Справа № 204/887/26
Провадження № 1-кс/204/174/26
Іменем України
03 лютого 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, в режимі відеоконференції, клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42025042000000013 від 24.03.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянин України, який має вищу освіту, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42025042000000013 від 24.03.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042000000013 від 24.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 30 серпня 2022 року по 31 травня 2024 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Також встановлено, що ОСОБА_6 в період з березня 2023 року по квітень 2024 року мав у своєму підпорядкуванні найманих працівників. Таким чином ОСОБА_6 керував колективом цих працівників, ставив перед ними виробничі завдання, визначав розмір заробітної плати, тобто виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Таким чином, ОСОБА_6 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець протягом 2022-2024 років, постійно обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно з ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, будучи службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення проти власності та в сфері службової діяльності при наступних обставинах. Відповідно до розділу IV Договору про надання мікрогранту (далі - Договір), затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022: Використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним в бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача); Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому; Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному в бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченого бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першого цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операцій з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану Для підтвердження цільового використання мікрогранту Державний центр занятості (далі за текстом - ДЦЗ) через регіональні, міські, районні, міські центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює в ньому моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місць проведення господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня скасування отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третього пункту 20 Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за дотриманням умов договору отримувачем центру зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за дотриманням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий у повноважному банку, для подальшого їх перерахунку на рахунок, з якого здійснюється перерахунок мікрогранту. Відповідно до Порядку мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат: 1) придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); 2) закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту); 3) послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту); 4) орендна плата за нежитлове приміщення (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); 5) орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру); 6) лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особливих умов користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту); 7) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія). Відповідно до розділу VI Договору отримувач зобов'язаний: - повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов'язкової умови; - повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору; - до виконання умов цього договору не відчуджувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту, (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави); - повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов'язкових умов. Обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації або укладення контракту на проходження військової служби, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача. Під виконанням обов'язкової умови щодо створення робочих місць у цьому Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв'язку з утворенням нового суб'єкта господарювання. У разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов'язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацом другим пункту 4 цього Порядку. Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості. У разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені строки отримувач може звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту. У заяві зазначається сума коштів, яку отримувач просить розстрочити, а також обґрунтування причин, що свідчать про неможливість повернення коштів мікрогранту в установлені строки. Державний центр зайнятості має право укласти з отримувачем договір щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту строком до 12 календарних місяців з дня укладення відповідного договору. При цьому отримувач до моменту укладення такого договору повинен повернути не менше 20 відсотків суми отриманого мікрогранту одноразово. Так, 17.11.2023 року ОСОБА_6 , будучи фізичною особою-підприємцем, у невстановленому в ході досудового розслідування місці з метою отримання грошових коштів, що надаються ДЦЗ в якості мікрогрантів на розвиток власного бізнесу, створив та подав заяву №703QKA та бізнес-план за допомогою засобів Порталу Дія, після чого у невстановлений час та місце отримав запрошення на співбесіду в режимі відеоконференції з працівниками Дніпропетровського обласного центру зайнятості, що розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 4. У подальшому, на підставі наказу ДЦЗ № 224 від 22.12.2023 «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу», ОСОБА_6 було надано право отримати грошові кошти на суму 250 000 гривень у якості мікрогранту. У подальшому, 28 грудня 2023 року ОСОБА_6 , в невстановлений в ході проведення досудового розслідування час та місце, маючи діючий ФОП « ОСОБА_6 », будучи службовою особою, підписав заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, тим самим уклав вказаний Договір та підтвердив факт належного ознайомлення з умовами Договору, його правами та обов'язками, що на нього покладаються у ході його виконання, обов'язковими умовами виконання Договору, а також наслідками його невиконання. У подальшому, 24.01.2024 Державним центром зайнятості на спеціально створений рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 нараховано грошові кошти у розмірі 250 000 гривень в якості мікрогранту. Далі, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, але фактично здійснюючи підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , - ОСОБА_6 , будучи фізичною особою-підприємцем, використовуючи надані йому кошти в якості мікрогранту на спеціально створений рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , придбав обладнання та необхідні для функціонування бізнесу речі, для чого звернувся до відділення здійснив наступні перекази та оплати: - 16.02.2024 оплату за оренду нежитлового приміщення згідно договору №4 від 01.01.2024 та Рахунку на оплату №4 від 14.02.2024 ФОП ОСОБА_7 на суму 49856 гривень; -22.02.2024 оплату за пральну машину марки «Whirlpool» моделі «TDLRB 6240BS UA» 1 шт згідно Рахунку-фактури № СФРОЕ-0004872039 від 22.02.2024 ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» на суму 17798 гривень; -22.02.2024 оплату за шафи під косметику на замовлення згідно рахунку на оплату № 15/02/1 від 15.02.2024 ФОП ОСОБА_8 на суму 30000 гривень; - 22.02.2024 оплату за крісло перукарське чоловіче згідно рахунку на оплату № 15/02/3 від 15.02.2024 ФОП ОСОБА_8 на суму 28000 гривень; -22.02.2024 оплату за косметику згідно рахунку на оплату № 2 від 15.02.2024 ФОП ОСОБА_9 на суму 20000 гривень; -22.02.2024 оплату за косметику згідно рахунку-фактури № 02/24 від 16.02.2024 ФОП ОСОБА_10 на суму 31000 гривень; - 27.02.2024 оплату за генератор бензиновий CGM 3000SP згідно рахунку на оплату № 112 від 22.02.2024 ФОП ОСОБА_11 на суму 28000 гривень; -27.02.2024 оплату за вивіску згідно рахунку на оплату № 38 від 22.02.2024 ФОП ОСОБА_12 на суму 10000 гривень; - 27.03.2024 оплату за контекстну рекламу згідно рахунку на оплату від 21.03.2024 ФОП ОСОБА_13 на суму 14000 гривень. Однак, у подальшому ОСОБА_6 , достовірно знаючи про свій обов'язок до виконання умов цього договору не відчуджувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 25.05.2024, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи фізичною особою-підприємцем усвідомлюючи протиправність своїх дій, припинив фактичне здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_3 , - шляхом відчудження (продажу) вказаного обладнання, товарів та послуг, придбаного ним на кошти отриманого мікрогранту ФОП « ОСОБА_14 », тобто припинив виконання умов Договору, та в подальшому усвідомлюючи свій обов'язок повернення грошових коштів у разі невиконання умов Договору та інформування ДЦЗ щодо цільового використання наданих йому коштів мікрогранту, витрачені ним грошові кошти мікрогранту на суму 230804 гривень не повернув на рахунок ДЦЗ, чим вчинив привласнення ввірених йому вказаних грошових коштів, отриманих внаслідок укладання договору про надання йому мікрогранту. Своїми умисними діями ОСОБА_6 , будучи службовою особою - фізичною особою-підприємцем, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, здійснив привласнення ввіреного йому майна, а саме грошових коштів, отриманих шляхом відчудження (продажу) вказаного обладнання, товарів та послуг, на підставі укладення Договору про надання мікрогранту. Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення, що виразилось у привласненні ввіреного йому майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, та кваліфікуються як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - допитом представника потерпілого; - допитами свідків у вказаному кримінальному провадженні; - відомостями, отриманими в ході здійснення тимчасового доступу до речей та документів; - протоколом огляду мережі Інтернет; - матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручень слідчого по кримінальному провадженню; - іншими матеріалами, отриманими в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження. Слідчим 20.01.2026, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України. У зв'язку із відсутності актуальної інформації про точне місцезнаходження ОСОБА_6 , беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває за межами території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме - вручення повідомлення про підозру за останнім адресою реєстрації та останнім відомим місцем проживання ОСОБА_6 , а також надсилання поштою вказаного повідомлення близьким родичам ОСОБА_6 . Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Також, згідно вимог, передбачених ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України вжито заходів для вручення повісток про виклик ОСОБА_6 у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив. Відповідно до рапорту оперативного підрозділу на даний час підозрюваний ОСОБА_6 згідно отриманої інформації переховується від органів слідства та суду, та перебуває на території Словацької Республіки. 29.01.2026 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук, у зв'язку з тим, що останній переховується від органів досудового розслідування, проведення якого доручено сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 є необхідність: - запобігти спробам підозрюваного ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також підозрюваний ОСОБА_6 , офіційно не працевлаштований, нікого на утриманні не має, стійких соціальних зв'язків останнього не встановлено. Крім того, відповідно до позиції ЄСПЛ, зокрема з пункту 36 Рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» - запобігти спробам незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні у зв'язку з обізнаністю щодо місця працевлаштування свідків у вказаному кримінальному провадження, у зв'язку з чим може почати їх переслідувати. Також слід врахувати обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років позбавлення волі; відсутність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_6 , а також відсутність родини та утриманців; відсутність постійного стабільного доходу та постійного місця роботи ОСОБА_6 . Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_6 таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, просив обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 42025042000000013 від 24.03.2025 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянину України, маючому вищу освіту, неповнолітніх дітей на утриманні не маючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 4 ст. 191 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у клопотанні.
Захисник в судовому засіданні просив розглянути клопотання прокурора на розсуд суду, оскільки не може зв'язатись зі своїм підзахисним.
Заслухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом ВП №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025042000000013 від 24.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 20.01.2026 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42025042000000013 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Слідчим 20.01.2026 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
29 січня 2026 року постановою слідчого у кримінальному провадженні №42025042000000013 ОСОБА_6 оголошено в державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В судовому засіданні прокурором доведено, що на теперішній час ОСОБА_6 перебуває у Словацькій Республіці, оголошений у державний, міждержавний та міжнародний розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Намагаючись уникнути покарання ОСОБА_6 , може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні. Запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого. Застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, згідно ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 на теперішній час перебуває у Словацькій Республіці, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Слідчий суддя приходить до переконання, що додані до клопотання докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, та наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно його пов'язати із вчиненням даного злочину, при цьому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , а виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах.
Зважаючи на вищевикладені обставини, та з урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, доходжу висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в обранні підозрюваному ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у зв'язку із чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183,184,186,193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42025042000000013 від 24.03.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який оголошений в міжнародний розшук, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити його до слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала втрачає законну силу з моменту затримання підозрюваного чи відкликання ухвали прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1