Справа № 638/24113/25
Провадження № 3/638/189/26
06 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши матеріал, який надійшов з ГУ ДПС в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ "А-КРІСТ"
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
02 грудня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з ГУ ДПС в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 матеріал справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП повернути до Головного Управління ДПС у Харківській області для належного оформлення.
12.01.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з ГУ ДПС в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, після доопрацювання.
Судом встановлено, що 30 вересня 2025 року в м. Харків по вул. Вартових неба, 42 ОСОБА_1 вчинила ведення податкового обліку з порушенням вимог податкового законодавства, а саме:
- завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 5016 гривень, чим порушено: п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України;
- при заповненні податкової декларації за вересень 2025 року: у Таблиці 1 Додатку 2 за вересень 2025 року у полі «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» не зазначено суму 463764 грн (р. 20 декларації за вересень 2025 року складає 463764, рядок 20.1 не заповнено), які не призвели до завищення/заниження податку на додану вартість за вересень 2025 року та не призвели до завищення/заниження заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за вересень 2025 року, чим порушено Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 9 серпня 2024 року № 400).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП.
Таким чином суд акцентує увагу, що на момент надходження даної справи після доопрацювання вже закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпА.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, була повідомлена своєчасно та належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для виклику ОСОБА_1 до суду задля реалізації її права приймати участь в розгляді справи.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 163-1 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП України.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить наступного висновку
У відповідності зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, приймаючи до уваги, що адміністративне правопорушення, як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, вчинено 30 вересня 2025 року (останній день періоду, що підлягав перевірці), то суд позбавлений можливості розглянути справу у строки, передбачені ст.38 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, підвідомче суду, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Пунктом 7 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту сьомого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, приймаючи до уваги, що на час розгляду справи сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 163-1 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її вручення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя В. М. Яковлева