Справа № 357/1881/26
1-кс/357/310/26
05 лютого 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської окружної прокуратури: ОСОБА_3 ,
слідчий: ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_5 ,
підозрювана: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань в м. Біла Церква, Київської області по кримінальному провадженню №42026112030000054 від 26.01.2026,
клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури в Київської області ОСОБА_7 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Рокитне Київської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, одруженої, працюючої фізичною особою-підприємцем, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді даного місцевого суду з клопотанням погодженим прокурором Білоцерківської окружної прокуратури в Київської області ОСОБА_7 , про застосування підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово в межах строку досудового розслідування, в рамках кримінального провадження №42026112030000054 від 26.01.2026, враховуючи наявність обставин, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177, ст. 178, пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Так, клопотання вмотивоване наступним, що досудовим розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - ФОП ОСОБА_6 ), 21.11.2025 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець.
ФОП ОСОБА_6 здійснює свою діяльність за такими КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 41.10 Організація будівництва будівель; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.
ФОП ОСОБА_6 здійснюючи свою підприємницьку діяльність уклала в якості замовника цивільно-правову угоду з фізичною особою, з метою виконання робіт/надання послуг, які містять інформацію щодо сторін, предмету договорів, розміру та порядку оплати, відповідальності сторін, дострокового розірвання угод, інших умов, порядку вирішення спорів, терміну дії угоди, юридичних адрес та банківських реквізитів сторін, що свідчить про виконання ФОП ОСОБА_6 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Таким чином, ОСОБА_6 будучи фізичною особою-підприємцем, являвся особою, яка постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та Приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовою особою та вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
В грудні 2025 в фізичної особи-підприємець ОСОБА_6 виник єдиний умисел на вчинення злочину, направлений на привласнення чужого майна, а саме заволодіння грошовими коштами Пенсійним фондом України у Київській області, який вона реалізувала наступним чином.
Так, 03.12.2025 між Пенсійним фондом України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) («Замовник») та ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ) («Підрядник») укладено договір № 472/12-05, предметом якого є «Роботи з Капітального ремонту частини нежитлової будівлі за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, 2, код ДК 021:2015: 45453000-7 - «Капітальний ремонт і реставрація».
Відповідно до п.1.1 Договору Підрядник бере на себе зобов'язання у межах Договірної ціни (Додаток 2) на свій ризик, власними силами і засобами виконати та здати у строки, обумовлені Договором, Роботи з Капітального ремонту частини нежитлової будівлі за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, 2, код ДК 021:2015: 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація» (далі - Роботи) передбачені проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складений Локальний кошторис (Додаток 3), з дотриманням чинних норм і правил, а Замовник - прийняти закінчені Роботи та сплатити їх вартість згідно з умовами Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору Підрядник повинен здійснити Роботи згідно з розділом 1 Договору, у відповідності до Державних будівельних норм, Закону України «Про охорону праці», вимог і нормативів екологічної безпеки, правил протипожежної безпеки, санітарних норм, правил електробезпеки.
Відповідно до п.2.2 Договору В процесі здійснення Робіт Підрядник забезпечує наявність документів, що засвідчують характеристики та якість матеріалів, конструкцій, устаткування (Журнал виконання робіт, Акти на закриття прихованих робіт, паспорти, сертифікати тощо).
Відповідно до п.3.1 Договору Строк виконання Робіт - до 30 грудня 2025 року.
Відповідно до п.3.2. Строком початку виконання Робіт вважається дата підписання Договору.
Відповідно до п.4.1. Договору Приймання виконаних Робіт здійснюється приймальною комісією, про що складається Акт здачі приймання обсягу робіт, передбаченого для виконання окремого етапу, згідно з Календарним графіком виконання Робіт (Додаток 1).
Відповідно до п.5.1. Договору Ціна Договору визначена відповідно до Кошторисних норм України. Настанова з визначення вартості будівництва (з урахуванням Змін № 1, № 2, № 3, № 4), погоджена Сторонами у Договірній ціні (Додаток 2) та складає: 952 727 грн 00 коп. (Дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять сім гривень 00 копійок), без ПДВ.
Відповідно до п.5.3. Договору Ціна Договору включає вартість матеріалів, обладнання та устаткування, доставки їх до місця виконання Робіт, вантажно-розвантажувальних робіт, податки, збори та всі інші витрати, що мають бути здійснені у зв'язку з виконанням Договору.
Відповідно до п.5.7. Договору За результатами виконання обсягу Робіт, згідно з Календарним графіком виконання Робіт (Додаток 1), Сторони складають Довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та Акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в (надалі - Довідка та Акти), які підтверджують, що Підрядник належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, а Замовник їх прийняв, та Сторони не мають взаємних претензій.
Відповідно до п.5.8. Договору Розрахунки за виконані Роботи, передбачені Календарним графіком виконання Робіт (Додаток 1), проводяться протягом 10 робочих днів з моменту підписання, належно оформлених, Довідки та Актів, які зазначені у п. 5.7. Договору, в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний період.
Відповідно до п.7.5.4. Договору Підрядник зобов'язаний: забезпечити виконання Робіт у строки, встановлені Договором, з використанням власних матеріалів, обладнання та устаткування.
Відповідно до п.7.5.5. Договору Підрядник зобов'язаний: забезпечити виконання Робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 Договору.
Відповідно до п.7.5.10. Договору Підрядник зобов'язаний: своєчасно усувати недоліки Робіт, допущені з його вини.
Відповідно до п.7.5.11. Договору Підрядник зобов'язаний: при залученні до виконання Робіт субпідрядників нести повну відповідальність перед Замовником за результати їх роботи.
Відповідно до п.8.1. Договору У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та Договором.
Відповідно до п.12.1. Договору Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим Договором, а в частині гарантійних зобов'язань - до перебігу строку, зазначеного у розділі 6 Договору.
Так, 08.12.2025, 26.12.2025 та 30.12.2025 ФОП ОСОБА_6 , більш точний час вчинення злочину досудовим розслідуванням не встановлено, зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, діючи з єдиним умислом, направленим на привласнення чужого майна шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та в подальшому використання таких документів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України у Київській області, склала та внесла завідомо неправдиву інформацію до офіційних документів - актів за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за об'єктом будівництва «Капітальний ремонт частини нежитлової будівлі за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, 2», а саме: акт б/н за грудень 2025 на загальну суму 514 183,00 грн.; акт №2 за грудень 2025 на загальну суму 402 947, 00 грн.; акт б/н за грудень 2025 на загальну суму 35 597,00 грн., в яких зазначила неправдиві відомості про обсяг та вартість виконаних будівельних робіт, який підписала, чим надала їм юридичного значення, після чого подала акти для підписання іншій стороні - Пенсійному фонду України у Київській області, чим здійснила їх видачу.
Вказані вище акти стали підставою для подальшого оформлення Пенсійним фондом України у Київській області платіжних інструкцій та перерахунку з розрахункового рахунку НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 НОМЕР_3 бюджетних грошових коштів, а саме: 08.12.2025 в сумі 514 183,00 грн., 26.12.2025 в сумі 402 947, 00 грн. та 30.12.2025 в сумі 35 597,00 грн., на загальну суму 952 727, 00 грн.
Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_6 , що виразилися в привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем під час виконання умов договору №472/12-05 від 03.12.2025 предметом якого є «Капітальний ремонт частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 », чим завдано збитків Пенсійному фонду України у Київській області на загальну суму 952 727, 00 грн. в особливо великих розмірах, яка у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 2025 рік.
Крім цього, ФОП ОСОБА_6 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, склала та внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, за наступних обставин.
Так, 08.12.2025, 26.12.2025 та 30.12.2025 ФОП ОСОБА_6 , часу вчинення злочину досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, склала акти за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за об'єктом будівництва «Капітальний ремонт частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 », а саме: акт б/н за грудень 2025 на загальну суму 514 183,00 грн.; акт №2 за грудень 2025 на загальну суму 402 947, 00 грн.; акт б/н за грудень 2025 на загальну суму 35 597,00 грн., в яких зазначила неправдиві відомості про обсяг та вартість виконаних будівельних робіт, який підписала, чим надала їм юридичного значення, після чого подала акти для підписання іншій стороні - Пенсійному фонду України у Київській області, чим здійснила їх видачу.
