Номер провадження: 33/813/346/26
Номер справи місцевого суду: 522/22125/25
Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
02.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю.,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Заславського Володимира Михайловича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Приморського районного суду м. Одеси області від 17 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2025 року та винести нову постанову, якою провадження по справі № 522/22125/25 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що виходячи з диспозиції статті 124 КУпАП в наслідок ДТП ОСОБА_1 не спричинив пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тому, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні наслідки безпосередньо передбачені диспозицію статті.
Звертає увагу суду, що майнова шкода у матеріалах адміністративного провадження не встановлена, будь-які документи, які б підтверджували наявність майнових затрат відсутні.
Апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи зазначено учасником пригоди ОСОБА_2 , проте згідно схеми місця ДТП, яка сталася 18.09.2025 року, ОСОБА_2 номер телефону та будь-які інші дані не надала, а тому апеляційний суд позбавлений можливості повідомити ОСОБА_2 у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, про дату, час та місце судового засідання.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення ними Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.22.2 Правил дорожнього руху, водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 457826 від 18.09.2025 року, схему місця ДТП від 18.09.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.09.2025 року, довідку КНП «МКЛ№11» № 23370 від 18.09.2025 року про отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а саме забою правого плечового та лівого колінного суглобу.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 457826 від 18.09.2025 року, 18 вересня 2025 року, о 16 годині 30 хвилини, по вул. Мечникова, 34 в м.Одесі, ОСОБА_1 , керуючи електроскутером «Crosser-max», перед початком руху не перевірив надійність розташування і кріплення вантажу, і під час руху не контролював вантаж та не запобіг його падінню при гальмуванні перед пішохідним переходом, внаслідок чого вантаж збив з ніг ОСОБА_2 , яка переходила нерегульований пішохідний перехід, в результаті чого остання впала та отримала легкі тілесні ушкодження, з матеріальними збитками, чим порушив п. 22.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується відомостями зазначеним у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 457826 від 18.09.2025 р., схемою місця ДТП від 18.09.2025 р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.09.2025 р. та довідкою КНП «МКЛ№11» № 23370 від 18.09.2025 р. про отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а саме забою правого плечового та лівого колінного суглобу.
На думку суду першої інстанції, по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з огляду на таке.
Згідно пояснень водія ОСОБА_1 , останній, 18 вересня 2025 року, о 16 годині 30 хвилини, по вул. Мечникова рухався на елелектросамокаті біля морського університету, загальмував перед пішохідним переходом, в результаті чого випав мішок з кормом для собак вагою 14 кг та збив дівчину, після чого ОСОБА_1 викликав медичну допомогу та очікував прибуття поліції.
Згідно довідки КНП «МКЛ №11» № 23370 від 18.09.2025 р. ОСОБА_2 отримала забій правого плечового та лівого колінного суглобу, рекомендовано амбулаторне лікування.
За змістом п.4 Розділу ІХ Інструкції на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5)інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів(уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8)ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.
Так, до протоколу додано схему місця ДТП, підписану водієм ОСОБА_1 , на якій зазначено: транспортний засіб, місце зіткнення, напрямок руху пішохода, напрямок руху електроскутера, ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів, проте наведені у ній відомості - не можуть розглядатись як належні та допустимі докази невиконання водієм вимог п. 22.2 ПДР щодо недотримання водієм обов'язку перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, оскільки вказана схема не засвідчує факт падіння вантажу.
Інших доказів, які б беззаперечно, з дотриманням стандарту доказування «поза всяким сумнівом» доводили наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді падіння вантажу, матеріали справи не містять.
На переконання суду, встановлення обставини, що перед початком руху водій не перевірив надійність розташування і кріплення вантажу, і під час руху не контролював вантаж та не запобіг його падінню при гальмуванні перед пішохідним переходом має вирішальне значення.
Так, диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Тобто, об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов'язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов'язковим об'єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності. Умовами настання адміністративної відповідальності є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Таким чином, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.
З матеріалів справи вбачається, що жодних механічних пошкоджень транспортний засіб або інші об'єкти не отримали, та матеріальних збитків внаслідок ДТП щодо майна завдано не було, чуже майно не пошкоджено.
Спричинення легких тілесних ушкоджень пішоходу або спричинення іншої шкоди здоров'ю не передбачені вказаною вище нормою в якості наслідків порушень правил дорожнього руху, а тому, з об'єктивної сторони, вони не можуть утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На вказані обставини суд першої інстанції не звернув належної уваги та дійшов передчасного висновку щодо доведеності порушення водієм п.п. 22.2 ПДР України та скоєння адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом залишено поза увагою, що протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією вчиненого порушення, яке виявлено працівником поліції, в якому посадова особа, уповноважена на складення протоколу, викладає встановлені нею обставини вчинення правопорушення, що мають узгоджуватися з диспозицією відповідної статті КУпАП та підтверджуватися сукупністю наявних у справі доказів.
Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення не встановлює імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (справа "Ірландія проти Сполученого Королівства"), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" ("Ірландія проти Сполученого Королівства").
Крім того, як при складанні адміністративного протоколу, так і при розгляді справи в суді першої інстанції не було встановлено, що саме було пошкоджено в результаті описаної в протоколі дорожньої пригоди. Зокрема, в справі відсутні докази пошкодження вантажу, їх характер та відповідно завдана матеріальна шкода. Між тим, наявність пошкоджень та спричинення матеріальної шкоди є обов'язковими складовими правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП.
Однак, матеріали справи таких відомостей не містять, що залишилось також поза увагою суду.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Згідно з приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси області від 17 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова