Справа № 642/7432/25
Провадження № 1-кс/642/178/26
Іменем України
06 лютого 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
05.02.2026 до Холодногірського районного суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, в якому представника заявника ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить слідчого суддю скасувати арешт на майно, що було вилучено під час обшуку, накладений ухвалою слідчого судді від 14.01.2026 у справі № 642/7432/25 в рамках кримінального провадження № 12025221220000552 від 15.04.2025, а саме: арешт на мобільний телефон ТМ Xiaomi (Miui) «Redmi Note 9 Pro» з ідентифікуючими ознаками пристрою ІМЕІ (слот SIM 1): НОМЕР_1 , ІМЕІ (слот SIM 2): НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 без карти оператора зв'язку всередині; ноутбук ТМ «Lenovo IdeaPad 3», модель: BIWQ, s/n: PF2NW9LF.
Перевіривши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання слід повернути заявнику з огляду на таке.
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу змісту ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна (власник майна тощо); перелік і вид майна, арешт на яке має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація скасування накладеного арешту.
Водночас особою, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту, до матеріалів клопотання не долучено копію ухвали слідчого судді про накладення арешту або будь-яких інших доказів накладення такого арешту.
З огляду на вказане слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наявність факту накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, підстави накладення такого арешту.
Викладені обставини перешкоджають призначенню клопотання до розгляду з додержанням правил, визначених ст. 174 КПК України, щодо дотримання скорочених строків розгляду та щодо повідомлення особи, за клопотанням якої було арештовано майно, через відсутність у суду відповідної інформації, та унеможливлюють розгляд слідчим суддею такого клопотання з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно - ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Разом з тим, виходячи з положень ч. 3 ст. 172, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення, що не позбавляє таку особу знов звернутися з відповідною заявою чи клопотанням після усунення недоліків або після виникнення нових обставин, які не досліджувались судом при ухваленні попереднього рішення. Зазначена ухвала не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді або в іншому судовому порядку та не перешкоджає захисту прав особи, яка подала клопотання, в порядку, передбаченому КПК України.
Беручи до уваги, що клопотання про скасування арешту майна подано без додержання вимог, передбачених ст. 174 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що його слід повернути заявнику для усунення недоліків, що не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-175, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4