04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 274/7897/25
провадження № 13-12 зк 26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
розглянула заяву ОСОБА_19 про витребування матеріалів справи № 274/7897/25,
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_19 звернувся до слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області зі скаргою, у якій просив визнати дії Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, що полягають у незаконному розгляді заяви від 29 червня 2025 року про злочин (правопорушення) відповідно до Закону України «Про звернення громадян», та зобов'язати Бердичівський РВП ГУНП в Житомирській області розглянути заяву від 29 червня 2025 року відповідно до вимог кримінального та кримінального процесуального кодексів України.
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ухвалою
від 17 листопада 2025 року відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_19 на незаконні дії, що полягають у незаконному розгляді заяви про правопорушення від 29 червня 2025 року, яка розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Слідчий суддя, відмовляючи у відкритті провадження, мотивував прийняте рішення тим, що у скарзі відсутнє посилання на конкретний пункт частини першої
статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) як на відповідну підставу звернення до слідчого судді; прохальна частина скарги не дає за можливе встановити конкретну дію, бездіяльність чи рішення слідчого, яка підлягає оскарженню в порядку частини першої статті 303 КПК України чи підлягала б розгляду слідчим суддею за процедурою, передбаченою положеннями КПК України. Зазначив, що заявником не заявлено вимоги, яка б підлягала вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування, а також у поданій скарзі містяться розбіжності щодо оскаржуваної ним заяви про злочин, оскільки зі змісту скарги вбачається про наявність заяв про злочин як від 29 червня 2025 року, так і від 26 вересня 2025 року.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 15 грудня 2025 року залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_19 , а ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року - без змін.
Житомирський апеляційний суд у рішенні вказав про те, що у пунктах 1-11 частини першої статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Оскаржувані ОСОБА_19 дії Бердичівського РВП ГУНП в Житомирської області, що полягають у незаконному, на його думку, порядку розгляду його заяви про злочин (правопорушення), не підлягають розгляду слідчим суддею за процедурою, передбаченою положеннями глави 26 КПК України. За вказаних обставин, слідчий суддя, на підставі частини четвертої статті 304 КПК України, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_19 на дії Бердичівського РВП ГУНП в Житомирської області.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд) ухвалою від 15 січня 2026 року на підставі частини другої
статті 428 КПК України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_19 на ухвалуслідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року.
Згідно з приписами частини четвертої статті 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані у касаційній скарзі судові рішення не можуть бути предметом перегляду судом касаційної інстанції.
ОСОБА_19 з використанням підсистеми «Електронний суд» звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою, у якій, як убачається з її змісту, він не погоджується із рішеннями попередніх судів та просить витребувати з Касаційного кримінального суду справу № 274/7897/25 для розгляду її ОСОБА_20 . Зазначає, що дана справа має суттєве значення щодо дотримання прав громадян, оскільки заяву про злочин розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а не відповідно до кримінального судочинства, що є грубим порушенням норм чинного законодавства України, порушення права на судовий захист та у доступі до правосуддя.
Перевіривши подану заяву та копії судових рішень, Велика Палата дійшла висновку, що у її прийнятті належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України Верховний Суд, як і інші органи державної влади, зобов'язаний діяти «лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Згідно з частиною першою статті 36, пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені КПК України; Велика Палата лише у передбачених законом випадках здійснює касаційний перегляд судових рішень з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
В аспекті кримінальної юрисдикції ці норми кореспондують із приписами КПК України, в яких чітко врегульовано випадки здійснення кримінального провадження саме ОСОБА_20 . Зокрема, ця палата уповноважена переглядати: судові рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК України; ухвалені нею рішення з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини третьої статті 459 цього Кодексу (частини п'ятої статті 33 КПК України), і за нововиявленими обставинами (частина четверта статті 33 цього Кодексу); судові рішення в касаційному порядку - лише в разі передачі кримінального провадження на розгляд цієї палати за процедурою статей 4341, 4342 КПК України.
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 4341, частини першої статті 4342 КПК України суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Питання про передачу провадження вирішується цим судом за власною ініціативою або за клопотанням учасників справи.
З огляду на приписи процесуального закону, питання про передачу касаційної скарги на розгляд Великої Палати може бути вирішене Касаційним кримінальним судом лише після відкриття касаційного провадження, якщо під час касаційного розгляду буде встановлено, що провадження містить виключну правову проблему.
Втім, за касаційною скаргою ОСОБА_19 . Касаційний кримінальний суд не відкривав провадження та не ухвалював рішення про передачу провадження на розгляд Великої Палати.
Керуючись викладеним вище, Велика Палата не наділена повноваженнями щодо «повторної» касації, оскільки не є четвертою інстанцією в системі судів кримінальної юрисдикції, а тому у прийнятті заяви ОСОБА_19 до розгляду Великою Палатою має бути відмовлено.
З урахуванням положень статті 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, статтями 4341, 4342 КПК України,Велика Палата
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_19 про витребування матеріалів справи
№ 274/7897/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачОСОБА_1
Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_21 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18