Дата документу 06.02.2026 Справа № 317/5651/24
Єдиний унікальний № 317/5651/24 Головуючий у 1-й інстанції: Громова І.Б.
Провадження № 22-ц/807/21/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
06 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Гончар М.С.,
Кухаря С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 січня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
У жовтні 2024 року представник ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що за адресою по АДРЕСА_1 29.05.2024 представниками оператора системи розподілу було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом самовільного підключення електропроводки до мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушенням схеми обліку після припинення електропостачання на об'єкт за борги. Точка самовільного підключення була виконана від фазного та нульового проводів лінії 0,2 кВ.
За вказаною адресою було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_3 , яка на момент виявлення порушення померла (в січні 2014 року). За переукладенням договору на отримання послуг з розподілу електроенергії за даною адресою ніхто не звернувся та не повідомляв оператора про факт смерті власника особового рахунку. За споживання електроенергії здійснювалась оплата, що є фактом приєднання об'єкта до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
29.05.2024 представників ПАТ «Запоріжжяобленерго» на територію домоволодіння по АДРЕСА_1 допустила ОСОБА_2 , яка назвалась родичкою померлої ОСОБА_4 та повідомила про те, що за вказаною адресою використовує електричну енергію на власні потреби. В присутності ОСОБА_2 , яка надала доступ до засобу вимірювальної техніки (ЗВТ), був складений акт про порушення № 10013179, який остання підписала без зауважень.
Відповідач ОСОБА_1 є також родичем померлої та зареєстрований за вищевказаною адресою.
Крім того, раніше за зазначеною адресою неодноразово фіксувались факти порушення ПРРЕЕ стосовно ОСОБА_1 (справа № 317/7058/23).
19.06.2024 комісія з розгляду актів визнала причетність ОСОБА_1 до виявленого порушення, а ОСОБА_2 , на думку представника позивача, має нести солідарну відповідальність згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Також комісія затвердила розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії на суму 60 720,19 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просив суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 60 720,19 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 січня 2025 року позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 30 360,10 грн. вартості не облікованої електричної енергії на поточний рахунок № НОМЕР_2 у АТ «Мета Банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926.
В частині позовних вимог відносно ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 у АТ «Мета Банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж Лєлєкова В.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 60 720,19 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж Лєлєкова В.В. зазначає, що нарахована до сплати сума 60 720,19 грн. є вартістю необлікованої електричної енергії, розрахованої у відповідності до пунктів 8.4.2., 8.4.8. глави 8.4. ПРРЕЕ, тобто, є платою за поставлену електричну енергію та не є оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні чинного законодавства про електроенергетику, а тому не підлягає зменшенню (розділенню). Факт порушення ПРРЕЕ, зафіксований Актом про порушення № 10013179 від 29.05.2024, підтверджується матеріалами справи, розрахована позивачем до сплати вартість необлікованої електричної енергії є нормативно обґрунтованою, документально підтвердженою, не оспорювалась відповідачами. Також, ОСОБА_1 визнав суму позову в повному обсязі. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку, він зареєстрований за даною адресою й постійно мешкає в будинку.
Вказує, що часткове задоволення судом першої інстанції позовних вимог є по суті зменшенням розміру позовних вимог, що недопустимо при стягненні вартості необлікованої електричної енергії.
Також посилається на те, що за приписами ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Отже, зазначена в позові сума 60 720,19 грн. є неподільною та має бути стягнута з відповідачів у повному обсязі. Зауважує, що суд дійшов помилкового висновку, що нарахована до сплати сума має бути зменшена через непричетність одного із відповідачів до порушення та відсутності уточнених позовних вимог з цього приводу. Так, по-перше, жодним із відповідачів не переукладений договір про надання послуг з розподілу у зв'язку із смертю власника будинку, що є порушенням пп. 1 п. 5.5.5 ПРРЕЕ. По-друге, вважає, що ОСОБА_2 , яка також доводиться померлій власниці родичкою та проживала в будинку поруч, мала постійний доступ до будинку, де виявлено порушення, була свідомо обізнана про наявне порушення, присутня при складенні відповідного акту й підписала його без зауважень, а тому має також нести відповідальність за порушення.
Інші учасники справи судове рішення не оскаржили.
Від ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Комарова А.О., на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та, як наслідок, ухвалено обґрунтоване та законне рішення, а викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступнихпідстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем доведено причетність ОСОБА_1 до виявленого 29.05.2024 порушення за вказаною адресою. Разом із тим, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка ОСОБА_2 повинна нести відповідальність за виявлене порушення, в розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», матеріали справи не містять. Зважаючи на викладене, суд виснував щодо не доведення позивачем правових підстав для стягнення заявленого боргу з відповідачки ОСОБА_2 солідарно з відповідачем ОСОБА_1 . Враховуючи, що ОСОБА_1 добровільно не сплатив позивачу вартість необлікованої електричної енергії, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з останнього 30 360,10 грн. вартості не облікованої електричної енергії на користь позивача, зауваживши, що до суду не надходили уточнені позовні вимоги щодо ОСОБА_1 , як до єдиного боржника, а відтак, суд не може самостійно збільшити позовні вимоги щодо ОСОБА_1 та стягнути з нього повну вартість необлікованої електричної енергії.
Проте, в повній мірі з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно виписок з особового рахунку № НОМЕР_1 позивач здійснював постачання електричної енергії на об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору, відкритого на ім'я ОСОБА_4 , яка померла.
З довідки № 5095 від 05.10.2023, виданої виконавчим комітетом Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане також підтверджується довідкою № 5344 від 29.10.2024 про місце реєстрації ОСОБА_1 , відповідно до якої останній з 13.03.1992 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
29.05.2024 при проведенні перевірки об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 представниками оператора системи розподілу перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: п. 8.4.2.6 - самовільне підключення електропроводки до електричної мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушенням схеми обліку після припинення електропостачання за борги. Точка самовільного підключення від фазного та нульового проводів лінії 0,2 кВ на опорі 14а КТП 216/738 Ф-2. Спожита електрична енергія не враховується. Порушення виявлено під час контрольного огляду, особі, що допустила, продемонстровано.
Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення № 10013179 від 29.05.2024, який складено у присутності трьох представників ПАТ «Запоріжжяобленерго» та представника споживача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка підписала акт без заперечень та зауважень. У п. 11 Акта про порушення споживач запрошений на засідання комісії з розгляду актів про порушення, яке було призначено на 19.06.2024.
Протоколом № 65 засідання комісії з розгляду Актів про виявлення порушення ПРРЕЕ від 19.06.2024 визначено, що акт про порушення складений у відповідності до вимог ПРРЕЕ, виявлене порушення відповідає пп. 6 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, споживач ОСОБА_1 причетний до виявленого порушення.
Також 19.06.2024 комісія з розгляду Актів про виявлення порушення ПРРЕЕ, на підставі пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначила обсяг необлікованої електричної енергії по Акту про порушення № 10013179 від 29.05.2024 внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ за період з 18.12.2023 по 29.05.2024 (163 календарних дні) в обсязі 8262 кВт/год., а також затвердила розрахунок вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, на суму 60 720,19 грн.
Листом від 11.07.2024 № 062-062/237 ОСОБА_1 направлено протокол № 65 комісії з розгляду Актів про виявлення порушення ПРРЕЕ від 19.06.2024; розрахунок обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ по акту № 10013179 від 29.05.2024; рахунок на оплату не облікованої електричної енергії по акту № 10013179 від 29.05.2024.
Разом із цим, відповідно до копії паспорту ОСОБА_2 зареєстрована на адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане також підтверджується довідкою № 5343 від 29.10.2024 про місце реєстрації ОСОБА_2 , відповідно до якої остання з 13.07.1995 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, факт саме проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копією довідки № 5798 від 25.11.2024.
Даних про те, що ОСОБА_2 є власником будинку (об'єкту, щодо якого складено Акт про порушення) за адресою: АДРЕСА_1 , та (або) про те, що вона фактично проживала та споживала електричну енергію за вказаною адресою, матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до копії довідки № 5895 від 29.11.2024, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Також, з копії довідки Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 29.11.2024 № 5894 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований та фактично проживає лише ОСОБА_1 .
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
У п. 1.1.2 Правилах встановлено, що термін «необлікована електрична енергія» вживається в такому значенні - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
За положеннями з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:
меж балансової належності;
перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред'являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
Пунктом 8.2.6 Правил передбачено, що акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п. 8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, такого порушення: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (пп. 6).
Згідно з п. 8.4.7 Правил розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:
- вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);
- величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год);
- кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
За змістом п. 8.4.13 Правил у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави.
За таких обставин судом першої інстанції правильно встановлено, що у будинку, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , виявлено безоблікове користування електричною енергією. Встановивши факт порушення ПРРЕЕ, суд першої інстанції вірно виснував, що у ОСОБА_1 , як власника будинку та споживача, виникло зобов'язання по оплаті заборгованості за необліковану електричну енергію.
При цьому, слід зазначити, що розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, здійснено позивачем на підставі та у відповідності до розділу 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, ОСОБА_1 суду не надав.
Разом з тим, суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за необліковану електричну енергію зі ОСОБА_1 , допустив помилку при визначенні розміру суми заборгованості, стягнувши з останнього лише 30 360,10 грн., тобто 1/2 частину від загальної суми заборгованості.
З огляду на встановлені обставини та вищенаведені норми матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 усієї суми заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 60 720,19 грн.
В цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» підлягає стягненню вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 60 720,19 грн.
Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 , яка доводиться родичкою померлій власниці будинку та проживала в будинку поруч, мала постійний доступ до будинку, де виявлено порушення, була свідомо обізнана про наявне порушення, присутня при складенні відповідного акту й підписала його без зауважень, а тому має також нести відповідальність за порушення, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 є лише особою, яка допустила представників позивача на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , тому висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості необлікованої електричної енергії з відповідача ОСОБА_2 є вірними.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім.
Щодо судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно з п.п. б), в) ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Позивачем у даній справі при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн. (а.с. 5), при поданні апеляційної скарги ПАТ «Запоріжжяобленерго» сплачено судовий збір в розмірі 4 542,00 грн. (а.с. 127).
Як зазначалося вище, оскаржуваним рішенням стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.З урахуванням висновку про зніму оскаржуваного рішення за результатами перегляду справу, підстав для зміни розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, не має.
Щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
При подачі апеляційної скарги, враховуючи вимоги п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", необхідно було сплатити 4 542 грн. (3 028 грн. х 150% ).
Разом із тим, оскільки апеляційну скаргу було подано в електронній формі, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до суду апеляційної скарги становить 3 633,60 грн. (4 542 грн. * 0,8).
Таким чином, зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» підлягає стягненню судовий збір за подання до суду апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.
Стосовно решти суми сплачен ого судового збору за подання апеляційної скарги, то скаржник відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» має право звернутися з відповідним клопотанням про її повернення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж задовольнити частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 січня 2025 року у цій справі змінити в частині визначеної до стягнення зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» вартості необлікованої електричної енергії.
Збільшити розмір вартості необлікованої електричної енергії, яка підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з 30 360,10 грн. до 60 720 (шістдесят тисяч сімсот двадцять)грн. 19 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2026 року.
Головуючий: Д.А. Трофимова
Судді: М.С. Гончар
С.В. Кухар