступ до вказаних матеріалів та отримано копії допитів та пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та інших свідків.
Слідчий вказує, що 24.11.2023 ОСОБА_5 , яку до цього часу не впускав до квартири її колишній чоловік ОСОБА_7 , хоча після розлучення квартира належала на праві власності по 1/2 частині кожному, а з 26.02.2021 видано свідоцтво про право власності, зареєстроване під № 532 на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, який був складений ОСОБА_8 - головним державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2021. Свідоцтво видане ОСОБА_5 , підставою для якого є акт державного виконавця у зв'язку з тим, що це факт встановлення права власності, який було проведено державним виконавцем. Свідоцтво видане після зняття арештів державним виконавцем та видано на 1/2 квартири, у зв'язку з тим, що інша 1/2 квартири вже була у власності ОСОБА_5 . Тому, встановлено, що повноправним власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_5 . Указана квартира була придбана під час шлюбу ОСОБА_9 , ремонт та облаштування меблями також відбувалось під час шлюбу та здійснювалось за матеріальною допомогою батьків з обох сторін.
Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що певні речі, які ОСОБА_3 вказує як викрадені, наразі знаходяться у квартирі, а інша їх частина була винесена на смітник через непотрібність, про що попередньо попереджалось власницею квартири.
У той час ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не звертались до ОСОБА_5 щоб забрати речі, які вказує заявник у своїх показаннях. Крім того, проведено додатковий допит в якості потерпілого ОСОБА_3 , під час якого повідомив, що не має документального підтвердження ступеня спорідненості із ОСОБА_7 .
Проведеним оглядом місця події під відеозапис за адресою АДРЕСА_2 , встановлено, що станом на 16.09.2024 двері та сумісні до них деталі знаходяться на місці в квартирі, диван у великій кімнаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » кут «7», шафа з кімнати, комод - були відсутні, з пояснення ОСОБА_5 було встановлено, що вона їх викинула на смітник, про що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були попередньо попередженні.
В ході проведення досудового розслідування зібрано характеризуючи матеріали щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_10 18.06.2025 року до Фастівської окружної прокуратури Київської області за вих. № 3358/109/1701/25 повторно направлено матеріали кримінального провадження № 12024111450000190 від 31.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та проект повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 14.07.2025 року винесено постанову про відмову у погодженні повідомлення про підозру ОСОБА_5
13.08.2025 року у вказаному кримінальному провадженні слідчим було прийнято рішення про закриття, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 5.09.2025 року скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 13 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024111450000190 від 31.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, було задоволено. Скасована постанова слідчого СВ ВП №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 13 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024111450000190 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Продовжене досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111450000190 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчим суддею було зазначено, що у матеріалах кримінального провадження відсутня заява потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, а тому суд позбавлений можливості перевірити підстави звернення потерпілого, і як наслідок встановити предмет розслідування у рамках даного кримінального провадження. Окрім цього, із доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 27.05.2025 року вбачається, що жодна із вказівок слідчого СВ ВП №1 ОСОБА_4 уповноваженими працівниками Фастівського РУП ГУНП не виконана, що свідчить про те що, досудове розслідування проведено неповно.
У оскаржуваній постанові слідчий вказує, що після відновлення досудового розслідування слідчим до матеріалів кримінального провадження долучено оригінал заяви про вчинення кримінального правопорушення, адресованої від ОСОБА_3 . У повному обсязі було виконано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 27.05.2025. Також до матеріалів кримінального провадження долучено інформацію з органів реєстрації актів цивільного стану щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , тобто повністю було усунуто недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали ІНФОРМАЦІЯ_6 (справа № 369/14775/25) від 05.09.2025. Також, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що користувачами дивану « ІНФОРМАЦІЯ_4 » кут «7» були ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , а сам диван був їм подарований та перебував у їх користуванні за волевиявленням ОСОБА_3 з моменту його доставки до приміщення квартири.
Слідчий вказує, що навіть якщо диван «Монте Карло» кут «7» і був придбаний за особисті кошти ОСОБА_3 , то в даному випадку також вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, де за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Крім того, встановлено, що повноправним власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 , якій 26.02.2021 видано свідоцтво про право власності зареєстроване під № 532 на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Окрім того, в ході проведення досудового розслідування, не встановлено та не отримано жодного документального підтвердження ступеня спорідненості між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а також не встановлено, що ОСОБА_3 має право на зайняття адвокатською діяльністю. Тому ОСОБА_3 не може вважатися ані потерпілим у даному кримінальному провадженні, оскільки йому фактично не було завдано ніякої шкоди та збитку, ані представником потерпілого, оскільки у нього відсутні такі повноваження та підстави.
