Справа №-613/268/25 Провадження №-1-кп/613/62/26
06 лютого 2026 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження №12025226010000018 від 20.01.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_4 19 січня 2025 року приблизно о 14 год. 00 хв., знаходячись на залізничній станції «Максимівка», що розташована за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще Максимівка, вул. Привокзальна, 1/3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, що сталася на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин зі своїм знайомим - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись в положенні стоячи, навпроти ОСОБА_5 , наніс останньому кулаком правої руки один удар в область лівого ока, чим спричинив ОСОБА_5 , відповідно висновку судово-медичного експерта № 12-14/20-БГ/25 від 20 січня 2025 року тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, надав показання щодо місця, часу, способу вчинення так, як встановлені судом. Підтвердив, що 19 січня 2025 року зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5 , останній запропонував випити, ОСОБА_4 погодився, ОСОБА_5 купив горілки. Після вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 став порушувати неприємні для обвинуваченого теми, грубо розмовляти з ОСОБА_4 , після чого останній не утримався і ударив ОСОБА_5 один раз правою рукою в обличчя під око. Наголосив, що наразі шкодує про вчинене, розкаюється та зобов'язується в подальшому не допускати подібних вчинків. Підтвердив, що брав участь у проведенні слідчого експерименту, в ході якого показав на місці та розповів працівникам поліції механізм вчинення злочину.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи показання обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, а також те, що він не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів у добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Беручи до уваги наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.
На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання суд не вбачає.
Згідно зі ст. 65 КК України, пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних проступків.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, неодружений, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психолога не перебуває, має на утриманні неповнолітню доньку, 2012 року народження, на обліку у Богодухівській філії Харківського обласного центру зайнятості не перебуває, на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває, з 26.08.2015 перебував на обліку у Київському районному відділі № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області на підставі вироку суду від 14.07.2015, з 09.08.2017 знятий з обліку на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2017 у зв'язку із закінченням іспитового строку; має зареєстроване місце проживання, за яким не проживає; за місцем фактичного проживання характеризується нейтрально.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєння кримінального правопорушення, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, висловленої ним в судовому засіданні, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, шо обвинувачений добровільно брав участь у проведенні слідчого експерименту, під час якого детально показав механізм та розповів обставини вчинення ним кримінального правопорушення, після зізнання у вчиненні кримінального правопорушення - не змінював своєї позиції, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, беручи до уваги наведені вище дані про особу та майновий стан обвинуваченого, який офіційно не працює, хоча і вважається несудимим в силу ст.89 КК України, проте, раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), обставину, що обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння), позицію потерпілого, який зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався, у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-376, 392, 393, 395, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Повний текст вироку складено 06.02.2026.
Суддя ОСОБА_1