2/130/22/2026
130/369/24
"03" лютого 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Шутої О.В.,
представника позивача Слободянюка А.І.,
представника відповідача Архипенка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жмеринка за загальними правилами позовного провадження в режимі відеоконференції із представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Слободянюком А.І. та представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Архипенком О.А. цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,-
06.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скіць С.М. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із даною позовною заявою, в якій просив визнати спільним сумісним майном подружжя кошти, які містились в період з 23.08.2013 року до 21.05.2020 року на депозитних та поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3 в банківських установах: АТ «Мегабанк»; АТ «Idea Bank», ПАТ «Банк Восток»; КБ «Приватбанк»; АБ «УКРГАЗБАНК»; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/2 частину грошових коштів, розміщених у період з 23.08.2013 до 21.05.2020 на депозитних та поточних рахунках, оформлених на ім'я ОСОБА_3 , відкритих в банківських установах: АТ «Мегабанк»; АТ «Idea Bank», ПАТ «Банк Восток»; КБ «Приватбанк»; АБ «УКРГАЗБАНК»; визнати спільною сумісною власністю подружжя кошти в сумі 6543050 грн., які були надані ОСОБА_3 ТОВ «ТД «Наші двері» на підставі договору №1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 05.03.2019; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3271525 грн. як 1/2 частину коштів від 6543050 грн. наданих ОСОБА_3 ТОВ «ТД «Наші двері» на підставі договору №1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 05.03.2019; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебували в шлюбі з 23.08.2023 по 21.05.2020. Предметом цього спору є поділ майна подружжя, а саме: грошових коштів, які містилися на рахунках відповідачки за час перебування у шлюбі, а також поворотної фінансової допомоги, наданої відповідачкою ТОВ "ТД “Наші двері» за рахунок спільних коштів подружжя. В суді вже розглядалась справа про поділ майна подружжя (№711/1813/20). В межах розгляду справи №711/1813/20 позивач заявляв клопотання про збільшення позовних вимог віл 22.08.2022 з метою встановлення судом усього обсягу спільно нажитого майна при вирішенні питання про його поділ. Однак, у задоволенні клопотання було відмовлено, що стало причиною для звернення з цими вимогами у іншому цивільному позовному провадженні. Таким чином, майно, про поділ якого заявлено у цьому позові, залишилось судами неврахованим. Зокрема, факт передачі грошових коштів, які ОСОБА_4 передала в позику ТОВ "ТД "Наші двері» в сумі 6 543 050,00 грн., встановлено заочним рішенням Придніпровського районного суду від 28.07.2021 у справі № 711/873/20. Про існування заочного рішення, яким встановлено факт передачі позики в сумі 6 543 050,00 грн., ОСОБА_5 дізнався 20.08.2022, тобто безпосередньо перед зверненням з заявою про збільшення позовних вимог у справі №711/1813/20. Про існування депозитних рахунків, відкритих на ім'я відповідачки, ОСОБА_5 стало випадково відомо на початку січня 2022 року, коли на адресу спільної квартири сторін надійшов лист від АТ "Мегабанк», із запрошенням ОСОБА_4 забрати депозитний вклад за закінченням строку депозитного договору. В лютому 2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ТД «Наші двері» про стягнення коштів за договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 1 від 05.03.2019 в сумі 6.500.000,00 грн. Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.07.2021 у справі №711/1813/20 стягнуто з ТОВ «ТД «Наші двері» на користь ОСОБА_4 грошові кошти загальною сумою 5.952.000 грн (п'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі). Вказаним заочним рішенням суду встановлено, що 05.03.2019 між ТОВ «ТД «Наші двері» (Отримувач за договором) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 за договором) було укладено Договір № 1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги. Також цим рішенням встановлено, що на виконання умов договору № 1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 05.03.2019 ОСОБА_4 в період з березня по грудень 2019 перерахувала ТОВ «ДТ «Наші двері» поворотну фінансову допомогу на загальну суму 6 543 050,00 грн. Обставина передачі відповідачкою коштів в борг під час перебування у шлюбі з позивачем, встановлена заочним рішенням від 28.07.2021 № 711/1813/20. Позивач ОСОБА_5 не був учасником справи № 711/873/20, тому стверджує, що кошти, передані відповідачці ОСОБА_4 , як поворотна фінансова допомога, були взяті із спільного сімейного бюджету. Саме тому, ці кошти є об'єктом поділу майна подружжя. Крім того, одночасно з позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скіць С.М. подав клопотання про витребування доказів у Акціонерного товариства «Мегабанк», Акціонерного товариства «Універсал Банк», Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», Акціонерного товариства «Ідея Банк» інформацію щодо поточних та депозитних рахунків, на ім'я ОСОБА_3 за період з 23.08.2013 по 21.05.2020.
Ухвалою суду від 13.02.2024 відкрито провадження у даній справі. Призначено підготовче судове засідання.
22.02.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скіць С.М. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції .
