05 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 2318/2751/12
Провадження № 22-ц/821/335/26
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
представник заявника: ОСОБА_2 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», приватний виконавець Плесюк Олексій Степанович, відділ ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ),
представник ТОВ «ФК «Централ Фінанс» - адвокат Стратілатов Костянтин Геннадійович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2025 року (постановлену під головуванням судді Годік Л.С. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області) у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-
Короткий зміст позовних вимог
28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Заінтересованими особами у заяві зазначені: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», приватний виконавець Плесюк Олексій Степанович, відділ ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ).
Заява обґрунтована тим, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2013 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАК КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору у розмірі 55760,72 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 445 399,90 грн. та судові витрати в розмірі 3219,00 грн.
На підставі вказаного рішення 12.06.2014 року було видано виконавчий лист, за яким було відкрито виконавче провадження.
Постановою старшого державного виконавця від 27.04.2017 року було повернуто виконавчий документ стягувачу з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.05.2021 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа з стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест-Кредо».
01.12.2021 року начальником Відділу ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 49965928 та відновлено виконавче провадження № 49965928.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2022 постановлено видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 21.01.2008 року.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2024 року знову замінено стягувача ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» у виконавчому провадженні № 49965928, боржником за яким є: ОСОБА_1 , на його правонаступника ТОВ «ФК «Централ фінанс».
Заявниця вважає, що дублікат виконавчого листа, виданий Уманським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАК КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору, який наразі перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. не підлягає виконанню, оскільки отриманий представником ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» дублікат виконавчого листа до матеріалів виконавчого провадження № 49965928 долучено 28.07.2022 року, тобто через 5 років та 3 місяці після повернення виконавчого листа стягувачу. Проте, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Оскільки виконавчий лист № 2318/2751/12; 2/705/103/13 був повторно пред'явлений з порушенням строків, визначених законом, заявниця ОСОБА_1 просила суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що судом при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа № 2318/2751/12; 2/705/103/13 було досліджено та вивчено факт пропущення строків пред'явлення його до виконання, в результаті чого було ухвалено рішення щодо видачі його дубліката. Тобто, судом не було встановлено факту пропущення такого строку, адже в іншому випадку, у суду не було б підстав для його видачі.
Також судом зазначено, що постановою начальника відділу ДВС від 01.12.2021 року скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.04.2017 року та відновлено виконавче провадження.
Вказане також підтверджує той факт, що дублікат виконавчого листа був пред'явлений в межах визначеного законодавством строку для пред'явлення його до виконання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 15.12.2025 року через систему « Електронний суд», представник ОСОБА_1 - Косменюк О.М., вважаючи ухвалу суду першої інстанції постановленою із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2025 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.04.2017 року № 49965928 виконавчий лист від 12.06.2014 року повернуто стягувачу з підстав, встановлених п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Із заявою про заміну сторони її правонаступником у виконавчих листах по справі № 2318/2751/12 ТОВ «ФК «Інвест Кредо» звернулося до Уманського міськрайонного суду Черкаської області 17.05.2021 року, тобто через 4 роки та майже 1 місяць після повернення виконавчого листа стягувачу.
В своїй заяві ТОВ «ФК «Інвест Кредо» не просило поновити строки відповідно до Закону, а суд, відповідно, питання про поновлення таких строків не вирішував.
До відділу ДВС ТОВ «ФК «Інвест Кредо» із заявою про відновлення виконавчого провадження звернулося лише 29.11.2021 року, тобто через 4 роки та 7 місяців після повернення виконавчого листа стягувачу.
Крім того, зазначає, що дублікат виконавчого листа до матеріалів виконавчого провадження № 49965928 товариством долучено лише 28.07.2022 року, тобто через 5 років та 3 місяці після повернення виконавчого листа стягувачу.
Відзив на апеляційну скаргу
07.01.2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ТОВ «ФК «Централ Фінанс» - адвоката Стратілатова К.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2025 року - залишити без змін.
