Справа № 686/22007/25
Провадження № 1-кс/686/1425/26
05 лютого 2026 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025243060000292, -
установила:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025243060000292 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
У обґрунтування клопотання указує, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.08.2025 накладено арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження на вантажний транспортний засіб марки Scania червоного кольору днз. НОМЕР_1 та комбайн зернозбиральний New Holland CR 8.90, днз. НОМЕР_2 . Також накладено арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на зерно пшениці масою 25 780 кг. Указане, належне йому майно, вилучене у нього у ході проведення оглядів та відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 01.08.2025, уважалось речовими доказами по даному провадженню.
Ураховуючи, що постановою старшого дізнавача СД Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 19.01.2026 кримінальне провадження №12025243060000292 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, закрите, у порядку п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 06.08.2025.
Власник майна ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив скасувати арешт з транспортних засобів та зерна пшениці.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню із наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ч.1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями п.7 ч.2 ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із абз.1 ч.4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року, За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
У разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду ВС виснувала, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Із огляду на зазначені положення кримінально-процесуального законодавства та висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові в справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року, ураховуючи, що кримінальне провадження №12025243060000292 від 01.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України закрите, що підтверджується копією постанови ст. дізнавача СД Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_4 від 19.01.2026, а отже досудове розслідування у такому закінчене, ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 06 серпня 2025 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна припинила свою дію, а постановлення слідчим суддею ухвали про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, після закриття кримінального провадження, не передбачене кримінальними процесуальними нормами, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 130-132, 170, 174 КПК України, слідча суддя,
Повернути ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025243060000292.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту її проголошення.
Слідча суддя