Справа № 686/35392/25
Провадження № 1-кс/686/54/26
05 лютого 2026 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги вказав, що звернувся до Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області із заявою про вчинення суддею Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, який у постанові від 29.04.2025 у справі №686/3374/25 зазначив недостовірні відомості щодо участі ОСОБА_3 у судовому розгляді справи, підтримання ним доводів поданої апеляційної скарги та прохання скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду (абз.7, 2 сторінки постанови), підробивши таким чином документ, оскільки насправді ОСОБА_3 не приймав участі в судовому засіданні, не був повідомлений належним чином про судовий розгляд справи 29.04.2025, що підтверджується скріном каналу «Судповістка» Rakuten Viber від 01.05.2025 (цитовано за змістом скарги), довідкою Служби судової охорони від 13.05.2025, технічним відеозаписом судового засідання.
Указує, що внесення недостовірної інформації у постанову суду суддею ОСОБА_4 було здійснено з метою позбавлення права на неупереджений та справедливий судовий розгляд, позбавлення прав, визначених ст. 268 КУпАП, позбавлення правового захисту на етапах апеляційного та касаційного оскарження та оскарження в ЄСПЛ та носить корупційний характер.
Станом на 04.12.2025 відомості про кримінальне правопорушення, про яке зазначено в заяві про злочин, до ЄРДР внесені не були, а тому працівниками Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області порушено порядок , встановлений КПК України.
Просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, що полягає у несвоєчасному внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати посадових осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 30.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України.
Скаржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що справа, яка переглядалася у суді апеляційної інстанції, стосувалася дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої він був. У суді першої інстанції судовий розгляд здійснював суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_5 , який постановив незаконне рішення, підробив постанову, визнавши ОСОБА_3 винним. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області переглядав суддя Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_4 , який не повідомив належним чином ОСОБА_3 про дату та місце розгляду справи. У постанові суду суддя Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_3 був присутнім під час судового розгляду, підтримав доводи поданої апеляційної скарги в Хмельницькому апеляційному суді і виніс постанову, якою залишив в силі незаконну постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 . Вказана підробка судового рішення дискредитує судову владу, а тому ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України, оскільки підробка документа вчинена за обтяжуючих обставин, а саме умисно. Стверджує про злочинну змову у правоохоронній системі, спрямованість дій проти держави України
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги та матеріали за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, витребувані з Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, слідча суддя дійшла висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
Слідчим суддею з'ясовано, що 30.10.2025 ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій просив притягнути до відповідальності суддю Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_4 , котрий 29.04.2025 вніс неправдиві відомості до постанови апеляційного суду від 29.04.2025 у справі № 686/3374/25, провадження №33/820/223/25 про те, що він був присутнім під час судового розгляду апеляційної скарги, що суперечить дійсності, оскільки він не був присутнім під час її розгляду та не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду.
Заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення була зареєстрована у Хмельницькому РУП ГУНП у Хмельницькій області 30.10.2025 за № 28355.
За результатами перевірки за заявою ОСОБА_3 листом заступника начальника Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_7 від 18.11.2025 року за вих. № 187979-2025 заявнику було надано відповідь, в якій зазначено, що під час перевірки не здобуто достатніх відомостей, які б підтверджували реальні та конкретні дії вчинення кримінального правопорушення, а тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні.
Положеннями частини 1ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У заяві ОСОБА_3 не викладено об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак злочину, які б підлягали внесенню до ЄРДР.
По суті скарга зводиться до незгоди із процесуальним діями судді Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_4 (щодо неналежного виклику ОСОБА_3 у судове засідання із розгляду апеляційної скарги на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2025, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП), а також із змістом ухваленої за наслідком перегляду апеляційної скарги постанови, у якій зазначено про присутність ОСОБА_3 під час судового розгляду та підтримку ним доводів поданої апеляційної скарги в Хмельницькому апеляційному суді, що носить характер описки та може бути виправлене (за умов підтвердження) у встановленому процесуальним кодексом порядку.
Окрім того, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права під час здійснення правосуддя не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та слугувати підставою для притягнення судді до кримінальної відповідальності.
У разі їх наявності, відповідні порушення можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо судді.
Підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначені ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
При розгляді скарги слідча суддя також враховує, що згідно зі ст. 129 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується принципом верховенства права. Відповідно до ст. 126 Конституції України забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.
Законність процесуальних актів суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Таким чином, при дослідженні матеріалів звернення ОСОБА_3 слідчою суддею підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування не встановлено, а тому, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР та у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя