Справа № 161/7685/25
Провадження № 2-др/161/13/26
06 лютого 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі секретаря судових засідань Романюк М.М.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
14 січня 2026 року від представника позивачів - адвоката Деркача Д.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, зокрема сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн, витрат за проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 4500 грн та 10000 грн витрат за надання правничої допомоги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3,4 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Сторони в судове засідання не викликались.
Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено частково, ухвалено сягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 15870 гривень 67 копійок, на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 31741 гривень 33 копійок. Також стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1000 гривень моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 1000 гривень моральної шкоди.
Також встановлено, що судом при ухваленні рішення не вирішено питання про судові витрати, які складаються з понесених позивачами витрат, які складаються з сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн, витрат за проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 4500 грн та 10000 грн витрат за надання правничої допомоги, про які було заявлено в позовній заяві та долучено відповідні докази по їх понесенню.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Крім того, суд зауважує, що у пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723 св 20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Застосовуючи вищенаведені правові позиції Верховного Суду суд ще раз підкреслює, що клопотань про зменшення судових витрат, в порядку ч.5 ст.137 ЦПК України, відповідачі не подали.
Підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Разом з тим, визначаючи розмір витрат, понесених позивачем суд враховує вимоги ч.2 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з врахуванням вищенаведеної норми закону суд приходить до висновку про необхідність стягнення понесених витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 63,92 % від заявлених позовних вимог, а саме 10816,80 гривень.
Відтак, враховуючи наведене, на користь позивача ОСОБА_1 з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягає стягненню 3605,60 гривень понесених судових витрат, по 1802, 80 грн з кожного, а на користь позивача ОСОБА_2 з відповідачів слід стягнути понесені судові витрати в сумі 7211,20 грн, по 3605,60 грн з кожного.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 82, 137, 141 270 ЦПК України, суд,-
Доповнити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 3605 ( три тисячі шістсот п'ять) гривень 60 копійок, по 1802 ( одна тисяча вісімсот дві) гривні 80 копійок з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 7211( сім тисяч двісті одинадцять) гривень 20 копійок, по 3605 (три тисячі шістсот п'ять) гривень 60 копійок з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення додаткового рішення 06 лютого 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М. Філюк