Справа №295/13929/25
Категорія 97
1-кп/295/503/26
06.02.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 189 ч.4 КК України
з участю :
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшилися та продовжують існувати. Зазначив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримав.
Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Захисник подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашний арешт або визначити розмір застави.
Прокурор висловив свої заперечення.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розгляд кримінального провадження до закінчення продовженого запобіжного заходу неможливо завершити, не завершено допит обвинуваченого, у зв'язку з неявкою потерпілого ОСОБА_7 , не досліджено письмові докази, не допитано заявлених свідків.
З урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, зважаючи на те, що на даний час відсутні докази того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані, вчинення іншого кримінального правопорушення, які бралися до уваги при обранні запобіжного заходу, зменшилися, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу. Також суд враховує, що ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді було визначено розмір застави, з покладенням певних обов'язків, які він порушив, що у послідуючому стало причиною та передумовою для вчинення нового інкримінованого йому кримінального правопорушення та знову ж затримання по новому епізоду.
Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцні соціальні зв'язки, хвороби самого обвинуваченого неможливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання. Обвинувачений отримує повноцінну медичну допомогу, що підтверджено повідомленнями ЦОЗ ДКВС у Житомирській області, згідно якої стан здоров'я ОСОБА_3 задовільний. Оновлених медичних документів, які б спростовували зазначену інформацію, суду не надано.
Таким чином, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК України і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на наведене, враховуючи також обставини справи та обстановку за якою обвинуваченому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки підстав для зміни виду запобіжного заходу не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадження щодо злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства.
Обвинуваченому інкриміновано дії, пов'язані із погрозою застосування насильства. Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави та відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів - до 06.04.2026 року (включно), без визначення розміру застави.
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1