19.03.2024 від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із її неможливістю через певний хворобливий стан прибути у засідання та повноцінно захищати свої законні права у суді, до моменту поки обставини, які є підставою для зупинення цього провадження відпадуть. Зазначила, що перебуває на збереженні у зв'язку із вагітністю та подальшими пологами та надала довідку, згідно якої вона перебуває на обліку в спеціалізованій жіночій консультації КНП «Перинатальний центр» м. Києва з 14.12.2023.
Ухвалою суду 01.04.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скіця С.М. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та про витребування доказів задоволено. У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі - відмовлено. Підготовче судове засідання відкладено на 23.04.2024.
22.04.2024 відповідач ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату.
22.04.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал банк» надав суду запитувану інформацію.
23.04.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Ідея банк» надав суду запитувану інформацію.
23.04.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Приват банк» надав суду запитувану інформацію.
Ухвалою суду від 23.04.2024 підготовче засідання в даній справі відкладено на 11.06.2024 року.
08.05.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Укргазбанк» надав суду запитувану інформацію.
11.06.2024 від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає вимоги позивача щодо визнання коштів в сумі 6 543 050 грн спільним майном подружжя, набутим під час перебування в шлюбі, та їх стягнення 1/2 частини на його користь, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію мотивує тим, що наприкінці 2018 року у ТОВ «ТД «Наші двері» почались фінансові проблеми, які загрожували добробуту підприємства та ставили його на межу банкрутства. Для нормалізації фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «Наші двері» була потрібна орієнтовна сума коштів 6 - 7 млн. грн. Без цих коштів, обійтися було неможливо, оскільки численні вимоги постачальників, кредиторів та фіскальних органів призвели б повної втрати підприємством своєї платоспроможності. Відповідач ОСОБА_1 про це знав, так як вони вели спільний бізнес і фактично всі рішення з приводу фінансово-господарської діяльності даного підприємства приймали разом. Також, ОСОБА_1 знав, що ні у них таких коштів не було, оскільки всі їхні кошти були вкладені у товар, а саме двері та комплектуючі до них. Таким чином, кошти для внесення поворотної фінансової допомоги потрібно було залучати з інших джерел. За їхньою спільною із ОСОБА_1 згодою, було прийняте рішення, отримати кошти у позику у сторонніх осіб. ОСОБА_1 боявся отримувати кошти на себе особисто. Тому, грошові кошти в сумі 245 000 доларів США відповідачка отримала за договором позики від 28.02.2019 у ОСОБА_7 із строком повернення до 01.09.2019 року. За міжбанківським курсом купівлі, станом на 28.02.2019 курс долара до гривні складав 26,85 грн. за 1 долар США. Таким чином, 245 000 доларів США були еквівалентними 6 578 250 грн., чого за їхніми попередніми підрахунками мало б вистачити для підтримки підприємства ТОВ «ТД «Наші двері». У подальшому, з метою створення правової основи для внесення вказаних коштів на рахунок ТОВ «ТД «Наші двері», протоколом №3 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Наші двері» від 05.03.2019, за участі відповідачки та участі ОСОБА_1 прийняте рішення про внесення на рахунок ТОВ «ТД «Наші двері» позичених відповідачкою у ОСОБА_8 грошових коштів в розмірі 6500000 грн. у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги від імені відповідачки із строком повернення до 31.01.2020. Про те, що це були кошти отримані відповідачкою у позику від ОСОБА_8 у протокол вони не вносили, оскільки, ОСОБА_1 з даного приводу категорично заперечував, мотивуючи це тим, що на підприємстві є товар, і якщо вони не зможуть вчасно повернути кошти, ОСОБА_9 зможе звернутись до підприємства із позовом. Звернула увагу суду, що в протоколі №3 від 05.03.2019 сам ОСОБА_1 виступив, як учасник товариства та вказав, що підприємству необхідно залучити додатково 6 500 000 грн., які може надати за договором про надання безпроцентної фінансової допомоги ОСОБА_3 . Це додатково підтверджує, що це не кошти набуті під час їхнього перебування у шлюбі, а кошти позичені, тобто не відповідачки і тим більше не їхні спільні. Таким чином, правова природа грошових коштів в розмірі 6 543 050 грн., які позивач хоче визнати спільним майном подружжя і поділити - це не спільне сумісне майно подружжя набуте під час шлюбу, а спільний борг, який відповідачка частково віддала сама, оскільки ОСОБА_1 ухиляється від виконання їхніх спільних боргових зобов'язань. Станом на момент підписання відзиву, відповідачка ОСОБА_10 на виконання умов договору позики від 28.02.2019, 31005 доларів США, ці кошти вона повернула з отриманих коштів від депозиту в АТ «МЕГАБАНК» отриманого 18.05.2020 в розмірі 192 358 грн., та повернення поворотної фінансової допомоги від ТОВ «ТД'Наші Двері» січень-лютий в сумі 591050 грн. Крім того, ОСОБА_1 під час процесу їхнього розлучення шахрайським шляхом незаконно заволодів усім товаром ТОВ «ТД «Наші двері», який було закуплено у тому числі на кошти, внесені у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 05.03.2019. З даного приводу слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області розслідуються кримінальні провадження. На даний час, на виконання договору безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2019 відповідачці вдалося повернути протягом січня - лютого 2020 року із ТОВ «ТД «Наші двері» лише 591 050 грн., які повністю пішли на погашення боргових зобов'язань по договору позики перед ОСОБА_10 від 28.02.2019. Крім того, на даний час, на підставі рішення Придніпровського районного суду від 28.07.2021 у справі №711/873/20 із ТОВ «ТД «Наші двері» стягнуто на користь відповідачки 5 952 000 грн. на виконання безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2019, однак рішення у даній справі досі не виконано. На даний час на підставі постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження ВП №74299321 триває процедура примусового виконання рішення суду. Зауважила, що ОСОБА_1 про ці обставини знає, однак звертається до із даним позовом. Таким, чином ОСОБА_1 фактично намагається на підставі цього позову витребувати у відповідачки половину майна, яке відповідачці самій винне ТОВ «ТД «Наші двері», що на її думку є геть абсурдним з боку позивача. Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю. На підтвердження свої позиції надала суду договір позики грошових коштів укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 ; копію витягу з ЄРДР від 13.10.2020, копію договору про надання безпроцентної фінансової допомоги №1 від 05.03.2019; копію протоколу №3 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Наші двері».
