Справа № 346/3561/25
Провадження № 33/4808/47/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Сольський В. В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
03 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Гуцуляка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2025 року відносно нього, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605,6 грн судового збору.
Згідно постанови, 05 липня 2025 року о 22 год. 37 хв. в с. Корнич автодорога Н-10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладі «Alcotester Drager 7510», результат тесту 0,90 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він є діючим військовослужбовцем ЗСУ, що підтверджується належними доказами, долученими до матеріалів справи. Його військовий статус був відомий працівникам поліції під час зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом події, на якому працівник поліції прямо згадує про пільги для учасників бойових дій. Незважаючи на це, огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений працівниками поліції самостійно, без залучення уповноваженої посадової особи Військової служби правопорядку Збройних Сил України. Стаття 266-1 КУпАП є спеціальною нормою, прийнятою в умовах воєнного стану з метою встановлення особливого порядку огляду військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Вказана норма передбачає, що огляд військовослужбовців у громадських місцях, у тому числі на автомобільних дорогах загального користування, здійснюється виключно уповноваженими посадовими особами Військової служби правопорядку. Закон не ставить застосування цієї процедури в залежність від виконання чи невиконання військовослужбовцем службових обов'язків, перебування у відпустці, носіння форменого одягу або статусу водія чи пішохода. Проведення огляду працівниками поліції без участі ВСП є прямим порушенням вимог ст.266-1 КУпАП. Відповідно до ч.9 ст.266-1 КУпАП огляд, проведений з порушенням встановленої процедури, вважається недійсним. У зв'язку з цим усі матеріали, отримані внаслідок такого огляду, зокрема акт огляду, роздруківка результатів вимірювання, відеозапис без участі ВСП, а також протокол про адміністративне правопорушення, є недопустимими доказами у розумінні ст.251 КУпАП та не можуть бути покладені в основу судового рішення. Факт погодження апелянта з результатами огляду або його відмова від проходження медичного огляду не усувають допущеного порушення, оскільки вимоги ст.266-1 КУпАП мають імперативний характер і не можуть бути змінені чи скасовані волевиявленням особи. Суд першої інстанції, застосувавши загальну норму ст.266 КУпАП замість спеціальної норми ст.266-1 КУпАП, неправильно застосував норми матеріального права та порушив принцип пріоритету спеціальної норми над загальною. За відсутності дійсного та допустимого доказу перебування особи у стані алкогольного сп'яніння відсутній об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суб'єктивні ознаки, зафіксовані працівниками поліції, а також будь-які пояснення апелянта не можуть вважатися достатніми для доведення складу правопорушення без належного огляду, проведеного у порядку, встановленому законом. Крім того, під час розгляду справи суд першої інстанції не забезпечив дотримання права апелянта на справедливий судовий розгляд, розглянувши справу заочно без належної оцінки причин неявки, які могли бути пов'язані з проходженням військової служби, та без належної мотивації відхилення клопотань сторони захисту. На думку апелянта його вина не доведена належним чином.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, будь яких клопотань не подавав, що не перешкоджає розгляду справи без його участі, однак з участю його захисника Гуцуляка О.І., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд першої інстанції дотримався наведених норм діючого законодавства, повно та всебічно розглянув справу, дослідив докази, перевірив доводи сторони захисту, дав належну правову оцінку всім обставинам справи.
Наведені в матеріалах справи докази, на які послався суд першої інстанції, дають підстави для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту відеозапису події (а.с.10), долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом по автодорозі Н-10 у с. Корнич, де був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили характерні ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Огляд проведено на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу Drager, результат якого склав 0,9 ‰. Зазначена процедура зафіксована на відеозапис, водій із результатом погодився та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я відмовився. Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №382541 (а.с.1), роздруківкою результатів вимірювання (а.с.2), актом огляду (а.с.3), копією постанови про порушення ПДР України (а.с.4), відеозаписом з нагрудних камер поліцейських (а.с.10) та іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою та не містять суперечностей. Зазначені докази є належними та допустимими, що не було спростовано доводами захисника, який посилався на статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, і можливість проведення огляду на стан сп'яніння лише представниками Військової служби правопорядку.
Зазначені доводи не ґрунтуються на вимогах ст.266-1 КУпАП та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Так, зі змісту статті 266-1 КУпАП вбачається, що нею встановлено особливий порядок проведення посадовими особами ВСП, командиром ВЧ, командиром військового формування, правоохоронного органу спеціального призначення огляду на стан сп'яніння військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військової частини у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі перебування військовослужбовців у стані сп'яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, такий огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Таким чином, зазначена норма права не виключає можливість огляду військовослужбовців на стан сп'яніння іншими уповноваженими органами, зокрема працівниками поліції, у разі вчинення правопорушення пов'язаного із керуванням транспортним засобом.
У правовідносинах пов'язаних із безпекою дорожнього руху, військовослужбовець який є учасником дорожнього руху, для визначення стану сп'яніння та встановлення обставин правопорушень передбачених ст.127, 130 КУпАП, може бути оглянута на стан сп'яніння в порядку визначеному іншими нормами права, зокрема ст.266 КУпАП. Сам факт належності особи до числа військовослужбовців не змінює порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 перебував поза межами військової частини, службові обов'язки не виконував, у форменому одязі не перебував та використовував транспортний засіб у приватних цілях, перебував у відпустці, а тому працівники поліції були уповноважені провести його огляд на стан сп'яніння в порядку ст.266 КУпАП.
Також безпідставними є твердження апелянта про порушення права ОСОБА_2 на захист. Він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Відповідно до ст.268 КУпАП його присутність у справах за ст.130 КУпАП не є обов'язковою, а будь-яких клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило. Тому розгляд справи за його відсутності не порушив гарантій справедливого суду.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт