Справа №: 630/4/26 Провадження № 1-кс/630/76/26
06 лютого 2026 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221320000532 від 27.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 301-1 КК України,
Прокурор у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді із даним клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.
У провадженні СВ відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221320000532 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 301-1 КК України, за фактом того, що 27.10.2025 на адресу відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від правоохоронних органів про те, що було виявлено особу, мешканця м. Люботин, Харківської області, який займається розповсюдженням та збутом дитячої порнографії через інтернет на майданчику знайомств "Bluesysteam".
04 лютого 2026 року проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 за результатом якого у виявлено та вилучено:
- мобільний телефон ТМ Xiaomi Hyper OS IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2
- мобільний телефон Redmi 9C NFC IMEI НОМЕР_3 IMEI НОМЕР_4
- мобільний телефон TECNO CAMON 30 з IMEI НОМЕР_5 IMEI 2 НОМЕР_5
- порожні картки від сім-карт у кількості 12 штук «life cell» та «KyivStar».
- банківські картки Приват Бпнку НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9
- картки Райфайзен банку 4149510028654848.
Вилучене вищевказане майно могло зберегти на собі сліди вчинення правопорушення - злочину та 04 лютого 2026 року слідчим винесено поставу про визнання вище вказаного речовими доказами по кримінальному провадженню.
ОСОБА_4 на даний момент пред'явлено обвинувачення за ч.3 ст.301-1 КК України, та ухвалою слідчого судді від 04.02.2026 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд, дослідивши клопотання з додатками, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зазначене у клопотанні майно вилучено за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_4 , воно визнане речовим доказом у справі, а також із ним необхідно провести експертні дослідження. Отже, з метою запобігання втрати, приховання, ненавмисного або навмисного знищення чи спотворення вказаного у клопотанні предмета, є доцільним накласти арешт на це майно.
Невжиття накладення арешту може призвести до зміни, спотворення, приховання, або знищення речового доказу, що унеможливить встановлення істини по справі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 170, 171, 173 КПК України -
Клопотання начальника Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно в ході обшуку 04 лютого 2026 року в домоволодінні за адресою: м. Люботин, в'їзд Медовий, 3 майно, шляхом заборони його використання, володіння та відчуження, а саме:
мобільний телефон ТМ Xiaomi Hyper OS IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 , мобільний телефон Redmi 9C NFC IMEI НОМЕР_3 IMEI НОМЕР_4 , мобільний телефон TECNO CAMON 30 з IMEI НОМЕР_5 IMEI 2 НОМЕР_5 , порожні картки від сім-карт у кількості 12 штук «life cell» та «KyivStar», банківські картки «ПриватБанку» НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , картки «Райфайзен банку» 4149510028654848.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1