Ухвалою суду від 11.06.2024 через не виконання вимог ухвали суду щодо витребування доказів АТ «Мегабанк» відкладено підготовче судове засідання» на 07.07.2024.
09.07.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скіць С.М. надав суду відповідь на відзив, в якому просив суд залишити відзив без розгляду, справу розглянути без уваги на доводи, викладені у відзиві, позовну заяву задовольнити в повному обсязі, а також просив витребувати у відповідачки ОСОБА_4 оригінали доказів доданих до відзиву. Свою позицію обгрунтовує тим, що договір позики, про який йде мова у відзиві відповідачки, є не достовірним та не достовірним, оскільки такий договір між відповідачкою та ОСОБА_10 не укладався, грошові кошти за цим договором не передавались та про його існування позивачу нічого не відомо, своєї згоди позивач на укладення договору не надав, та у позивача є сумніви у дійсності такого правочину. Крім того, зазначає, що відповідачка на підтвердження своїх доводів щодо перебування підприємства на межі банкрутства не надала жодних доказів. Зазначає, що ТОВ «ДТ «Наші двері» була відсутня потреба у запозичені додаткових коштів у третіх осіб, зокрема у ОСОБА_8 . Крім того, відповідачка не надала суду жодного доказу на підтвердження повернення коштів ОСОБА_10 в сумі 591050 грн, в якості часткового повернення коштів за договором позики. Більше того, сумнівність даного договору позики підкреслює той факт, що ОСОБА_10 з дня закінчення строку повернення коштів - 01.02.2029 до тепер не здійснює жодних заходів примусового повернення наданих ним коштів в борг. Також звернув увагу суду на те, що позивач 05.03.2019 на жодних загальних зборах учасників ТОВ «ТД «Наші двері» участі не брав, та не обговорював та не париймав жодних рішень щодо внесення позичених коштів у ОСОБА_8 на баланс товариства, та сам протоко не підписував. Зазначений протокол не може слугувати підтвердженням надання згоди позивачем на укладення договору позики, вважає, що даний протокол також підробленим, з приводу чого позивач буде звертатись до правоохоронних органів. Щодо звинувачень у заволодінні товаром ТОВ «ТД «Наші двері» зазначає, що дані звинувачення є голослівними, по вказаним відповідачкою кримінальним провадженням відсутні обвинувальні вироки, більше того у жодному провадженні не було пред'явлено позивачу підозру, вказані кримінальні провадження були закриті за відсутністю складу кримінального правопорушення. Вважає, що відповідачка у наданому відзиві вводить суд в оману, перекручує обставини, які дійсно мали місце під час передачі спільних сімейних коштів, а кошти в розмірі 6 543 050 грн були передані ТОВ «ТД «Наші двері» за рахунок коштів, які були спільним сумісним майном подружжя.
17.07.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скіць С.М. подав клопотання про витребування.
17.07.2024 відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із її перебуванням на лікарняному у пологовому будинку.
Ухвалою суду від 17.07.2024 визнано неповажними причини неприбуття у судове засідання відповідачки. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скіць С.М. про витребування доказів - задоволено. Відкладено підготовче судове засідання на 08.08.2024.
07.08.2024 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Архипенко О.А. подав заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату для ознайомлення.
Ухвалою суду від 08.08.2024 підготовче судове засідання відкладено на 09.09.2024.
12.08.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «МЕГАБАНК» надав суду запитувану інформацію.
06.09.2024 представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Архипенко О.А. подав заперечення на відповідь на відзив, в якому просив прийняти заперечення та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю. Мотивуючи свою позицію тим, що представник відповідача зазначаючи, що договір позики укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 є підробкою, одночасно не надає жодного судового рішення, яке б встановило факт підробки вказаного договору позики, що є з боку позивача безпідставним звинуваченням. Разом із тим, спростовуючи доводи позивача, відповідач наполягає на тому, що рішення брати кошти в сумі 6 578 250 грн. в позику у ОСОБА_8 . ОСОБА_1 достовірно знав, так як в той період часу позивач та відповідач проживали однією сім'єю та вели спільний бізнес і фактично всі рішення з приводу фінансово-господарської діяльності даного підприємства приймали разом. Відповідач наполягає на тому, що вказана сума доходу у 2019 році стала можливою за допомогою спільно позичених на початку 2019 року коштів у ОСОБА_8 в сумі 6 578 250 грн. адже відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік від 01.03.2019 (дата прийняття декларації фіскальним органом) ТОВ «ТД Наші двері» на кінець звітного періоду у 2018 році мало оборот 5 801 448 грн. та отримало чистий прибуток лише 1056 грн. Таким чином, зазначена аналітика вказує на те, що у 2019 році підприємство для збільшення свого обороту залучало кошти. Такими залученими коштами і є 6 500 000 грн., які за згодою подружжя отримані у позику спочатку у ОСОБА_8 , а в подальшому на підставі договору позики у вигляді поворотної фінансової допомоги внесені на рахунок ТОВ «ТД «Наші двері» саме ОСОБА_3 . Додатково, свідченням того, що кошти в сумі 6 543 050 грн. не є спільним сумісним майном підтверджуються тією обставиною, що ні позивач ОСОБА_1 ні відповідач ОСОБА_3 не мали у власності необхідної суми. Ця обставина підтверджується податковими деклараціями ОСОБА_3 , які надаються суду за період з 2013 по 2019 роки.
09.09.2024 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Архипенко О.А. подав клопотання, в якому просив витребувати у Акціонерного товариства «Універсал Банк», у Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», Акціонерного товариства «Ідея Банк», Акціонерного «Райффайзен банк», Акціонерного товариства «Правекс банк», Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», Акціонерного товариства «Мегабанк» інформацію щодо поточних та депозитних рахунків, які оформлювалися (відкривалися) та закривалися на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 23.08.2013 по 21.05.2020 із зазначенням дат відкриття депозитних та поточних рахунків, розміру внесених коштів на депозитні та поточні рахунки та дат зняття коштів із депозитних та поточних рахунків.
Ухвалою суду від 09.09.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скіця С.М. та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11 про витребування доказів задоволено. Відкладено підготовче засідання у справі на 17.10.2024 року.
27.09.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Ідея банк» надав суду запитувану інформацію.
26.09.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Креді Агріколь Банк» та АТ «Райффайзен Банк» надав суду запитувану інформацію.
01.10.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «Приват Банк» надав суду запитувану інформацію.
10.10.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ «Укргазбанк» надав суду запитувану інформацію.
17.10.2024 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Архипенко О.А. в заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із його зайнятістю у Черкаському апеляційному суді у кримінальному провадженні.
Ухвалою суду від 17.10.2024 відкладено підготовче судове засідання на 25.11.2024.
25.11.2024 відповідач ОСОБА_3 на виконання ухвали суду направила копію договору позики від 28.02.2019, копію протоколу № 3 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Наші двері» від 05.03.2019 та копію заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.07.2021.
25.11.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скіць С.М. в подав клопотання та просив повторно витребувати у ОСОБА_3 оригінали доказів, доданих до відзиву, а саме: оригінал договору позики від 28.02.2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 та оригінал протоколу № 3 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Наші двері» від 05.03.2019.
Ухвалою суду від 25.11.2024 відкладено підготовче судове засідання на 15.05.2025. Направлено повторно ухвалу суду від 09.09.2024 на виконання відповідачу ОСОБА_3
26.11.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. подав клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування оригіналів документів у відповідача, клопотання про виключення з кола доказів копії договору позики та протоколу № 3. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
10.01.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. подав клопотання про надання доступу до електронної справи у підсистемі «Електронний суд» та участь в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку.
15.01.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. подав клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу та надав додаткові письмові пояснення щодо обставин справи.
Ухвалою суду від 15.01.2025в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка А.І. відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2025.
03.03.2025 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Архипенко О.А. в поданому клопотання просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки відповідач ОСОБА_3 мала намір привезти витребувані судом документи, однак через хворобу своєї малолітньої дитини вона не зможе прибути у судове засідання. Повідомив, що ОСОБА_3 змінила своє прізвище на ОСОБА_12 , у зв'язку з одруженням.
Відповідач ОСОБА_2 в поданій заяві просила відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із хворобою.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкладено розгляд справи на 11.04.2025.
Ухвалою суду від 14.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представнику позивача ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка А.І. про передачу справи за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
18.04.2024 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Слободянюком А.І. подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 14.04.2025 про відмову про передачу за підсудністю.
