Справа №333/1445/26
Провадження №1-кс/333/812/26
Іменем України
05 лютого 2026 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ДБР ОСОБА_3 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025080100004515 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на посаді майстра рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_7 , звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025080100004515.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 64 від 05.03.2025 солдат ОСОБА_6 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 03.03.2025 №118-РС на посаду номера обслуги 2 майстра рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення. З цієї дати ОСОБА_6 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби в умовах воєнного стану, 10.05.2025 самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яке розташовувалось в АДРЕСА_2 , після чого, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не вживав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 18.08.2025, до моменту самостійного з'явлення до військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_6 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.5 ст.407 КК України, - тобто самовільному залишенні військовослужбовцем місця служби тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені, просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у межах строку досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують, а також поведінка підозрюваного після вчинення тяжкого злочину, дає підстави вважати, що останній буде і надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував щодо клопотання прокурора. Повідомив, що він знаходиться у військовій частині в Донецькій області та бажає продовжити військову службу. Просив не обирати йому запобіжний захід.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, зазначила про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вважає, що найсуворіший запобіжний захід не доцільно обирати оскільки, ОСОБА_6 , не переховувався від слідства на не має такого наміру.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 18.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України (кримінальне провадження №62025080100004515).
Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 та оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.
22 січня 2026 року о 16 годині 02 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було вручено підозрюваному ОСОБА_6 04.02.2026 року о 18-10 годині.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується, зокрема, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідків, матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадженняв сукупності.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці проживання - мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме скоєнні тяжкого злочину в період воєнного стану, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а саме: переховування від органів досудового розслідування у зв'язку з чим його було оголошено в розшук, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Згідно ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме - заставу, виходячи із вимог ст.182 КПК України.
Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст.182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_6 є тяжким, з урахуванням майнового стану підозрюваного, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Так, згідно з вимогами ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.
Статтею 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_6 , 22.01.2026 року о 16 год. 02 хв., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що є початком обчислення строку досудового розслідування.
Таким чином, в період з моменту вручення підозри ОСОБА_6 , від 22.01.2026 року до моменту розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 05.02.2026 року, пройшов процесуальний строк у кількості 15 днів, який підлягає врахуванні під час визначення терміну дії запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні.
З урахуванням наведених обставин та вимог кримінального процесуального закону, суд зазначає, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні розпочався з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру, а саме з 22.01.2026 року о 16 год. 02 хв., та відповідно до ст.219 КПК України становить два місяці, тобто спливає 22.03.2026 року, якщо його не буде продовжено у встановленому законом порядку.
Водночас, відповідно до вимог ст.197 КПК України, максимальний строк тримання під вартою на стадії досудового розслідування не може перевищувати шістдесяти днів та підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання особи або з моменту взяття її під варту. З огляду на те, що з дня повідомлення про підозру ОСОБА_6 - 22.01.2026 року - до дня розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу - 05.02.2026 року - минуло 15 днів, зазначений строк підлягає зарахуванню при визначенні загального строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на момент розгляду клопотання слідчого, строк досудового розслідування не сплив, перебуває в межах, установлених КПК України, і з урахуванням положень ст.197 КПК України, строк дії ухвали про тримання під вартою не перевищує максимального строку - 60 днів.
Беручи до уваги викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим, підтриманим належними доказами та відповідає вимогам законодавства. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 133 120 гривень, поклавши на нього відповідні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
Слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування наявні правові підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки такий захід відповідатиме вимогам законності, обґрунтованості та пропорційності, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. При цьому строк дії запобіжного заходу має визначатися з урахуванням уже сплинутого процесуального часу з моменту повідомлення про підозру, у межах строків, передбачених КПК України, з метою недопущення їх перевищення та забезпечення дотримання прав і свобод сторін кримінального провадження.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025080100004515 - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» до 22 березня 2026 року включно.
Строк тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме з: 05 лютого 2026 року.
Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_6 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 133 120 (сто тридцять трьох тисяч сто двадцяти) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ-26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);
3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» залежно від місця виконання ухвали суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1