Номер провадження: 22-ц/813/3281/26
Справа № 501/5173/25
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Лозко Ю. П.
05.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 09 грудня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий Бульвар» про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва
встановив:
11 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко О.М., звернулася до суду з вказаним вище позовом у якому просила визнати за нею майнові права на об'єкт незавершеного будівництва на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 29,85 кв.м. від загальної площі однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці під кадастровим номером 5110800000:02:019:0081.
Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 09 грудня 2025 року вказаний позов повернуто.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко О.М., просить скасувати ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 09 грудня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції безпідставно поклав на позивачку, яка звернулася до суду за захистом своїх прав як споживач, обов'язок зі сплати судового збору за подання позову та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для її повернення.
Днем вручення судового рішення є день: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Копію ухвали Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року та апеляційну скаргу відповідач ОК «Кольоровий бульвар» отримало в електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа та квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу ОК «Кольоровий бульвар» не скористалося.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення позову, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що під час звернення з позовом до суду, позивачка порушувала питання про звільнення її від сплати судового збору за подання позову, посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів» та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №752/15913/19. Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 26 листопада 2025 року позов залишено без руху та надано позивачці 10-ти денний строк на усунення недоліків, з урахуванням вимог викладених в ухвалі. У строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви не усунуто, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позову, що передбачено ч.3 ст. 185 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон N 1023-XII).
Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 статті 1 Закону N 1023-XII).
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону N 1023-XII послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону N 1023-XII споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
У статті 5 Закону N 3674-VI визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону N 1023-XII дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленого статтею 5 Закону N 3674-VI, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Отже, стаття 5 Закону N 3674-VI не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.
Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі N 761/24881/16-ц (провадження N 14-57цс18).
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» та постанову Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №752/15913/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №752/15913/19, на яку міститься посилання у клопотанні про звільнення від сплати за подання позову, зазначено:
«Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Спір, який ініціювали позивачі, безпосередньо пов'язаний з порушенням прав споживача, а останніми заявлені вимоги про визнання майнових прав на об'єкт інвестування у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачами умов договорів купівлі-продажу майнових прав щодо об'єкта нерухомого майна.
Згідно з пунктами 18, 22 частини першої статті 1 Закону N 1023-XII продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 1-1 Закону N 1023-XII передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Як випливає з положень пункту 2 договорів купівлі-продажу майнових прав, продавець продає, а покупець купує майнові права на об'єкт нерухомості.
Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закону N 1023-XII, оскільки договори купівлі-продажу майнових права передбачають у подальшому набуття їх покупцями права власності на квартири, що мали бути здані в експлуатацію у першому кварталі 2015 року, а отже, на такі правовідносини поширюється дія вказаного закону.
Колегія суддів вважає, що у цій справі правовідносини сторін, поряд з нормами ЦК України, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів, оскільки вимоги позивачів до ТОВ "СБ ЛТД", ТОВ "Укрміськбуд Холдинг" про визнання майнових прав на об'єкт інвестування заявлені у зв'язку із порушенням відповідачами строку виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу майнових права.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі N 755/3509/18 (провадження N 61-17721св19).
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивачів передбаченої частиною третьою статті 22 Закону N 1023-XII пільги зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі є помилковим».
Як убачається з матеріалів справи, за договором персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №5/4/3/13, укладеного 08 лютого 2022 року між ОК «Кольоровий Бульвар» та ОСОБА_1 в порядку та на умовах, визначених цим персональним меморандумом, статутом кооперативу, асоційований член кооперативу приймає пайову участь в будівництві комплексу житлових будинків, розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 5110800000:02:019:0081 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого отримання у власність 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 на 3 поверсі в 4 підїзді житлового будинку АДРЕСА_4 будівельний номер 5/4/3/13, загальною проектною площею 57,89 кв.м. Участь в будівництві комплексу житлових будинків здійснюється шляхом внесення асоційованих членом кооперативу коштів (пайового внеску) і подальшої передачі асоційовану члену кооперативу квартири, зазначеної в пункті 2.1 даного персонального меморандуму.
З огляду на предмет та підстави позову у цій справі, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції безпідставно покладено на ОСОБА_1 обов'язок зі сплати судового збору і у подальшому повернуто вказаний вище позов, на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України, оскільки у цьому випадку на позивачку поширюються пільги зі сплати судового збору, передбачені Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 379 ЦПК України, наведене вище є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Чорноморського міського суду Одеської області від 09 грудня 2025 року і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 09 грудня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
В.В. Кострицький