Справа №760/36575/25 2-н/760/82/26
про відмову у видачі судового наказу
06 лютого 2026 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із заробітної плати з Державного підприємства «Завод 410 ЦА»,
ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на її користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 лютого 2022 року по 06 березня 2023 року у розмірі 25706,70 грн.
Суддя, дослідивши заяву про видачу судового наказу, подані документи, зазначає наступне.
Так, згідно п. 1 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено, зокрема, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України).
До заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
До заяви про видачу судового наказу заявницею додано довідку № 124 від 25.11.2025 року про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.02.2022 р. по 06.03.2023 р., видану Державним підприємством «Завод 410 ЦА». У вказаній довідці зазначено, що станом на 23.10.2025 року заборгованість по ДП «Завод 410 ЦА» перед ОСОБА_1 складає 20587 грн. 20 коп.
Також заявником надано довідку про доходи № 123 від 25.11.2026 року, видану ДП «Завод 410 ЦА», згідно з якою сума заробітної плати ОСОБА_1 у період з лютого 2022 року по березень 2023 року включно до виплати складає усього 20587,20 грн.
Отже, з наданих довідок вбачається, що заборгованість ДП «Завод 410 ЦА» із заробітної плати перед ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2022 року по 06 березня 2023 року становить 20587,20 грн, в той час як заявник просить стягнути заборгованість у розмірі у розмірі 25706,70 грн.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, оскільки з документів, доданих до заяви вбачається, що заборгованість ДП «Завод 410 ЦА» із заробітної плати перед ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2022 року по 06 березня 2023 року становить 20587,20 грн, жодних доказів, що розмір заборгованості становить 25706,70 грн., як зазначає заявник, до матеріалів заяви не долучено. А відтак, вбачається наявність спору щодо розміру заборгованості із заробітної плати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суддя доходить висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 163, 165, 353, 354 ЦПК України,
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із заробітної плати з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днівз моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Сердюк Н.В.