Справа № 138/1773/21
Провадження №:1-кс/138/102/26
02 лютого 2026 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12013010230000047 від 28.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
02.02.2026 до слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшло вказане клопотання, якемотивоване тим, що в ніч з 13.10.2002 на 14.10.2002 ОСОБА_6 , перебуваючи в кафе-барі «Голубий Дунай» в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району Вінницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з місцевою молоддю, яка перебувала на той час в кафе-барі, та які в подальшому переросли в бійку, виходячи з приміщення умисно наніс один удар правою рукою, в якій знаходився розкладний ніж, в груди ОСОБА_7 , який на той час заходив до приміщення кафе-бару «Голубий Дунай», внаслідок чого в ОСОБА_7 відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 113/44 від 25.03.2011 мали місце такі тілесні ушкодження: проникаюча колото-різана рана грудної клітини із скрізним пораненням серця, які виникли від дії плоского колючо-ріжучого предмету та належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на час їх утворення.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя у момент заподіяння.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий підтверджує наступними доказами: протоколом огляду місця події від 14 жовтня 2002 року, яким встановлено місце вчення злочину та вилучено знаряддя вчинення злочину - розкладний ніж; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який показав, що 13.10.2002 року він перебував в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району, в кафе-барі «Голубий Дунай» та коли він заходив з приміщення кафе-бару вибігала особа кавказької національності , яка нанесла йому один удар ножем в область грудей; висновком судово-медичної експертизи № 113/44 від 25.03.2011 року, яким встановлено тілесні ушкодження ОСОБА_7 , а саме: проникаюча колото-різана рана грудної клітини із скрізним пораненням серця, які виникли від дії плоского колючо-ріжучого предмету та належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на час їх утворення; протоколами впізнання від 01.10.2010, під час яких ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за фотокарткою, яка знаходиться під № 1 впізнали ОСОБА_6 , який в ніч з 13.10.2002 на 14.10.2002 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району.
23.03.2013 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Вірменії, м. Абовян, вірменин, громадянин Республіки Вірменії, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , оголошений в розшук.
Відповідно до довідки виконкому Вищеольчедаївської сільської ради від 31.07.2013 ОСОБА_6 в 2002 році проживав в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району без реєстрації, та здійснював охорону комплексу цукрового заводу, що розташований в с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району. На даний час ОСОБА_6 на території Вищеольчедаївської сільської ради не проживає, місце його знаходження не відоме. Останній раз він був в с. Вищеольчедаїв в ніч з 13.10.2002 на 14.10.2002, тобто в момент вчинення злочину.
В ході розслідування кримінального провадження було отримано довідки із УДМС в областях України, в яких зазначено, що ОСОБА_6 за обліками в УДМС України не значиться.
Відповідно до довідки № ІЗ/3240/13/Е22/11988/AG4/А3/1 ОСОБА_6 07.08.2004 змінив прізвище на ОСОБА_10 та отримав паспорт серії НОМЕР_1 .
Слідчим суддею Мурованокуриловецького районного суду 03 червня 2020 року винесено ухвалу на затримання з метою приводу підозрюваного, термін якого встановлено 6 місяців.
В ході досудового розслідування 04.08.2020 в якості свідка допитано ОСОБА_11 , який являється рідним братом ОСОБА_12 , та вказав, що місце знаходження брата йому невідоме, останній раз він бачив його в 2015 році в м. Абовян Республіки Вірменія на похороні батька. З того часу він із ним не спілкувався та місце його знаходження не відоме.
Також, 04.08.2022 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру від 04.02.2013 для передачі ОСОБА_5 .
