Судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 у провадженні № 51-4846ск25.
Більшістю голосів колегії суддів ухвалою від 03 лютого 2026 року касаційну скаргу голови громадської організації «Громадський контроль Київщини» ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Вважаю таке рішення неправильним і таким, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону з таких підстав.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду (далі - Суд) від 24 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано йому строк 15 днів для усунення недоліків. Підставою для ухвалення такого рішення стало те, що в порушення вимог ч. 5 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) заявником не було долучено до касаційної скарги копію ухвали апеляційного суду, водночас колегія суддів зазначила, що на час ухвалення нею цього рішення текст оскаржуваної ухвали відсутній у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому перевірити доводи касаційної скарги неможливо.
У межах встановленого строку ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з заявою про усунення недоліків в якій вказав, що попри його неодноразові звернення до апеляційного суду з проханням надати копію оскаржуваного судового рішення, повний текст ухвали Київського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року не виготовлений і на адресу громадської організації не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо: 1) особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) її подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу; 3) вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Більшість суддів колегії вважали, що оскільки заявником не було виконано вимоги ухвали про долучення до касаційної скарги копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду, як того вимагають приписи ч. 5 ст. 427 КПК, то касаційну скаргу необхідно повернути та роз'яснити заявнику, що у випадку отримання ним копії оскаржуваного судового рішення він не позбавлений можливості повторно звернутися з касаційною скаргою на це судове рішення разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Проте така позиція суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Як зазначено вище, і це підтверджується відкритими даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, як на день подання касаційної скарги ОСОБА_2 , так і станом на 03.02.2026 у Реєстрі відсутня оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року (справа № 357/12774/25).
Касаційна скарга подана ОСОБА_2 у межах встановленого законом строку на касаційне оскарження, а його неможливість долучити до скарги копію оскаржуваного рішення викликана об'єктивними причинами, оскільки повний текст ухвали не виготовлений, йому не надісланий (не вручений) і відсутній у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Між тим, направлення копії судового рішення учасникам провадження є обов'язком суду, а тому повернення касаційної скарги заявнику суперечить вимогам закону та є порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.?1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, висловлена в ухвалі Суду позиція про те, що після отримання заявником повного тесту судового рішення він може знову звернутися з такою касаційною скаргою подавши заяву про поновлення пропущеного строку суперечить положенням ст. 426 КПК, оскільки цей строк ним не був пропущений.
За таких обставин вважаю, що в даній ситуації Суд повинен був ухвалити рішення про відкриття касаційного провадження та витребувати матеріали справи, а рішення про повернення касаційної скарги заявнику є необґрунтованим і суперечить вимогам закону.
03 лютого 2026 року
Суддя ОСОБА_3