Справа № 242/5001/20
Провадження № 6/0203/307/2025
25 грудня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участі секретаря судового засідання - Ганіної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Ломакіна Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
24 жовтня 2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява адвоката Ломакіна Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - заявник, позивач, стягувач), про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» (далі - ДП «Селидіввугілля», відповідач, боржник) про відшкодування моральної шкоди, в якій заявник просить суд:
- поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі Селидівського міського суду Донецької області від 22 грудня 2020 року у справі №242/5001/20, та встановити новий строк його пред'явлення до виконання - три місяці з дня набрання законної сили ухвалою суду за результатом розгляду цієї заяви.
В обґрунтування вимог своєї заяви адвокат Ломакін Володимир Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначив, що 22.12.2020 року Селидівський міський суд Донецької області ухвалив рішення у справі №242/5001/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди. Рішенням суду позов було задоволено та ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 60000,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 22 січня 2021 року. Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років, тобто до 22 січня 2024 року.
Разом із тим, у зв'язку з активними бойовими діями на території Донецької області, де розташований Селидівський міський суд, та подальшою окупацією окремих територій, позивач фактично був позбавлений можливості звернутися за отриманням виконавчого листа і пред'явленням його до виконання. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 був вимушено переміщений до міста Дніпра та взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою ВПО від 07 жовтня 2024 року. Після переселення він перебував у складних життєвих умовах, пов'язаних із облаштуванням нового місця проживання, пошуком роботи та адаптацією до нових обставин. Після стабілізації життєвої ситуації ОСОБА_1 19 вересня 2025 року представник позивача звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра із заявою про видачу виконавчого листа, оскільки первісний суд - Селидівський міський суд Донецької області - не здійснює правосуддя через воєнні дії.
Зважаючи на вищевикладене, заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 року, цивільну справу №242/5001/25, провадження №6/0203/307/2025, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 14.11.2025 року.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року заяву адвоката Ломакіна Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, було залишено без руху.
03.12.2025 року адвокатом Ломакіним Володимиром Володимировичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.12.2025 року було прийнято до провадження заяву адвоката Ломакіна Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.
17.12.2025 року від адвоката Ломакіна Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до суду надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності. Також заявник зазначив, що він підтримує вимоги заяви у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
У судове засідання представник ДП «Селидіввугілля» не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, ч. 3 ст. 433 ЦПК, суд розглянув заяву про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання за відсутності заявника та боржника.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши всі надані до заяви докази, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, які визнано судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесена обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, №18357/91, §40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 22 грудня 2020 року по справі №242/5001/20 було ухвалено рішення, яким було задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, та стягнуто з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійними захворюваннями 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок; стягнуто з Державного підприємства «Селидіввугілля» судовий збір в дохід держави у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено (а.с. 6-7).
Вказане рішення суду набрало законної сили станом на 22.01.2021 року.
25.01.2021 року позивач звертався до суду з заявою про видачу виконавчого листа, за вх. №1137/21 (а.с. 8).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у державі було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» було затверджено зазначений Указ. У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, не зупинявся, не переривався, і діє до теперішнього часу.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції від 22.12.2022 №309 (зі змінами), Селидівська міська територіальна громада перебуває під тимчасовою окупацією Російської Федерації з 19 серпня 2024 року, яка триває дотепер.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 року було змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська, з 02.09.2024 року.
Згідно з довідкою від 07.10.2024 року №1203-5003480285 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
24 вересня 2025 року Центральним районним судом міста Дніпра було видано виконавчий лист по цивільній справі №242/5001/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 22.01.2024 року (а.с. 24).
Відповідно до наданої заявником копії виконавчого листа №242/5001/20 від 24 вересня 2025 року, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплинув 22 січня 2024 року.
Тобто, виконавчий лист у цивільній справі №242/5001/20 стягувачем не був отриманий в межах строку пред'явлення до виконання, хоча він звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа.
Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд, вирішуючи заяву адвоката Ломакіна Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, дійшов висновку, що виконавчий лист був виданий судом після спливу строку на його пред'явлення до виконання - 24.09.2025 року.
Отже, виконавчий лист був отриманий позивачем (стягувачем) після спливу строку на його пред'явлення до виконання не з вини стягувача, який вчиняв активні дії з метою отримання виконавчого документа. Внаслідок того, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущений стягувачем з об'єктивних причин, які не залежали від його волі, його заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву адвоката Ломакіна Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити повністю.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 (стягувачем) строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого 24.09.2025 року Центральним районним судом міста Дніпра по справі №242/5001/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Поновити ОСОБА_1 (стягувачу) пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого 24.09.2025 року Центральним районним судом міста Дніпра по справі №242/5001/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва