03 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 742/1505/22
провадження № 51-665км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, ОСОБА_7 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 березня 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,
до якої застосовано примусові заходи медичного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК, і
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 березня 2025 року до ОСОБА_7 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2025 року вказану ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_7 01 квітня 2022 року приблизно о 19:30 по вул. Андріївській, 63 в м. Прилуки замахнулася сокирою на ОСОБА_8 , після чого продовжила бігти за останньою з сокирою і висловлювала намір вбити нею потерпілу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані ухвали і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог захисник вказує, що суди не надали оцінку висновку судово-психіатричної експертизи № 171, а місцевий суд не долучив до матеріалів кримінального провадження відеозапис, яким спростовується експертиза № 649, виконана на замовлення сторони обвинувачення. Зазначає, що під час вибору експертної установи не було враховано думку сторони захисту. Апеляційний суд не постановив ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- захисник підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити;
- прокурор заперечив доводи касаційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Сторона захисту не погоджується із врахування судами попередніх інстанцій висновку № 649 та вважає, що не було надано належну правову оцінку висновку судово-психіатричної експертизи № 171.
Суд вважає необґрунтованими вказані доводи.
В основу застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру судами було обґрунтовано покладено результати судових експертиз, предметом яких було питання психічного стану ОСОБА_7 , а саме:
- судово-психіатричної амбулаторної, проведеної на підставі ухвал місцевого суду від 12 жовтня 2023 року та 19 квітня 2024 року за клопотанням представника потерпілої (висновок від 04 червня 2024 року №649, відповідно до якого у період дії часу, до якого відноситься правопорушення, в якому вона обвинувачується, ОСОБА_7 виявляла ознаки Шизофренії параноїдальної, безперервний тип перебігу. Параноїдальний синдром (F20.0 згідно з МКХ-10). У період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому вона обвинувачується, за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 виявляє ознаки Шизофренії параноїдальної, берперервний тип перебігу. Параноїдальний синдром (F20.0 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Враховуючи клінічний перебіг наявних у ОСОБА_7 психічних порушень, вона потребує поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення нею суспільно-небезпечних діянь (відповідно до ст.92 КК України). ОСОБА_7 у теперішній час за своїм психічним станом не здатна правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та давати про них правильні свідчення);
- комісійної судово-психіатричної амбулаторної, проведеної на підставі ухвали суду першої інстанції від 29 листопада 2024 року за клопотанням сторони захисту (висновок від 04 березня 2025 року № 310, згідно з яким ОСОБА_7 під час інкримінованого їй діяння виявляла ознаки хронічного психічного захворювання «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, параноїчний синдром» (F20.0 за МКХ-10). За своїм психічним станом ОСОБА_7 в період інкримінованого їй діяння не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_7 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання «Шизофренія, параноїчної форми, безперервний тип перебігу, параноїчний синдром, апато-дисоціативний дефект» (F20.0 за МКХ -10). За своїм психічним станом ОСОБА_7 в теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом ОСОБА_7 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення нею суспільно-небезпечних діянь (відповідно до ст.92 КК України). ОСОБА_7 в теперішній час за своїм психічним станом не здатна правильно сприймати, аналізувати обставини, які мають значення до кримінального провадження, та давати про них об'єктивні свідчення).
З матеріалів провадження вбачається, що місцевий суд відобразив у своєму рішенні результати первинної судово-психіатричної експертизи (висновок від 23 червня 2022 року № 171), проведеної на підставі постанови дізнавача від 17 червня 2022 року.
Однак суд в основу свого рішення поклав дві інші експертизи, одна з яких проводилася за клопотанням сторони захисту. Зокрема суд першої інстанції задовольнив клопотання захисника та призначив комісійну судово-психіатричну експертизу, оскільки захист звертав увагу на наявність двох експертиз, результати яких відрізнялися (№ 171 та № 649).
Суд не вбачає порушення положень КПК чи права на захист у тому, що комісійну експертизу проводили в ДУ «Інститут судової психіатрії, МОЗ України», а не в іншій установі.
Висновки судово-психіатричного експерта та комісійної судово-психіатричної експертизи були проведені різними лікарями, хоча й однієї експертної установи, є вмотивованими та достатньо інформативними, не викликають сумніву у своїй об'єктивності, а також відповідають вимогам ст. 101 та ст.102 КПК.
Суд враховує, що комісійна експертиза проводилася двома експертами з вищим кваліфікаційним класом експертів, стаж експертної роботи яких становить 35 та 26 років.
Колегія суддів звертає увагу, що результати вказаних експертиз констатують необхідність застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру.
Твердження захисника про те, що місцевий суд безпідставно не долучив до матеріалів кримінального провадження відеозапис, яким спростовується експертиза № 649 є невмотивованими, оскільки зміст вказаного висновку викладено послідовно, структуровано та з повним відображенням експертного дослідження за участю ОСОБА_7 .
З огляду на викладене Суд вважає, що суди попередніх інстанцій на основі належних висновків судових психіатричних експертиз дійшли правильного переконання та застосували до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції вирішив клопотання сторони захисту про призначення повторної комплексної експертизи та обґрунтовано відмовив у його задоволенні, що відображено в ухвалі, яка оскаржується у цьому провадженні.
Таким чином, за наслідками касаційного перегляду оскаржуваних ухвал судів попередніх інстанцій колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, як про це вказує сторона захисту у касаційній скарзі. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 березня 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3