Після підписання у такий спосіб вказаних офіційних документів (актів за формою КБ-2в), які стали підставою для подальшого оформлення Пенсійним фондом України у Київській області платіжних інструкцій та перерахунку з розрахункового рахунку НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 НОМЕР_3 бюджетних грошових коштів, а саме: 08.12.2025 в сумі 514 183,00 грн., 26.12.2025 в сумі 402 947, 00 грн. та 30.12.2025 в сумі 35 597,00 грн., на загальну суму 952 727, 00 грн., що стало наслідком внесення ним як службовою особою ФОП ОСОБА_6 неправдивих відомостей до офіційних документів, які вона уповноважена підписувати, про фактичні обсяги будівельних робіт, матеріалів та послуг, що фактично виконаними, використаними та наданими відповідно у зазначених обсягах станом на 30.12.2025 не були, а також витрат, які підрядник під час виконання будівельних робіт не поніс, чим вчинила службове підроблення. За таких обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та у складанні, видачі та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку з чим 30 січня 2026 року ОСОБА_6 вручене письмове повідомлення про підозру.
Отже, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (ч. 5 ст. 191 КК України), за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, невиконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено реальне покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрювана ОСОБА_6 проживає в селищі Рокитному та продовжує виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 . Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, в разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з цілодобовим домашнім арештом, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків, потерпілого по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
Вище зазначені відомості свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків.
Зважаючи на те, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у світлі чого сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово в межах строку досудового розслідування.
Позиція сторін
У судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав та уточнивши клопотання, просив виключити з обов'язків, які необхідно покласти на ОСОБА_6 , обов'язок носити електронний засіб контролю, замінивши його на обов'язок утримуватись від спілкування з свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні просила у разі задоволення клопотання прокурора застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме у період часу з 19:00 год. по 06:00 год., у зв'язку з необхідністю працювати за місцем роботи.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію підозрюваної, при цьому вважав, що підозра є необґрунтованою, не проведені всі необхідні експертизи, не зібрані та не досліджено всі докази, а також вважав недоцільним застосовувати запобіжний захід відносно ОСОБА_6 . Також захисник заперечував щодо заборони ОСОБА_6 спілкуватися з свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, у ракурсі установлених фактичних обставин
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
У цьому випадку, вимоги ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником (слідчим та прокурором) дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1- п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний - обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним - обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрювана об'єктивно підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
Щодо обгрунтованої підозри.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за викладених у клопотанні обставин.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах 26.01.2026 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження за №42026112030000054, у ході якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а також подано органом досудового розслідування до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України, слідчий суддя враховує таке.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 30.01.2026 о 16:20 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваній вручено з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання стосовно підозрюваної встановлено такі відомості: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка селища Рокитне Київської області, громадянку України, із середньою спеціальною освітою, заміжню, працюючу фізичною особою-підприємцем, не являється депутатом, не являється адвокатом, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин, визначених ст. 132, пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177, пунктів 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про ймовірну причетність ОСОБА_13 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Для визначення причетності ОСОБА_6 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема: протокол огляду частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, буд. 2, під час якого зафіксовано факт незавершених будівельних робіт, які на момент проведення огляду виконані не в повному обсязі, відповідно до договору №472/12-05 від 03.12.2025; оригінали документів, наданих ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідь на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України, а саме акти за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за об'єктом будівництва «Капітальний ремонт частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 », а саме: акт б/н за грудень 2025 на загальну суму 514 183,00 грн.; акт №2 за грудень 2025 на загальну суму 402 947, 00 грн.; акт б/н за грудень 2025 на загальну суму 35 597,00 грн.; показання свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працює на посаді головного спеціаліста відділу контролю за правильністю призначення пенсії управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг ГУ Пенсійного фонду України в Київській області та робоче місце якої знаходиться за адресою: Київська обл., селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, буд. 2. В ході допиту остання повідомила про обставини, які їй відомі щодо виконання будівельних робіт на її фактичному місці роботи. Окрім цього, ОСОБА_10 зазначила, що на момент проведення допиту, тобто 29 січня 2026 року, будівельні роботи в приміщенні ще