23.04.2025 ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Справа надійшла до суду 05.05.2025.
Ухвалою суду від 07.05.2025 відкладено розгляд справи на 30.07.2025.
30.07.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. подав клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі.
30.07.2025 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Архипенко О.А. надав суду заперечення на клопотання.
Ухвалою суду від 30.07.2025 у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка А.І. про зупинення провадження у справі відмовлено.
11.08.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. надав додаткові письмові пояснення.
Ухвалою суду від 03.09.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка А.І. про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №753/3139/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_8 та ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.
14.10.2025 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Архипенко О.А. подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 03.09.2025.
12.11.2025 постановою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу суду від 03.09.2025 скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 24.11.2025 призначено судове засідання на 16.12.2025.
11.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. надав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва.
16.12.2025 розгляд справи відкладено на 03.02.2026.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. вимоги позовної заяви підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та запереченнях. Рішення суду яким відмовлено в задоволенні позову по визнання договору недійсним на даний час є предметом апеляційного оскарження, дане рішення не набуло законної сили, даний факт відповідачка приховала від суду. Наполягає, що договір позики був укладено фіктивно. Уточнив, що дійсно коштів на рахунках відповідачки в АТ «Універсал банк», АТ «Ідея Банк», АТ КБ «Приват банк» та АТ «Укргазбанк» не має. Однак, у відповідачки депозитні кошти наявні в АТ «МЕГАБАНК» в сумі 258535,05 грн, які підлягають поділу між подружжям. Крім того, просив визнати договір позики та протокол загальних зборів неналежним доказом так, як представник відповідача не надав суду оригінали цих документів та позбавив його можливості заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Архипенко О.А. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та запереченнях та наданих підтверджуючих документів. Зауважив, що відповідачкою кошти позичені 28.02.2019, а шлюб між сторонами розірвано 21.05.2020. Спірні кошти позичені в період перебування сторін у шлюбі і використані для поліпшення спільної фінансово-господарської діяльності. Дані кошти були позичені і використані в інтересах сім'ї. На сьогоднішній день ТОВ «ДТ «Наші двері» належить подружжю в рівних частках.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 . Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має другу інвалідності (а.с. 9-11 том 1).
Відповідно до копії договору позики б/н від 28.02.2019, між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_10 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 6 578 250 грн (245000 доларів США) для використання у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ТД «Наші двері», а ОСОБА_3 зобов'язалась повернути вказану суму в строк встановлений цим договором. Пунктом 3 договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк до 01.09.2019 (а.с. 182 том 1).
Згідно з копією Протоколу №3 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Наші двері» учасниками ТОВ «ТД «Наші двері» від 05.03.2019, ОСОБА_1 (частка у статутному капіталі становить 50 %) та ОСОБА_3 (частка у статутному капіталі становить 50 %), було прийнято рішення про: надання дозволу та уповноваження директора ОСОБА_3 на укладення Договору про надання безпроцентної фінансової допомоги в сумі 6 500 000,00 грн., з 05.03.2019 року зі строком повернення цієї допомоги до 31.01.2020 року (включно); в договорі про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги визначити, що грошові кошти використовуються виключно на придбання товару (продукції) необхідної для господарської діяльності товариства. Заборонити використовувати отримані кошти на будь-які інші потреби товариства, чи його учасників; товари (продукція) які будуть придбані за ці кошти - є забезпеченням повернення отриманої допомоги, а тому товари (продукція) може бути притримані, чи на них бути звернено стягнення, у разі порушення будь-яких умов договору про надання безпроцентної фінансової допомоги; у разі не повернення (дострокове повернення) безпроцентної фінансової допомоги на це майно товариства звернення стягнення та накладається арешт з метою задоволення вимог надавача безпроцентної фінансової допомоги (а.с.185 том 1).
05.03.2019 року між ТОВ «ТД «Наші двері» (Отримувач за договором) та ОСОБА_3 (Надавач за договором) було укладено Договір № 1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, згідно якого розмір поворотної фінансової допомоги за Договором становить та не може перевищувати за сумою наданих протягом року коштів 6500000,00 грн. (п. 2.1. Договору). Сторони погоджуються, що поворотна фінансова допомога, розмір якої визначено в п. 2.1. Договору в розмірі 6500000,00 грн., може надаватись як одним платежем, так і декількома (щомісячно, щоквартально, і т.д.), але в будь-якому разі, сума цих платежів у сукупності не повинна перевищувати розмір поворотної фінансової допомоги визначеної в п. 2.1. Договору (п. 2.2. Договору) (а.с.187-188 том 1).
Відповідно до копії рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.07.2021, яке набрало законної сили 03.09.2021, за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ТД «Наші двері» про стягнення коштів, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що ними було надано безпроцентну поворотну фінансову допомогу ТОВ «ТД «Наші двері» на загальну суму 6543050,00 грн. Умовами укладеного між сторонами договору визначено термін повернення наданої позивачем допомоги - 31.01.2020 року, а також визначено порядок повернення допомоги. Грошові кошти не були повернуті позивачу відповідачем в повному обсязі, а саме на день розгляду справи заборгованість становить 5 952 000,00 грн. даним рішенням позов задоволено та стягнуто з ТОВ «ТД «Наші двері» безпроцентну фінансову допомогу (позику) за Договором №1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 05.03.2019 року в розмірі 5952000 грн (а.с. 30-33 том 1).
22.04.2024 року на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів з АТ «Універсал Банк» надійшла інформація про те, що ОСОБА_3 має 2 рахунки в банку, згідно виписки по яким активно користується картками (а.с.91-99 том 1).
Згідно з наданої відповіді АТ «Ідея Банк» від 23.04.2024, за період з 23.08.2013 по 21.05.2020 в ОСОБА_3 відсутні поточні та депозитні рахунки (а.с. 101 том 1).
Згідно з наданої відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 23.04.2024, у ОСОБА_3 за період з 23.08.2013 по 21.05.2020 в банку відкриті 4 рахунки, згідно виписки по яким активно користувалась картками, здійснювала різні платежі, купувала продукти харчування, одяг, знімала готівку та поповнювала картки (а.с. 105-165 то1).
Згідно з наданої відповіді АТ «Укргазбанк» від 08.05.2024, у ОСОБА_3 за період з 23.08.2013 по 21.05.2020 були відкриті 4 рахунки, якими вона користувалась (а.с.170-178 том 1).
Згідно з наданої відповіді АТ «МЕГАБАНК» від 12.08.2024, надано копію Договору №16993-509К/2019 банківського строкового вкладу (з правом поповнення та з виплатою процентів в кінці строку дії договору) від 24.05.2019 року, укладеного між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_3 та виписку по депозитному рахунку НОМЕР_3 (980) за період з дати відкриття 24.05.2019 року по дату закриття 18.05.2020 року. Сума внесених грошових коштів на рахунок № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 (980) становила 168 853,00 грн., дата внесення грошових коштів на рахунок - 24.05.2019 року; дата зняття -18.05.2020 року. За період з 24 05.2019 року по 18 05.2020 року по Договору були нараховані- відсотки в сумі 29 198,95 гри., сума сплачених податків 5 693,81 грн., сума виплачених відсотків по вкладу (після сплати податків)-23 505,14 грн., дата виплати відсотків 18.05.2020 року. Крім того за період з 23.08.2013 року по 21.05.2020 року на ім'я ОСОБА_3 в АТ «МЕГАБАНК» було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_6 . Дата відкриття та внесення грошових коштів на рахунок - 25.05.2018 року, сума внесених грошових коштів - 150 000,00 грн., дата закриття депозитного рахунку та отримання вкладу - 24.05.2019 року (а.с. 221-224 том 1).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця загальна сума доходу ТОВ «ТД «Наші двері» за 2013 рік склала 350800 грн (а.с.5-6 том 2).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця загальна сума доходу ТОВ «ТД «Наші двері» за 2014 рік склала 896000 грн (а.с 7-8 том 2).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця загальна сума доходу ТОВ «ТД «Наші двері» за 2015 рік склала 989500 грн (а.с.9 том 2).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця загальна сума доходу ТОВ «ТД «Наші двері» за 2016 рік склала 970000 грн (а.с.10 том 2).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця обсяг доходу ТОВ «ТД «Наші двері» за 2017 рік склала 980000 грн, загальна сума доходу 0 грн (а.с.11 том 2).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця загальна сума доходу ТОВ «ТД «Наші двері» за 2018 рік склала 915000 грн (а.с. 13 том 2).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця загальна сума доходу ТОВ «ТД «Наші двері» за 2019 рік склала 1129736,50 грн (а.с. 16 том 2).
Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік ТОВ «ТД Наші двері» на кінець звітного періоду у 2018 році мало оборот 5 801 448 грн. та отримало чистий прибуток 1056 грн. (а.с. 18 том 2).
Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік ТОВ «ТД «Наші двері» мало сукупний річний дохід 14 671 399 грн. Разом з тим, сукупний прибуток підприємства за 2019 рік склав 199858 грн., податок на прибуток в розмірі 35 974 грн (а.с. 21-22 том 2).
Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2020 рік ТОВ «ТД «Наші двері» мало сукупний річний дохід 218053 грн. Фінансовий результат до оподаткування мінус 152028 грн (а.с. 25 том 2).
Згідно з наданої відповіді АТ «Ідея Банк» від 01.10.2024, ОСОБА_1 не має відкритих/закритих рахунків в банку (а.с. 45 том 2).
Згідно з наданої відповіді АТ «Креді Агріколь Банк» від 26.09.2024, ОСОБА_1 не є клієнтом банку (а.с. 47 том 2).
Згідно з наданої відповіді АТ «Райффайзен Банк» від 26.09.2024, ОСОБА_1 не є клієнтом банку (а.с. 47 том 2).