Відзив обґрунтований тим, що доводи представника боржниці про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не відповідають вимогам закону, суперечать дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, належним чином досліджено наявні у справі докази. Постановлена ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування немає.
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні як матеріально-правові так і процесуально-правові підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2013 року у справі № 2318/2751/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАК КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору у розмірі 55760,72 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 445399,90 грн. та судові витрати в розмірі 3219,00 грн.
На підставі вказаного рішення 12.06.2014 року був виданий виконавчий лист № 2318/2751/12; 2/705/103/13.
Постановою державного виконавця Уманського МВ ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції від 09.07.2014 року відкрито виконавче провадження.
Постановою старшого державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області «Про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.04.2017 року» № 49965928 виконавчий лист № 2318/2751/12; 2/705/103/13 від 12.06.2014 року повернуто стягувачу з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.05.2021 року у справі № 2318/2751/12 замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2318/2751/2012, виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 11п/10/2008-840 від 21.01.2008 року з стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».
Постановою начальника відділу ДВС від 01.12.2021 року скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та відновлено виконавче провадження № 49965928.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2022 року задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» про видачу дубліката виконавчого документа та видано дублікат виконавчого листа № 2318/2751/12 2/705/103/13 на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2318/2751/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 11п/10/2008-840 від 21.01.2008 року у розмірі 55760,72 доларів США, що в гривневому еквіваленті становило 445399,90 грн., та судових витрат у розмірі 3219,00 грн.
Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, листом Відділу державної виконавчої служби у м.Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вих. № 37097/6 від 02.11.2021 року повідомлено, що при перевірці бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень перебувало одне виконавче провадженні про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 по виконавчому листу № 2318/2751/12 на користь ПАТ КБ «Надра». Станом на 02.11.2021 року виконавчий лист на примусове виконання до відділу повторно не надходив.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.11.2024 року, яка залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 04.03.2025 року, замінено стягувача - ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» у виконавчому провадженні № 49965928, боржником за яким є: ОСОБА_1 на його правонаступника - ТОВ «ФК «Централ фінанс».
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ст. 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов'язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об'єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Наведене означає, що виконання судового рішення у цивільній справі має здійснюватися з дотриманням загальних засад цивільного права та цивільного судочинства, серед яких добросовісність, верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 вважала, що дублікат виконавчого листа №2318/2751/12; 2/705/103/13 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що він повторно був пред'явлений з пропущенням строків для пред'явлення його до виконання, а саме до матеріалів виконавчого провадження представником ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» долученого його лише 28.07.2022 року, тобто через 5 років та 3 місяці після повернення виконавчого листа стягувачу.
Відповідно до п.п. 17.4 ч. 1 розділу ХІII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом першої інстанції встановлено, що в ухвалі Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2022 року про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» про видачу дубліката виконавчого документа, наявне посилання на пункт 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України стосовно того, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, судом при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа №2318/2751/12; 2/705/103/13 було досліджено та вивчено факт пропущення строків пред'явлення його до виконання, в результаті чого було ухвалено рішення щодо видачі його дубліката. Тобто, судом не було встановлено фату пропущення такого строку, адже, в іншому випадку, у суду не було б підстав для його видачі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні як матеріально-правові так і процесуально-правові підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Доводи скаржника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що дублікат виконавчого листа повторно був пред'явлений з пропущенням строків для пред'явлення його до виконання, а саме 28.07.2022 року, тобто через 5 років та 3 місяці після повернення виконавчого листа стягувачу є помилковими, оскільки постановою начальника відділу ДВС від 01.12.2021 року скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.04.2017 року та відновлено виконавче провадження. Тобто дублікат виконавчого листа був пред'явлений в межах визначеного законодавством строку для пред'явлення його до виконання.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або в певній частині, передбачених ст. 432 ЦПК України, не вбачається.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам, на які посилається скаржник та дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та окремому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко
/повний текст постанови суду виготовлений 05 лютого 2026 року/