Справа № 323/1802/17
Пр. 2-в/336/1/2026
06 лютого 2026 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участю секретарки судового засідання Коваль О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін (учасників справи) цивільну справу про відновлення втраченого провадження у справі №323/1802/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
за відсутності сторін та їх представників, -
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Вайнраух Л.А. від 01.10.2025 ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №323/1802/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Справу передано в провадження визначеного головуючого судді на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, представником заявниці Шкарупило К.С. подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності заявника та його представника.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою всіх учасників справі, не здійснюється згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що зібраних матеріалів достатньо для часткового відновлення втраченого провадження, а саме, в частині ухваленого рішення суду та в частині його оскарження.
Так, встановлено, що 11.09.2017 Оріхівським районним судом Запорізької області в складі головуючого судді Смокович М.В. ухвалено рішення по цивільній справі №323/1802/17.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно із змінами до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (внесеними Указом від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року N 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX), на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україн, так військовий час тривав і на час постановлення зазначеної ухвали.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Наказом голови Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2022 року припинено роботу Оріхівського районного суду Запорізької області.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22 територіальна підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області визначена за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану не можуть бути припинені повноваження органів державної влади, інших державних органів, зокрема, судів.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17 жовтня 2022 року № 233 «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75» визначено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 жовтня 2022 року; територія розташування Оріхівського районного суду Запорізької області м. Оріхів Запорізької області входить до цього Переліку.
Відповідно до відповіді головного спеціаліста Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2025 судова справа №323/1802/17, пр.2/323/635/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22, яким територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області змінено та визначено Шевченківському районному суду м.Запоріжжя, для подальшого зберігання Шевченківському районному суду не передавалась. Шевченківський районний суд м. Запоріжжя не володіє інформацією щодо місця зберігання/знаходження судових справ, інших документів, які утворились в діяльності Оріхівського районного суду Запорізької області та зберігались в архіві суду, тобто, справа вважається втраченою.
Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Ст.489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Зі ст. 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася, документи, надіслані судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів, матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи, будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи, відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Як зазначено в п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено ст.405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).
Згідно з статтею 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державногореєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Згідно з відповіддю Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, відповідно до відомостей, внесених до автоматизованої системи документообігу Оріхівського районного суду Запорізької області (АСДС), Оріхівським районним судом Запорізької області по даній справі внесено ухвалу про відкриття провадження у справі, рішення (вступна та резолютивна частини), повний текст рішення, які виготовлені із АСДС та ЄДРСР та надані на запит суду. При цьому також встановлено, що в АСДС містяться відомості про надходження до суду 20.09.2017 апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 11.09.2017. 16.11.2017 в ЄДРСР зареєстрована ухвала апеляційного суду Запорізької області від 09.11.2017, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 11.09.2017 залишено без змін. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області по цій справі набрало законної сили 09.11.2017.
Враховуючи викладене, беручи до уваги факт того, що у справі про відновлення втраченого провадження наявна копія самого рішення суду та відповідні відомості про набрання ним законної сили, суд вважає за доцільне часткове відновлення втраченого провадження №323/1802/17, а саме в частині рішення суду від 11.09.2017, яке набрало законної сили 09.11.2017.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.81, 260, 261, 488-494 ЦПК України, суд, -
Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №323/1802/17, пр.2/323/635/17 Оріхівського районного суду Запорізької області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в частині рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи.
Вважати встановленим зміст відновленого рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2017 року по цивільній справі №323/1802/17 в такій редакції:
"Справа № 323/1802/17
Провадження № 2/323/635/17
іменем УКРАЇНИ
11.09.2017 м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання Безштанківській О.Д., за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 21 серпня 2010 року між сторонами по справі було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний момент вона з відповідачем разом не проживають. Дитина знаходиться на її утриманні, відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Відповідач не має інших неповнолітніх дітей, а також не має на утриманні непрацездатних батьків.
Останні три роки відповідач офіційно ніде не працює, систематично виїжджає за кордон в Росію, де неофіційно працює та отримує заробітну плату про точний розмір якої їй не відомо, але на період спільного проживання з відповідачем їй відомо, що його заробіток в Росії становив приблизно 15-20 тисяч гривень.
Враховуючи нестабільний розмір заробітної плати у відповідача, просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн., починаючи з дня подання позовної заяви до суду до його повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Судові витрати по справі стягнути з відповідача.
У судовому засіданні позивач, перед початком розгляду справи по суті, уточнила свої позовні вимоги та остаточно просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн., починаючи з дня подання позовної заяви до суду до його повноліття. Також, позивачем було надано судові рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.06.2017 року про розірвання шлюбу з відповідачем, яке набрало законної сили 08.07.2017 року.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме він погоджується сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина у розмірі 1500 гривень.
Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 21 серпня 2010 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №47, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 серпня 2010 року.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26 березня 2012 року (актовий запис №50).
У судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.06.2017 року, яке набрало законної сили 08.07.2017 року. На цей час неповнолітня дитина проживає з матір'ю, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області №696 від 29.06.2017 року. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач має регулярний фіксований дохід. Відповідач у судовому засіданні доказів того, що має постійне місце роботи суду не надав, також будь-яких допустимих доказів на підтвердження свого матеріального становища, розміру щомісячного доходу суду першої інстанції не надав. Не надала таких доказів і позивачка.
Мати дитини, ОСОБА_1 , є особою працездатного віку, документів про наявність будь-яких захворювань суду не надано.
Таким чином, у суді по справі доведені умови, передбачені ч. 1ст. 184 СК України, для визначення розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі, як і просила позивач.
Відповідно до загальних норм права ст.ст.180,181 СК України обов'язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які окремо проживають від дитини.
Згідно із ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
За ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч.1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення їх повноліття.
Однак матеріали справи не містять доказів того, що відповідач має доходи, які б давали йому можливість сплачувати 2 500 грн аліментів щомісячно.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік"установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.
Окрім сплати присуджених аліментів відповідач повинен забезпечити для себе умови проживання з огляду на визначений законом прожитковий мінімум однієї особи в розрахунку на місяць.
За вимогамист.60 ЦПК кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн. в дохід держави.
Крім того, сторони не позбавлені можливості у випадку зміни їх матеріального або сімейного стану звернутися до суду з відповідним позовом щодо зміни розміру або способу стягнення аліментів на утримання дитини.
Керуючись ст.ст.15, 57-60,208-209,212, 213-215, 218,224-227 ЦПК України, ст. ст. 180-184, 191 СК України,суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код № НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код № НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, починаючи з 29 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код № НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 640,00 грн. (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ отримувача: 37993783; МФО банку: 820019; номер рахунку 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Повний текст рішення виготовлений 15.09.2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує,- протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області М.В.Смокович".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала суду складена та підписана 06.02.2026.
Суддя Л.А. Вайнраух