Справа № 138/257/26
Провадження №:2/138/800/26
04.02.2026 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради про визначення місця проживання дітей,
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшов вказаний вище позов.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху зважаючи на таке.
Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Також згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, зокрема, що у сторін спору на даний час наявний спів щодо місця проживання дітей.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Тобто, відповідно до положень ст. 19 Сімейного кодексу України питання щодо визначення місця проживання дітей повинно обов'язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та наданням про це відповідного письмового висновку .
Висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору між батьками є ключовим доказом у даній категорії справ, не залежно від того, з якими підстави позивач звертається до суду. Враховуючи викладене, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дітей передує звернення одного із батьків до органу опіки та піклування з метою отримання відповідного висновку щодо розв'язання спору пов'язаного, у даному випадку, щодо визначення місця проживання дітей сторін спору.
Ненадання позивачем висновку одночасно з позовом може призвести до розгляду справи у встановленому законом порядку, оскільки на його підготовку потрібен певний час.
Разом з тим, позивачем в порушення вказаних норм до позовної заяви не додано висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання даного спору, зокрема, щодо визначення місця проживання дітей.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи наведене, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, вважаю, що слід залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу у строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути вказані вище недоліки з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради про визначення місця проживання дітей, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.Б.Київська