У подальшому, Могилів-Подільським міськрайонним судом 20.06.2025 винесено ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , термін дії якої закінчився 20.12.2025.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час перебуває в розшуку, місце його перебування не відоме, з метою забезпечення його присутності у залі судового засідання під час вирішенняпитання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникла необхідність в поданні даного клопотання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала повністю з підстав, зазначених у клопотанні, та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що підставами вважати, що ОСОБА_12 переховується від органу досудового розслідування є те, що останній зник з місця проживання після вчинення злочину. Також, прокурор додала, що повідомлення про підозру ОСОБА_12 було вручено його брату ОСОБА_11 , який, будучи допитаним у 2022 році, пояснив, що брата востаннє бачив у 2015 році. Разом з тим питання передачі підозри чи повідомлення про її існування ОСОБА_5 слідчий під час його допиту не з'ясовував.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 12013010230000047 від 28.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
02.02.2026 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Одночасно слідчим подане дане клопотання.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, в тому числі, затримання особи.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як вказано у ч. 2 ст. 176 КПК України затримання особи є тимчасовим запобіжним заходом.
Статтею 188 КПК України регламентовано порядок звернення до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу, відповідно до якої прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Статтею 42 КПК України регламентовано, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ст.ст. 276, 278 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно зі ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Статтею 135 КПК України (глава 11) визначено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а саме визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом регламентовано ст. 136 КПК України, відповідно до якої належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Так, слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальні правопорушення, вчинення яких орган досудового розслідування інкримінує ОСОБА_5 , були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2013 за № 12013010230000047 на підставі заяви ОСОБА_13 від 14.10.2002.
З копій матеріалів кримінального провадження, які були надані слідчому судді, вбачається, що в ході проведення слідчих дій була встановлена можлива причетність до вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 .
Разом з тим, слідчому судді не надано жодних доказів того, що слідчим дотримано визначений кримінальним процесуальним законодавством порядок вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру.
Так, 04 лютого 2013 року ОСОБА_6 було складено повідомлення про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Як зазначено слідчим в клопотанні, та пояснила прокурор в судовому засіданні, вказане повідомлення про підозру була вручено 04.08.2022 ОСОБА_11 , який є братом ОСОБА_5 для передачі останньому.
Також прокурор в судовому засіданні зазначила, що 04.08.2020 в якості свідка допитано ОСОБА_11 , який являється рідним братом ОСОБА_5 , який вказав, що місце знаходження брата йому невідоме, останній раз він бачив його в 2015 році в м. Абовян Республіки Вірменія на похоронах. З того часу він з ним не спілкувався та місце його знаходження не відоме.
При цьому будь-які належні та допустимі докази на підтвердження викладених обставин, зокрема протоколу допиту свідка та доказів вручення йому повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_12 саме 04.08.2022 слідчим до клопотання не надано. Не надано і доказів, того, що після вручення повідомлення про підозру для передачі слідчим вчинялись будь-які дії для встановлення факту передачі вказаного повідомлення ОСОБА_5 чи повідомлення останнього про наявність такої підозри.
Так само в судовому засіданні прокурор на надала доказів та пояснень стосовно того, що з часу складення слідчим повідомлення про підозру 04.02.2013 ним проводились будь-які дії для встановлення місця знаходження ОСОБА_6 та для вручення йому повідомлення про підозру.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором на підставі поданих доказів не доведено, що ОСОБА_5 належним чином повідомлено про підозру, однак його не вручено йому внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, а органом досудового розслідування вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
На переконання слідчого судді статус підозрюваного особа має набути у встановлений кримінальним процесуальним законом спосіб та про це їй має бути відомо. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості стосовно того, що ОСОБА_5 обізнаний зі статусом підозрюваного у даному кримінальному провадженні, що виключає можливість стверджувати про те, що останній в такому статусі переховується від органів досудового розслідування чи суду у розумінні п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, що є необхідною умовою для задоволення даного клопотання. Більше того вказане підтверджується і повідомленням НЦБ Інтерполу у Вірменії від 18.07.2013, доданого до клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з якого можна зробити висновок про те, що ОСОБА_5 на день складання повідомлення про підозру щонайменше понад дев'ять років перебував поза межами території України.
Зважаючи на те, що слідчим та прокурором не доведено, що органом досудового розслідування вжито заходи для повідомлення чи встановлення того, що ОСОБА_5 обізнаний про підозру в порядку та у спосіб, які передбачені КПК України, а відтак не доведено, що ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 ) переховується від органу досудового розслідування чи суду, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в наданні дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 42, 111, 135, 136, 187-190, 309, 369-372 КПК України слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1