Справа №573/253/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черкашина М. С.
Номер провадження 33/816/567/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
06 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 573/253/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника МАХОВИКА Р. В. на постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 15.09.2025, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Маховика Р. В.,
установив:
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 та його захисник МАХОВИК Р. В. просять скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки ОСОБА_4 у категоричній формі не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, наявні в справі відеозаписи не доводять факт його відмови, викладені в протоколі обставини є незрозумілими, акт огляду та направлення на огляд не підписані ОСОБА_4 , тому його вина не доведена поза розумним сумнівом.
Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 15.09.2025 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_4 05.02.2025 о 17:50 в с. Тучне керував т/з «Skoda Octavia», д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та проведення огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Вислухавши доводи захисника Маховика Р. В., який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 239365 від 05.02.2025, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб відмовився, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином вмотивовано та, окрім протоколу, об'єктивно підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами події правопорушення із спеціальних технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані виявлення поліцейськими під час спілкування з ОСОБА_4 ознак алкогольного сп'яніння та вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з, на що ОСОБА_4 повідомив, що проходити огляд не буде, але від його проходження не відмовляється. Також був зафіксований факт складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмови ОСОБА_4 від ознайомлення з його змістом та отримання останнім копії протоколу.
Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності і достатності для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю не убачає будь-яких підстав не довіряти цьому доказу.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Так, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Згідно визначеної процедури огляд, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
Відеозапис події правопорушення є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою певних обставин, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення ними можливості проходження ОСОБА_4 огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Ці відеозаписи містять усі суттєві обставини, що підлягають з'ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді (ст. 280 КУпАП), зокрема: 1) підтвердження факту керування особою т/з; 2) вимога поліцейського до особи, яка керувала т/з, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку; 3) відмова цієї особи, яка керувала т/з, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, з відеозапису убачається, що у процесі спілкування поліцейський Литвиненко С. О. зазначає про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, на що ОСОБА_4 зазначив, що він їде додому і випив 50 гр. коньяку. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер ОСОБА_4 відмовився, після чого йому було роз'яснене право пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні, на що ОСОБА_4 повідомив, що б не поспішали, оскільки йому потрібно зателефонувати про цю ситуацію у Миколаївку. Поліцейський у свою чергу повідомив ОСОБА_4 про складення відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду. ОСОБА_4 запитав поліцейських про можливість сплати штрафу на місці зупинки т/з. На запитання поліцейського про те, чи погоджується ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп'яніння, останній відповів, що ще думає, а поліцейським зараз зателефонують і щось рішать.
Тобто, із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали відносно ОСОБА_4 матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю останнього реально мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється. При цьому ОСОБА_4 , хоч і не напряму, але ж відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, порушивши тим самим вимоги п. 2.5 ПДР, що цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому були дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_4 як учасника дорожнього руху, а вказаний протокол містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно установленого порядку огляду на стан сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за недотримання цієї норми ПДР - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Одночасно необхідно зауважити, що саме Правила дорожнього руху України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3).
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до ОСОБА_5 про проходження огляду на стан сп'яніння відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).
З огляду на викладене, апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність факту відмови з боку ОСОБА_4 на проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і наведеним вище відеозаписам, а особа, яка керує т/з, у тому числі і ОСОБА_4 , отримавши вимогу поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння, зобов'язаний був пройти такий огляд у визначеному законом порядку, а не ухилятись від проходження огляду у будь-який завуальований спосіб шляхом як активних, так і пасивних дій, тому дії ОСОБА_4 цілком вірно були розцінені спочатку поліцейським, а потім і суддею суду першої інстанції як відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування ОСОБА_4 із ознаками алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає імперативним приписам законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Що стосується доводів апеляційної скарги про складання протоколу неуповноваженою особою, так як ОСОБА_4 є військовослужбовцем, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки ч. 3 ст. 266-1 КУпАП регламентує огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, і проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, а ст. 130 КУпАП регламентує проходження огляду на стан сп'яніння водіями чи особами, які керують т/з, незважаючи на те, чи є вони військовослужбовцями ЗСУ чи ні. При цьому також підлягає врахуванню той факт, що ОСОБА_4 керував цивільним т/з «Skoda Octavia», д. н. з. НОМЕР_1 , і відсутні докази того, що він знаходився у цей час при виконанні своїх службових обов'язків як військовослужбовець ЗСУ.
Отже, в даному випадку ОСОБА_4 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно вимог ст. 266 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів), суддя повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_4 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння в установленому законом порядку, так як будь-який обґрунтований сумнів у справі був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 15.09.2025 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу його та захисника МАХОВИКА Р. В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов