Справа № 404/13033/25
Провадження № 2/202/2620/2026
05 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Слюсар Л.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України про захист порушеного особистого немайнового права (права на недоторканість і таємницю сімейного життя, права на повагу до померлої дитини) та відшкодування моральної шкоди,-
04 грудня 2025 року на адресу Фортечного районного суду міста Кропивницького за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшла спільна позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України про захист порушеного особистого немайнового права (права на недоторканість і таємницю сімейного життя, права на повагу до померлої дитини) та відшкодування моральної шкоди, відповідно до якої позивачі просили:
1. Прийняти до розгляду та розглянути в одному провадженні спільний цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про захист порушеного особистого немайнового права та стягнення моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок його порушення, який було подано до суду кожним з позивачів з особистого кабінету системи Електронного суду згідно вимог статті 14, 50 ЦПК України.
2. Звільнити позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання даного позову на підставі пунктів 1, 3 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
3. Відстрочити позивачу ОСОБА_3 сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення рішення у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
4. Відповідно до частини 7, 9 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод постановити ухвалу про здійснення розгляду даного позову у закритому судовому засіданні.
5. Викликати та допитати у якості свідків у даній цивільній справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (клопотання позивачів про виклик свідків додається до позову).
6. Визнати дії Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України такими, що спричинили порушення особистого немайнового права ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на недоторканність і таємницю особистого і сімейного життя, а також права на повагу до пам'яті померлої Дитини ОСОБА_6 .
7. Зобов'язати Донецький національний медичний університет Міністерства охорони здоров'я України відкликати від адвоката Бірюкова Андрія Олександровича відповіді від 24.05.2022 року за вих. № 158 за підписом професора кафедри патологічної анатомії, судової медицини та гістології Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України ОСОБА_4 та від 16.05.2022 року за вих. № 137 за підписом завідуючого кафедрою загальної та дитячої хірургії Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України Полад Гюльмамедова, які було надано на адвокатські запити ОСОБА_7 від 13.05.2022 року.
8. Стягнути з Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_3 100 000, 00 грн. у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.
9. Стягнути з Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_2 100 000, 00 грн. у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.
10. Стягнути з Відповідача судові витрати, понесені Позивачами.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04 грудня 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Кулінку Л.Д., ухвалою якої від 19 грудня 2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , до Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України, про захист порушеного особистого немайнового права (права на недоторканість і таємницю сімейного життя, права на повагу до померлої дитини) та відшкодування моральної шкоди, разом з доданими до неї документами передано за підсудністю на розгляд Індустріальному районному суду міста Дніпра.
В ухвалі серед іншого зазначено, що змістом позовних вимог є захист порушеного особистого немайнового права та відшкодування моральної шкоди, а тому відповідно до положень частини другої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України є: вулиця Привокзальна, будинок № 27, місто Лиман, Донецька область, що територіально відноситься до юрисдикції Лиманського міського суду Донецької області.
Відповідно до розпорядження Верховного суду від 14.03.2022 року за № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей» змінено територіальну підсудність судових справ Лиманського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
У зв'язку з набранням чинності 25.04.2025 року Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Індустріального районного суду міста Дніпропетровська змінено на Індустріальний районний суд міста Дніпра.
Таким чином, позивачами не додержано правила подання позову, встановлені частиною першою статті 27 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, вважала за необхідне, передати справу на розгляд Індустріальному районному суду міста Дніпра.
Справа надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпра 28 січня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П.
Суддя, перевіривши позовну заяву та додані до неї письмові докази, дійшов до висновку, що відповідну заяву необхідно повернути позивачам, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 8 ст.14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч.ч. 5, 6, 8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (пункт 16 Положення № 1845/0/15-21).
При цьому, пунктом 24 підрозділу 2 розділу ІІ Положення № 1845/0/15-21 встановлено, що підсистема Електронний суд (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Згідно з вимогами пунктів 26, 27 підрозділу 2 розділу ІІ Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Крім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Обмеження, пов'язані з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі встановлено, що спільну позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписано лише кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 та надіслано засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на адресу Фортечного районного суду міста Кропивницького.
На підставі вищевикладеного, спільну позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можна вважати підписаною у встановленому порядку, двома позивачами, наслідком чого є повернення позовної заяви.
Крім того, суддя позбавлений можливості розглянути заявлені позивачами клопотання про відстрочення та звільнення від сплати судового збору, які вирішуються до відкриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги є спільними, заявлені співпозивачами.
Також суддя звертає увагу позивачів на те, що об'єднання цивільних справ в одне провадження згідно положень статті 188 ЦПК України можливе виключно після відкриття провадження у кожній із справ, що об'єднуються. До відкриття провадження суддя лише вирішує питання прийняття позовної заяви
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню позивачам на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Разом з тим, з метою недопущення порушення права позивачів на судовий захист, шляхом звернення до суду з даним позовом та його судовий розгляд, позивачам слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України про захист порушеного особистого немайнового права (права на недоторканість і таємницю сімейного життя, права на повагу до померлої дитини) та відшкодування моральної шкоди повернути позивачам.
Роз'яснити позивачам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.П. Слюсар