3 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 522/12989/20
провадження № 51-4633км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 5 вересня 2025 року про відмову у відкритті провадження,
установив:
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 27 лютого 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду обвинувального акта в кримінальному провадженні № 12020165500000067 за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
ОСОБА_6 звернулася до цього суду із заявою про роз'яснення вказаного рішення про відмову в задоволенні відводу.
Ухвалою від 13 травня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення згаданої вище ухвали про відмову в задоволенні відводу.
Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 5 вересня 2025 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на зазначену ухвалу місцевого суду від 13 травня 2025 року, на підставі частини четвертої статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх доводів указує, що вона оскаржила ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року про відмову в роз'ясненні ухвали цього суду від 27 лютого 2025 року про відмову в задоволенні відводу судді ОСОБА_7 .
Зазначає, що хоча в прохальній частині її апеляційної скарги формулювання вимог могло створити враження про безпосереднє оскарження ухвали від 27 лютого 2025 року, однак у мотивувальній частині цієї скарги було прямо зазначено, що оскаржується ухвала про відмову в роз'ясненні судового рішення.
Зауважує, що за змістом апеляційної скарги з урахуванням усіх наведених доводів було очевидно, щофактичним предметом оскарження є ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатами розгляду заяви про роз'яснення (ухвала від 13 травня 2025 року), а не ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід.
Підкреслює, що за таких умов апеляційний суд був зобов'язаний з'ясувати фактичний предмет оскарження,у разі потреби надати можливість уточнити / виправити формулювання апеляційних вимог, оцінювати скаргу за її реальним змістом, а не лише за формальним посиланням у резолютивній частині.
На її думку, апеляційний суд застосував надмірний формалізм, що призвело до повної відмови в доступі до апеляційного перегляду, чим порушив положення статей 55, 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статей 7, 9, 24 КПК.
Посилаючись на правові висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 367/3068/17 (провадження № 51-8936кмо18) і від 22 жовтня 2024 року у справі № 753/9237/23 (провадження № 51-1842км24) зазначає, що ухвала про роз'яснення або відмову в роз'ясненні судового рішення підлягає апеляційному оскарженню відповідно до вимог частини четвертої статті 380 КПК.
У зв'язку із цим, оскільки апеляційної скарги не розглянуто, питання про відкриття провадження за нею не вирішено, ОСОБА_6 вважає ухвалу апеляційного суду незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор вважала, що скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
До початку касаційного розгляду справи ОСОБА_6 звернулася до Суду з заявою в якій просила розглянути подану нею касаційну скаргу без її участі та письмово виклала свою позицію на підтримку цієї скарги й просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали провадження, Суд дійшов висновку, що доводи скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Правилами пункту1 частини першої статті 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина перша статті 412 КПК).
Згідно зі статтею 370 ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте оскаржувана ухвала апеляційного суду цим вимогам закону не відповідає.
Як видно з матеріалів провадження, Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 13 травня 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали цього суду про відмову в задоволенні відводу.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Проте питання про відкриття провадження за цією скаргою апеляційний суд не вирішив.
Зокрема, зі змісту ухвали Одеського апеляційного суду від 5 вересня 2025 року випливає, що в основу рішення про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали цього суду від 27 лютого 2025 року, апеляційний суд поклав мотивування щодо неможливості оскарження рішення про відмову в задоволенні заяви про відвід.
У цьому провадженні суд апеляційної інстанції мав перевірити апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2025 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали цього ж суду від 27 лютого 2025 року, однак не виконав належним чином вимог кримінального процесуального закону й не вирішив питання про відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
За приписами частини четвертої статті 380 КПК ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимагає не тільки формального існування процесуальних механізмів, а і їх реального та ефективного застосування.
Як видно з оскаржуваного рішення, апеляційний суд, застосовуючи положення частини четвертої статті 399 КПК, не з'ясував реального змісту оскаржуваного судового рішення, що є обов'язковим при вирішенні питання про наявність чи відсутність права на апеляційне оскарження.
Допущене апеляційним судом формальне застосування процесуальної норми без аналізу мотивувальної частини судового рішення призвело до необґрунтованого обмеження права ОСОБА_6 на апеляційний перегляд, що не відповідає справедливому суду.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило цьому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на наведене касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду на підставі пункту 1 частини першої статті 438 КПК - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене й ухвалити рішення, яке би відповідало вимогам статті 370 КПК.
Керуючись статтями 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
УхвалуОдеського апеляційного суду від 5 вересня 2025 року про відмову у відкритті провадження скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3