Справа № 466/3976/25 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 22-ц/811/2269/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
02 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Cуддів: Савуляка Р.В.,Шандри М.М.,
Cекретар Іванова О.О.,
розглянувши в спрощеному провадженні без участі учасників в м. Львові цивільну справу №466/3976/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Акцент-Банк» на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 29 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
26 квітня 2025 року через підсистему "Електронний суд" Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" подало до Шевченківського районного суду міста Львова позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101710998080246 від 21.03.2024 у розмірі 151787,84 грн. станом на 26.04.2025 року, яка складається з наступного: 99221,02 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 48908,69 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 3658,13 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
21 березня 2024 року, будучи клієнтом Банку, позичальник уклав з Банком кредитний договір № АВН0СТ155101710998080246 щодо надання останньому кредиту в розмірі 100 000 грн. строком на 60 місяців (тобто до 20.03.2029) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 річних та комісії в розмірі 0,00 грн.
Станом на 26 квітня 2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 151787,84 грн., яка складається з: 99221,02 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 48908,69 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 3658,13 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. Заборгованість виникла у зв"язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 29 травня 2025 року частково задоволено позовні вимоги АТ«Акцент - Банк».
Стягнуто з ОСОБА_1 станом заборгованість за кредитним договором АВН0СТ155101710998080246 від 21.03.2024 станом на 26.04.2025 у розмірі 148129,71 грн, що складається з наступного: 99221,02 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 48908,69 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
У задоволенні вимоги про стягнення пені - відмовлено.
Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог оскаржив АТ «А-Банк».
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до 24 січня 2024 року, оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24 грудня 2023 року +30 днів, тобто до 23 січня 2024 року, а 24 січня 2024 року заборона вже була відсутня.
Просить скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 травня 2025 року в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги АТ "А-Банк" в повному обсязі. Судові витрати пов"язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "А-Банк".
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Сторони в судове засідання не прибули, хоча про місце, час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 21.09.2022 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в "А-Банку", в якій своїм підписом підтвердив, що дана заява з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, викладеними на банківському сайті А-Банку https://a-bank.com.ua/terms, складають між ним та банком Кредитний договір.
21.03.2024 будучи клієнтом Банку, позичальник ОСОБА_1 уклав з Банком кредитний договір № АВН0СТ155101710998080246 («Швидка готівка») щодо надання останньому кредиту в розмірі 100 000,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 20.03.2029) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 щорічно. Згідно з підписаною заявою відповідач погодився, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір.
Згідно даних паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» встановлено: сума/ліміт кредиту 100000 грн., розмір щомісячного платежу 6512,27 грн., загальні витрати за кредитом - 290738,25 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 390738,25 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 109,01 %.
Заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101710998080246 від 21.03.2024 (договір) та паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» підписані відповідачем простим електронним підписом.
Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині про відмову у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 3658,13 грн, суд виходив з тих підстав, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування - позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних підстав.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторони погодили, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101710998080246 від 21.03.2024, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 26.04.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 151787,84 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 99221,02 грн., загального залишку заборгованості за процентами 48908,69 грн, заборгованості за пенею - 3658,13 грн.
Частиною 1 ст.14 ЦК України передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.
Згідно пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі, договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Посилання на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" жодним чином не впливає на заборони, передбачені пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, нараховувати пеню у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Трактування АТ КБ «Акцент-Банк» Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" на власний розсуд, не позбавляє ОСОБА_1 права бути звільненим від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання за договором в спірний період та не звільняє АТ КБ «Акцент-Банк» від обов"язку списання ОСОБА_1 нарахованої пені в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Доводи апеляційної скаргине містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог АТ КБ «Акцент-Банк»не оскаржується, у зв'язку з чим в цій частині рішення суду не перевіряється на його законність.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 29 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2026 року.
Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра