Справа № 450/195/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/434/26 Доповідач: ОСОБА_2
04 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12025142430000199 від 12.08.2025,-
з участю ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
прокурора ОСОБА_10 ,
даною ухвалою, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що під час досудового розслідування було проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії та з урахуванням отриманих доказів, начальником органу дізнання було прийнято обґрунтоване та вмотивоване рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а обставини, на які скаржники покликались у поданій скарзі, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, що свідчить про наявність підстав для відмови у її задоволенні.
На вказану ухвалу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та продовжити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025142430000199.
В обґрунтування зазначають, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою, з огляду на наступне.
Стверджують, що копію постанови про закриття кримінального провадження від 24.10.2025 року їм не вручали, не надсилали, а рішення прийнято у їхню відсутність. В межах досудового розслідування слідчим не вжито всіх належних заходів, спрямованих на проведення повного, об'єктивного і неупередженого досудового розслідування та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності в порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Зазначають, що передані ОСОБА_11 адвокату ОСОБА_12 документи належать ОСОБА_13 та його покійній дружині ОСОБА_14 й жодним чином не можуть бути господарсько-фінансовими документами.
ОСОБА_15 , працюючи комірником в ТзОВ «Фешен Лоджистік», не здійснює господарську діяльність, передача нею на зберігання своєму адвокату документів, доступ до яких наданий слідчим суддею, переслідує мету приховування доказів своїх кримінальних правопорушень та позбавлення ОСОБА_16 законного права на спадкування майна після смерті своєї офіційної дружини
ОСОБА_17 до протоколу допиту свідка від 07.07.2025 року договір № 051001/25 та акт приймання-передачі на зберігання документів від 10.05.2025 року, на які вона посилається, як на причину невиконання ухвали слідчого судді, мають ознаки офіційних документів, однак містять завідомо неправдиві відомості і створені з метою умисного невиконання судового рішення та ухилення від кримінальної відповідальності.
Вважають, що вищенаведені докази, зібрані в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024142430000230, підтверджують, що ОСОБА_15 вчинила кримінальне правопорушення, яке підпадає під ознаки ч. 1 ст. 384 КК України, а саме надала органу досудового розслідування завідома неправдиві відомості та документи, що спричинило наслідки правового характеру - невиконання ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження від 23 травня 2025 року, винесеної слідчою суддею Пустомитівського районного суду Львівської області.
Вказують, що про закриття кримінального провадження № 12025142430000199 від 12.08.2025 року вони дізналися 08.01.2026 року з письмової відповіді керівника Пустомитівської окружної прокуратури, наданої за результатами розгляду його скарги від 06.01.2026 року в порядку ст. 308 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_18 , яка апеляційну скаргу заперечила, перевіривши матеріали кримінального провадження та матеріали скарги, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановленні відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що закриття кримінального провадження є закінченням досудового розслідування та одним із способів його остаточного вирішення, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
В силу завдань кримінального провадження слідчий повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, які спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності.
Встановлено, що сектором дізнання ВП №3 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області за заявою ОСОБА_8 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025142430000199 від 12.08.2025, у якому відомості в ЄРДР внесені за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
23.10.2025 року начальником сектору дізнання ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12025142430000199 на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В ході досудового розслідування проведено ряд слідчих дій для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема в ході досудового розслідування, у процесуальному статусі свідків допитано ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 .
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, 09.09.2025 допитано у якості свідка ОСОБА_22 , який будучи допитаний повідомив, що у провадженні відділу поліції №3 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12024142430000230 від 30.08.2024р за заявою ОСОБА_7 щодо проникнення до його житла (ч.І ст.162 КК України). Досудовим розслідуванням встановлено умисел ОСОБА_23 та ОСОБА_24 щодо проникнення до житла ОСОБА_7 з подальшим його привласненням. Підтвердженням цього є цитата з протоколу допиту ОСОБА_23 , як свідка, 12 лютого 2025 року: «Після смерті матері ми дійшли усної домовленості, що ОСОБА_25 відмовляється від спадщини, а саме даного будинку на користь мого сина ОСОБА_26 ». (а.с.26).
02.10.2025 допитано у якості свідка ОСОБА_20 , яка повідомила, що на даний час в Пустомитівському районному суді Львівської області відкрито провадження у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_16 про визнання його шлюбу із її покійною матір'ю ОСОБА_27 фіктивним, в її інтересах діє представник - адвокат ОСОБА_28 , з яким у неї укладено договорі про надання правової допомоги. 12 лютого 2025 року її в статусі свідка було допитано старшим дізнавачем ОСОБА_29 , слідча дія відбулася в рамках кримінального провадження за № 12024142430000230 від 30.08.2024, в ході допиту ОСОБА_15 повідомила, що після смерті матері вона дійшла до усної домовленості, що ОСОБА_25 відмовляється від спадщини, а саме даного будинку на користь її сина ОСОБА_26 , і що вона сказала правду, оскільки на той час в даному будинку проживав її син ОСОБА_26 разом із своєю на той час дівчиною, а її покійна мама ОСОБА_30 проживала разом із ОСОБА_31 в літній кухні, коли він не їздив у республіку Польща, після смерті матері, коли спілкувалася із ОСОБА_31 , то він їй сказав, що він не має нічого проти, щоб будинок перейшов її сину ОСОБА_26 , коли мама була ще жива, то планувала ще за життя подарувати будинок її сину (своєму внуку) ОСОБА_26 , але не встигла за життя це зробити. Крім цього, ОСОБА_15 повідомила, що з ОСОБА_31 в неї на той час були прекрасні відносини, він їй говорив, що має житло в Польщі, і казав, що подарує його їй, але ОСОБА_15 сказала, що їй цього не потрібно. В ході допиту ОСОБА_15 , також додала, що винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 КК України не визнаю, оскільки завжди говорить правду і ніколи нікого не обманює, дізнавачу під час допиту, вона також сказала правду, вважає, що ОСОБА_25 на даний час через свою особисту неприязнь здійснює на неї наклепи і ображає її такими речами. Жодних претензій до ОСОБА_16 вона не має, живе він собі в будинку в літній кухні, то хай живе, вона взагалі мала намір його доглянути до смерті і припильнувати його, оскільки він зі своїми дітьми не спілкується, а ОСОБА_25 поступає дуже не порядно відносно неї і їй за це обідно(а.с.17).
23.10.2025 допитано в якості свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що на даний час із ОСОБА_11 , яка є дочкою його покійної дружини ОСОБА_32 не перебуває і не перебував у жодних відносинах, в тому числі і цивільно- правових, також жодних угод він з нею не укладав, та розмов на цю тему він, не вів. Крім цього, повідомив, що він не пригадує, щоб своє майно, яке є у його власності він обіцяв ОСОБА_33 , також не пригадує, щоб вони розмовляли на цю тему(а.с.32).
24.10.2025 допитано в якості свідка ОСОБА_21 , який повідомив, що він проживав у будинку своєї покійної бабусі ОСОБА_14 , який знаходиться у АДРЕСА_1 , його покійна бабуся була одружена і проживала із громадянином Республіки Польща ОСОБА_31 , коли бабуся була жива, то в нього і його матері з ОСОБА_31 були нормальні відносини, навіть можна сказати, що дружні. Ще за життя його бабуся хотіла подарувати будинок йому у власність і, наскільки він пригадує, що ОСОБА_25 не був проти цього, а навіть був згідний на це, тому його матір ОСОБА_15 , під час допиту сказала правду і ніяких неправдивих свідчень не давала, це вже після смерті бабусі ОСОБА_25 почав вимагати віддати йому повністю будинок і почав придумувати різні наклепи на нього і на його маму ОСОБА_34 (а.с.35).
Відтак, начальником сектору дізнання ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_19 всебічно, повно і об'єктивно досліджено обставини справи, виконано всі достатні і можливі слідчі дії, допитано свідків.
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 07.07.2025 року, остання працює комірником у ТзОВ «Фешен Лоджистік», що спростовує твердження сторони скаржника щодо неможливості переданих документів відображати господарсько-фінансову діяльність ОСОБА_35 , не відповідає дійсності, оскільки зворотне не доведено належними і допустимими доказами.
Крім цього, згідно згаданого вище протоколу допиту, свідка ОСОБА_20 попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України.
Також встановлено, що свідок ОСОБА_20 не відмовлялась виконувати вимоги ухвали слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.05.2025 року про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, а лише повідомила про те, що наявні в такій документи перебувають у її адвоката ОСОБА_28 на відповідальному зберіганні, що підтверджується договором відповідального зберігання і актом приймання-передачі на відповідальне зберігання документів.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що під час досудового розслідування було проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії та з урахуванням отриманих доказів, начальником органу дізнання було прийнято обґрунтоване та вмотивоване рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, з приводу чого прийняв умотивовану постанову.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що орган досудового розслідування, здійснивши аналіз зібраних матеріалів кримінального провадження та оцінивши отримані відомості у їх сукупності, вірно дійшов висновку про відсутність об'єктивних та суб'єктивних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, про що прийняв мотивовану постанову, яка відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
Порушень вимог КПК України під час розгляду скарги на зазначену вище постанову слідчого, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, а доводи апеляційної скарги щодо непогодження з висновками слідчого, не спростовують правильність висновків органу досудового розслідування та слідчого судді.
При закритті провадження слідчим було дотримано процесуального порядку винесення постанови, оскаржувана постанова слідчого винесена з проведенням усіх необхідних для прийняття такого рішення слідчих і процесуальних дій.
Доводи апеляційної скарги не містить правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Покликання апелянтів на неповноту досудового розслідування є безпідставними. Під час досудового розслідування слідчий здійснив необхідні процесуальні дії для перевірки обставин, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень. Оскільки під час досудового розслідування такі обставини не підтвердилися, була винесена постанова про закриття кримінального провадження із зазначенням правової підстави.
Доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, є необґрунтованими. При розгляді скарги слідчим суддею досліджені надані матеріали, повно та всебічно з'ясовані усі необхідні питання щодо перевірки законності прийнятого органом досудового розслідування рішення.
З огляду на викладене колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими й до уваги їх не бере. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12025142430000199 від 12.08.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4