Справа № 127/5450/25
Провадження № 22-ц/801/81/2026
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.
Доповідач:Береговий О. Ю.
05 лютого 2026 рокуСправа № 127/5450/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Берегового О.Ю. (суддя - доповідач),
суддів: Ковальчука О.В., Панасюка О. С.,
учасники справи:
позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»
відповідач: ОСОБА_1
розглянув у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кобзіної Альони Сергіївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року, постановлену в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Вінницького міського суду Вінницької області Жмудя О.О.,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2025 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі 15 859,08 грн.
Позивач зазначав, що відповідач є власником житлового помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане помешкання забезпечується послугами з постачання теплової енергії, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». Зазначений житловий будинок технічно під'єднано до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «ВМТЕ», що підтверджується рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.12.2020 №2634 та від 21.07.2022 №1447, якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (із змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18.04.2024 №929).
03 червня 2025 року представник позивача Бондар В.М. подала заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем після спірного періоду суми заборгованості у розмірі 10 000,00 грн та просила прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог і стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 3409,08грн.
Рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2021 по 31.08.2024 включно з врахуванням суми втрат від інфляції та 3% річних у загальному розмірі 3409,08 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00 грн та повернуто Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» з державного бюджету 1514,00 грн судового збору за подання позову.
Рішення суду вмотивоване тим, що відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку наявної заборгованості та компенсаційних виплат за несвоєчасну оплату комунальних послуг, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг.
Провадження в суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 10 листопада 2025 року звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просив суд скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Крім того, 12 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кобзіна А.С. звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просила суд скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначені апеляційні скарги є аналогічними за змістом та вимогами.
У обґрунтування своїх вимог, апелянти посилаються на ті обставини, що відповідача не було повідомлено належним чином про розгляд справи 14 жовтня 2025 року, однак у відповідача були наявні докази сплати боргу, який він сплатив 09 вересня 2025 року у повному обсязі у сумі 3 420,16 грн, у підтвердження чого до апеляційної скарги додано оригінал квитанції №74095.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат посилається, що її клієнт жодного разу не отримував судові повістки та процесуальні документи по справі, а про рішення у справі він дізнався лише 03 жовтня 2025 року. Крім того адвокат зазначає, що ОСОБА_2 служить у лавах ДСНС України та регулярно здійснює виїзди за межі регіону для ліквідації наслідків ворожих атак, проте такі доводи не були взяті до уваги судом першої інстанції.
05 грудня 2025 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, представник КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» просить суд залишити Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Обґрунтовуючи зазначений відзив представник позивача вказує на належне повідомлення судом сторін у справі, разом із тим останній зазначає, що представник відповідача неодноразово подавав до суду клопотання про відкладення чи перенесення розгляду справи чим фактично на його думку затягував судовий процес.
Разом із тим, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний вчасно вносити плату за комунальні послуги, проте на момент ухвалення судового рішення у цій справі в програмному забезпеченні, яке використовується КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» відомості про оплату решти боргу не відображались.
Позиція суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.
Згідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.
Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за №630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 20 вказаного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Приписами статті 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач повинен за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.
Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 2 статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 20 червня 2012 року по справі № 6-68цс12, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Апеляційним судом встановлено, що КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», є суб'єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м.Вінниці, в тому числі до квартири відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , для розрахунків за надані послуги теплопостачання за вказаною адресою було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , зазначене підтверджується витягом з реєстру особових рахунків житлового фонду м. Вінниця від 31.08.2024.
Також судом першої інстанції було обґрунтовано встановлено, що відповідач не виконував належним чином свій обов'язок зі своєчасної оплати послуг за надану теплову енергію за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року, у зв'язку із чим з огляду на вищевикладені вимоги закону позивач має право вимагати оплату за надані ним послуги з теплопостачання, ураховуючи заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в загальному розмірі 3 409 грн 17 коп.
Разом із тим, ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а позивач не надав відомостей про оплату боргу.
Так, із доданої до апеляційної скарги квитанції до платіжної інструкції на переказ коштів від 09.09.2025 №74095 відповідачем повністю сплачено заборгованість у розмірі 3 409 грн 17 коп.
Отже, на час ухвалення судом оскаржуваного рішення відповідачем була повністю погашена заборгованість за послуги з теплопостачання за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, що була предметом спору у цій справі.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 3 409 грн 17 коп.
Позивач не подавав заяв про зменшення позовних вимог або про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову.
З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення позову КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».
Судом критично оцінюються посилання позивача про належне повідомлення відповідача про судовий розгляд 14 жовтня 2025 року, оскільки наявна в матеріалах справи судова повістка на ім'я відповідача не містить доказів її вручення.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, то згідно п. 1 частини першої статті 376 ЦПК України це є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Отже апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Щодо витрат за подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, за подання апеляційної скарги у вказаній справі, підлягав до сплати судовий збір у розмірі 3633,60 грн.
Відкриваючи апеляційне провадження у цій справі апеляційний суд відстрочив ОСОБА_1 сплату частини судового збору у розмірі 2 725,00 грн за подання апеляційної скарги до ухвалення остаточно судового рішення за результатами розгляду його апеляційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року.
Разом із тим, ОСОБА_1 сплачено частину судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 817,00 грн.
Ураховуючи задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі - 1 817,00 грн. Крім того, з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на користь Держави підлягає до стягнення 2 725,00 грн, як решти судового збору, сплату якого було відстрочено до ухвалення остаточно судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги у цій справі.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кобзіної Альони Сергіївни задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 817 грн 00 коп.
Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь Держави судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 725 грн 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Береговий
Судді: О.В. Ковальчук
О.С. Панасюк