Згідно з наданої відповіді АТ «Універсал Банк» від 10.10..2024, ОСОБА_1 не має відкритих/закритих рахунків в банку (а.с. 51 том 2).
Згідно з наданої відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 01.10.2024, клієнт ОСОБА_1 за період з 23.08.2013 по 21.05.2020 в банку мав 4 відкритих рахунків, згідно виписки по яким активно користувався картками (а.с. 53-136 том2).
Згідно з наданої відповіді АБ «УКРГАЗБАНК» від 10.10.2024, клієнт ОСОБА_1 за період з 23.08.2013 по 21.05.2020 мав 7 відкритих рахунків в банку, якими користувався (а.с. 142-146 том 2).
Згідно з наданої відповіді АТ «ПРАВЕКС Банк» від 28.10.2024, ОСОБА_1 не має відкритих/закритих рахунків в банку (а.с. 158 том 2).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 29.08.2024, ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 та після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище ОСОБА_14 на « ОСОБА_12 » (а.с. 231 том2).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до копії рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03.12.2025 № 753/3139/25 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про визнання договору позики укладеного 28 лютого 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на суму 6 578 250 грн. (245 000 доларів США) недійсним, відмовлено (а.с. 138-140 том 3). Рішення не набуло законної сили.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. просив визнати неналежними доказами, а саме копію протоколу №3 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Наші двері» від 05.03.2019 та копію договору позики б/н від 28.02.2019 на суму 6 578 250 грн (245000 доларів США), у зв'язку з ненаданням їх оригіналів та позбавлення його можливості заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису позивача ОСОБА_1 .
Суд вважає дані докази допустимими так, як копії вищевказаних документів надані суду належним чином завірені, подані через ЄСІТС «Електронний суд» та підписані електронно цифровим підписом відповідача, та дана обставина не перешкоджала представнику позивача заявити клопотання про призначення експертизи і в подальшому зобов'язати відповідача надати оригінали для проведення експертизи. Крім того, наразі наявний спір між сторонами щодо визнання договору позики від 28.02.2019 року недійсним, який розглядався Дарницьким районним судом міста Києва справа № 753/3139/25, в задоволенні позову відмовлено, на час розгляду даної справи рішення не набуло законної сили, та при розгляді даного спору позивач не заявляв клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.
Спірні правовідносини регулюються нормами СК України та ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
У статті 60 Сімейного кодексу України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17.
Як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року в справі № 648/3137/15-ц (провадження № 61-17560св21)).
Якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 10 СК України).
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 71 СК України).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Щодо вимог позивача про визнання спільним сумісним майном подружжя коштів, які містились в період з 23.08.2013 року до 21.05.2020 року на депозитних та поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3 в банківських установах: АТ «Мегабанк»; АТ «Idea Bank», ПАТ «Банк Восток»; КБ «Приватбанк»; АБ «УКРГАЗБАНК» та стягнення на користь позивача половини коштів, які розміщувалися на даних депозитних рахунках відповідача, суд дійшов висновку про те, що такі вимоги позивача не гуртуються на вимогах закону, а відтак, задоволенню не підлягають враховуючи таке.
Відповідно до п.21 та 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, слід враховувати, що ці вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Отже, відповідно до змісту статті 60 СК України та пункту 24 зазначеної Постанови, поділу підлягає майно (речі, грошові кошти, боргові зобов'язання), наявне у сторін на момент здійснення такого поділу. Для визначення суми грошових коштів, яка підлягає поділу між колишнім подружжям, необхідне встановлення розміру грошових коштів, які зберігалися у сторін готівкою, перебували на рахунках тощо, станом на момент припинення спільного проживання. Витрачені (в тому числі, повторно внесені на депозитний рахунок), грошові кошти під час спільного проживання, не є грошовими коштами, які підлягають поділу між подружжям після припинення ними спільного проживання.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц, провадження № 14-325цс18.
Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.
Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Судом встановлено, що з наявної в матеріалах відповіді з АТ «МЕГАБАНК» від 12.08.2024 встановлено, що сума внесених грошових коштів позивачкою на рахунок № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 (980) становила 168 853,00 грн., дата внесення грошових коштів на рахунок - 24.05.2019 року; дата зняття -18.05.2020 року. За період з 24 05.2019 року по 18.05.2020 року були нараховані- відсотки в сумі 29 198,95 гри., сума сплачених податків 5 693,81 грн., сума виплачених відсотків по вкладу (після сплати податків)-23 505,14 грн., дата виплати відсотків 18.05.2020 року. Крім того за період з 23.08.2013 року по 21.05.2020 року на ім'я ОСОБА_3 в АТ «МЕГАБАНК» було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_6 . Дата відкриття та внесення грошових коштів на рахунок - 25.05.2018 року, сума внесених грошових коштів - 150 000,00 грн., дата закриття депозитного рахунку та отримання вкладу - 24.05.2019 року. Згідно наданих відповідей АТ «Універсал банк», АТ «Ідея Банк», АТ КБ «Приват банк» та АТ «Укргазбанк» у відповідачки відсутні кошти в даних банківських установах станом на 21.05.2020.
