Номер провадження: 11-сс/813/327/26
Справа № 523/11811/25 1-кс/523/928/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025162490000003 від 01.01.2025 року за апеляційною скаргою заступника керівника Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 рокупро застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ахтюбінськ, Республіки Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ФОП, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
встановив:
в провадженні СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області,перебуває кримінальне провадження №12025162490000003 від 01.01.2025 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за обставин викладених у клопотанні органу досудового розслідування.
24.12.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України за кваліфікуючими ознаками - умисне перешкоджання виконанню рішення суду, що набрало законної сили.
05.01.2026 року старша слідча СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з заступником керівника Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а саме: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Оскарженою ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено частково та підозрюваному обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 24.02.2026 року, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України,.
Обґрунтовуючи рішення про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту та застосувавши запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри у скоєнні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст.177 КПК України - можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Водночас слідчий суддя врахувавши відомості про особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, є ФОП, дійшов до висновку про достатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, оскільки органом досудового розслідування та прокурором не було доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання органу досудового розслідування та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор вважає, що при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а також те, що підозрюваний не з'являвся за викликом до слідчого та прокурора, а також був оголошений у розшук в межах виконавчого провадження, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК.
Прокурор стверджує, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов'язків та не може запобігти ризикам можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді оскаржена не була.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; думку підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; надавши останнє слово підозрюваному; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною другою вказаної норми процесуального закону передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється, тому не перевіряється апеляційним судом.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_8 в цілому дотримався вищевказаних вимог Закону та Конвенції.
Так, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.194 КПК України, встановивши наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 , ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК, вірно зазначив про те, що слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не змогли довести неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленому ризику.
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України дійшов вірного висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, який буде необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків, та обґрунтовано визначив таким запобіжним заходом особисте зобов'язання.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор не навів обставин, які не були враховані слідчим суддею та свідчили б про необхідність застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що на даний час відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
Разом з цим, апеляційним судом встановлені обставини, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та прийняття апеляційним судом нової ухвали, оскільки приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання та покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя не врахував положень КПК України.
Так, відповідно до положень ч.2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покладаючи на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, всупереч положенням ч.2 ст.196 КПК України, замість визначення строку дії відповідних обов'язків, встановив строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який у відповідності до положень КПК України не має терміну дії.
Крім того, покладаючи на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК, слідчий суддя вийшов за межі клопотання та поклав на підозрюваного обов'язок утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні,який не був зазначений в клопотанні, що суперечить суті судового контролю.
Скасовуючи оскаржену ухвалу та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, доведеність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК, особу підозрюваного, а також те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, що свідчить про необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, колегія суддів вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.
На переконання апеляційного суду такий вид запобіжного заходу є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленому ризику, передбаченому п.3 ч.1 ст.177 КПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню, оскаржена ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу заступника керівника Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 в кримінальному провадженні №12025162490000003 від 01.01.2025 року, обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшої слідчої СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 за погодженням заступником керівника Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання..
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- з'являтись за вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання;
Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 в частині покладених обов'язків становить до 24.02.2026 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4