СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/420/26
пр. № 3/759/711/26
05 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 20 грудня 2025 року о 00 год. 30 хв., дорога Кільцева, 22, керувала транспортним засобом «Terrain», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Drager», результат огляду - 1,05 ‰, чим порушив п. 2.9 А ПДР України.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, викликалася в судове засідання на 20.01.2026, 29.01.2026, 05.02.2026 шляхом надсилання на номер її мобільного телефону СМС-повідомлення. Відповідно до довідок, повідомлення ОСОБА_1 доставлено.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була інформована про те, що їй слід очікувати виклику до Святошинського районного суду м. Києва. Інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі у Святошинському районному суду м. Києва., на офіційному сайті, є загальнодоступною.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Таким чином, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про наявність стосовно неї в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не виявив бажання бути присутнім при її розгляді. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 була повідомлена про день та час розгляду справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Факт вчиненння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Так, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2025 року серії ЕПР1 № 545688 зафіксовано факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавала, дії працівників поліції не оскаржувала.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, 1,05 проміле. З даним висновком ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить його підпис у відповідній графі в роздруківці з алкотестеру.
Крім того, факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобтокерування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконала.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