тривають; показаннями свідка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка працює на посаді головного спеціаліста відділу формування електронних-трудових книжок ГУ Пенсійного фонду України в Київській області та робоче місце якої знаходиться за адресою: Київська обл., селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, буд. 2. В ході допиту остання повідомила про обставини, які їй відомі щодо виконання будівельних робіт на її фактичному місці роботи. Окрім цього, ОСОБА_11 зазначила, що на момент проведення допиту, тобто 29 січня 2026 року, будівельні роботи в приміщенні ще тривають. Показання свідка ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який працює на посаді головного спеціаліста відділу адміністрування інформаційних систем ГУ Пенсійного фонду України в Київській області та робоче місце якої знаходиться за адресою: Київська обл., селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, буд. 2. В ході допиту останній повідомив про обставини, які йому відомі щодо виконання будівельних робіт на його фактичному місці роботи. Окрім цього, ОСОБА_14 зазначив, що на момент проведення допиту, тобто 29 січня 2026 року, будівельні роботи в приміщенні ще тривають. Показання свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який працює як фізична особа-підприємець та фактично виконує будівельні роботи в якості будівельника та бригадира (прораба), зокрема виконуючи роботи на об'єкті по будівництву частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Останній зазначив, що виконання робіт за вказаною адресою не зміг закінчити у встановленні строки (до 31.12.2025), у зв'язку з тим, що під час виконання робіт на об'єкті виникли непередбачувані обставини, а саме: протікання покрівлі, внаслідок чого були пошкодження стін та стелі. Окрім цього зазначив, що виконання робіт у встановлені строки не вдалось здійснити через відключення світла на об'єкті.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Повідомлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрювану із вчиненими кримінальними правопорушеннями. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Окрім того, кримінальне провадження №42026112030000054 від 26.01.2026 перебуває з точки зору його відкритості для сторони захисту на початковій стадії. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що чим довше щодо підозрюваного обраний запобіжний захід, тим вищими мають бути вимоги до підтвердження обґрунтованості підозри (наприклад, рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 р., «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 р., «Ердагоз проти Туреччини» від 22 жовтня 1997 р., «Влох проти Польщі» від 19 жовтня 2000 р., «О'Хара проти Сполученого Королівства» від 16 жовтня 2001 р. тощо).
Тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вказаному кримінальному провадженні є не доведеними.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрювана може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
На наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено реальне покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років. Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання її винуватою у майбутньому, підозрювана може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді його потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим. Слідчим суддею береться до уваги, що підозрювана ОСОБА_6 перебуваючи на волі буде намагатися впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Ризик незаконного впливу на інших осіб об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо актуальності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що він існує, оскільки докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на даний час всі не встановлені.
Що стосується аргументів сторони захисту, вони не є суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики з огляду на вказані обставини.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з останньою, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дані правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) та вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними, у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків; репутація підозрюваного; майновий стан; наявність постійного місця проживання; відсутність утриманців; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризики переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що їх створює підозрювана, вказують на те, що обставини передбачені п пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_6 працевлаштована та має необхідність відвідувати роботу, отже, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим для запобігання зазначених ризиків слідчий суддя вважає доцільним та достатнім застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати місце проживання у період часу з 19:00 год. по 06:00 год. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , з покладанням на останню певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури в Київської області ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №42026112030000054 від 26.01.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши останній у період часу з 19:00 год. по 06:00 год. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме по 30.03.2026.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі Білоцерківського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку;
- утримуватись від спідкування з свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на неї обов'язків.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_6 наслідки невиконання покладених на неї обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена не з'явиться без поважних причин за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно неї може бути змінено на більш суворий.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваним покласти на службу превенції Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області на території обслуговування, якого проживає ОСОБА_6 .
Покладені на підозрювану ухвалою обов'язки діють по 30.03.2026 включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений і проголошений о 12:45 год. 06.02.2026 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 4 А.
Слідчий суддяОСОБА_15