На підставі викладеного слідчим 21.11.2025 року було прийняте рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно до ст. 2 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Слідчий суддя, на якого Кримінально процесуальним кодексом України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, слідчий суддя звертає увагу на те, чи містить ця постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважає, що вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого, дізнавача на їх спростування.
Слідчим суддею встановлено, що вказані вимоги закону при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження дотримані не були.
Зі змісту постанови слідчим суддею встановлено, що, закриваючи кримінальне провадження, слідчий виходив з тих мотивів, що повноправним власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 , якій 26.02.2021 видано свідоцтво про право власності; користувачами дивану « ІНФОРМАЦІЯ_4 » кут «7» були ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , а сам диван був їм подарований та перебував у їх користуванні за волевиявленням ОСОБА_3 з моменту його доставки до приміщення квартири; диван «Монте Карло» кут «7» з пояснення ОСОБА_5 був викинутий на смітник, про що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були попередньо попередженні. А тому в даному випадку склались цивільно-правові відносини, і як наслідок відсутній склад кримінального правопорушення. При цьому, слідчий також вказує, що не встановлено та не отримано жодного документального підтвердження ступеня спорідненості між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а також не встановлено, що ОСОБА_3 має право на зайняття адвокатською діяльністю. Тому ОСОБА_3 не може вважатися ані потерпілим у даному кримінальному провадженні, оскільки йому фактично не було завдано ніякої шкоди та збитку, ані представником потерпілого, оскільки у нього відсутні такі повноваження та підстави.
Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він вважає вказаний диван особистою власністю та вказує, що передав його у тимчасове користування ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , а тому жодних цивільно-правових відносин між ним та ОСОБА_5 немає.
Між тим, слідчим не звернуто увагу та вказані доводи ОСОБА_3 та не надано їм відповідної оцінки. Натомість матеріали кримінального провадження містять докази оплати ОСОБА_3 дивану «Монте Карло» кут «7», відтак підтверджено його право власності на вказаний диван.
Слідчий суддя в контексті правомірності винесеної постанови слідчого і її відповідності завданням кримінального провадження, передбаченим ст. 2 КПК України, зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять достатньо відомостей для того, щоб належним чином, з дотриманням вимог ст. 84 КПК України висновувати про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, або іншого правопорушення в рамках даного кримінального провадження.
Так, слідчий вказує, що ним встановлено, що повноправним власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 , якій 26.02.2021 видано свідоцтво про право власності зареєстроване під № 532 на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
Однак матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, як і не містять жодних даних про те, кому на праві приватної власності на момент події, про яку вказує потерпілий у заяві, належала вказана квартира.
Слідчим, в ході проведення досудового розслідування не були перевірені обставини належності квартири шляхом здійснення процесуальних дій, направлених на витребування відповідних документів, що також має важливе значення по вказаному кримінальному провадженню.
Крім того, після отримання оригіналу заяви про вчинення кримінального правопорушення, яка була складена ОСОБА_3 , слідчим не були перевірені обставини, на які вказує потерпілий в своїй заяві, не допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_10 за цими обставинами.
Зазначені обставини вказують на непроведення слідчим всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та належного проведення досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора слідчий суддя повинен з'ясувати питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, правова природа даного виду оскарження процесуального рішення слідчого, дізнавача та прокурора передбачає необхідність перевірки слідчим суддею не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
З оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим в ході здійснення досудового розслідування не було проведено достатньої кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дії, спрямованих на встановлення істини у кримінальному провадженні, не встановлено всіх обставин у кримінальному провадженні, зібраним у провадженні доказам не надано належної оцінки.
Враховуючи викладене, з постанови слідчого вбачається, що рішення про закриття кримінального провадження є таким, що прийнято передчасно, на підставі неповно проведеного досудового розслідування без всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що постанова слідчого СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 21 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024111450000190 від 31.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 26, 91, 92, 110, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 21 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024111450000190 від 31.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 21 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024111450000190 від 31.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 06 лютого 2026 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1