Заявляючи позовні вимоги про визнання спільним сумісним майном подружжя та поділ коштів, які вносились на депозитні рахунки на ім'я позивачки ОСОБА_3 , позивач не взяв до уваги, що поділу підлягають не усі грошові кошти, які перебували в обігу у сім'ї впродовж спільного сімейного життя, а лише ті, які наявні на час припинення шлюбу. Оскільки у відповідачки на момент припинення шлюбних відносин станом на 21.05.2020 кошти на банківських рахунках відсутні, а тому вимога позивача щодо визнання спільним сумісним майном подружжя , які містились в період з 23.08.2013 року по 21.05.2020 року на депозитних та поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про визнання сумісною власністю подружжя коштів в сумі 6543050 грн та їх поділ, суд зазначає таке.
Статтею 65 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: грошові кошти, акції та інші цінні папери, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Норма частини 3 статті 61 СК України кореспондує частині 4 статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані з сім'єю інтереси одного з подружжя.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та у справі № 6-399цс17 від 05.04.2017 року, та ВС у справі 295/4650/14-ц від 19.02.2018.
Суд зауважує, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Зміст зобов'язання складають права та обов'язки його суб'єктів. Суб'єктивне право, що має управомочена сторона у зобов'язанні, називається правом вимоги, а суб'єктивний обов'язок зобов'язаної сторони є боргом.
Належність права вимоги, яке виникло на підставі договору позики, до спільного майна подружжя зумовлює появу в таких суб'єктів спільного права вимоги. Тобто, оскільки щодо таких об'єктів як «безтілесна річ» (зокрема, право вимоги) виключається встановлення правового режиму речового права та використання речево-правових конструкцій, то правовий режим спільної сумісної власності так позначається на праві вимоги, що зумовлює «появу» спільного права вимоги, яке виникло на підставі договору позики.
Суд також зауважує, що позика, отримана одним із подружжя під час шлюбу, вважається спільним зобов'язанням, якщо доведено, що позика була укладена в інтересах сім'ї, а відповідно сплата таких зобов'язань покладається на обох сторін шлюбних відносин.
Аналогічну позицію неодноразово підтверджував Верховний Суд, зокрема у постановах від 13.02.2020 у справі №320/3072/18, від 14.06.2022 у справі №2011/13610/12 та від 26.09.2019 у справі №712/8602/19. У цих рішеннях суд дійшов висновку, що кредити, використані для потреб сім'ї, є спільними борговими зобов'язаннями, а сплата їх одним із подружжя після розірвання шлюбу створює право на компенсацію половини сплаченого.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони з 23.08.2013 року по 21.05.2020 року перебували у шлюбі. В період шлюбу відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір позики б/н від 28.02.2019 з ОСОБА_10 , відповідно до умов якого ОСОБА_10 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 6 578 250 грн (245000 доларів США) для використання у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ТД «Наші двері», якому позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є співвласниками та кожен із них має у статутному капіталі 50 %, в сукупності володіють 100 % статутним капіталом. 05.03.2019 на зборах учасників ТОВ «ТД «Наші двері» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно вирішили надати дозвіл та уповноважити ОСОБА_3 на укладення Договору про надання безпроцентної фінансової допомоги в сумі 6 500 000,00 грн., з 05.03.2019 року зі строком повернення цієї допомоги до 31.01.2020 року (включно); в договорі про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги визначити, що грошові кошти використовуються виключно на придбання товару (продукції) необхідної для господарської діяльності товариства. Заборонити використовувати отримані кошти на будь-які інші потреби товариства, чи його учасників; товари (продукція) які будуть придбані за ці кошти - є забезпеченням повернення отриманої допомоги, а тому товари (продукція) може бути притримані, чи на них бути звернено стягнення, у разі порушення будь-яких умов договору про надання безпроцентної фінансової допомоги; у разі не повернення (дострокове повернення) безпроцентної фінансової допомоги на це майно товариства звернення стягнення та накладається арешт з метою задоволення вимог надавача безпроцентної фінансової допомоги.
У зв'язку з чим позовні вимоги позивача про визнання спільною сумісною власністю подружжя коштів в сумі 6543050 грн., які були надані ОСОБА_3 ТОВ «ТД «Наші двері» на підставі договору №1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 05.03.2019 та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3271525 грн. як 1/2 частину коштів від 6543050 грн. наданих ОСОБА_3 ТОВ «ТД «Наші двері» на підставі договору №1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 05.03.2019, не можуть бути задоволенні.
Таким чином суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; керуючись принципами розумності, справедливості, виваженості та добросовісності, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.141 та ч.2 ст.141 ЦПК України, та судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи загального захворювання (довічно).
На підставі ст.ст. 15,16, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 61, 68-71, 87 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.11.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», керуючись ст.ст. 4, 76, 77, 80, 81, 141, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя