Справа № 758/11139/25
29 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №2385566 в розмірі 17250,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2385566 (далі - кредитний договір). Згідно умов договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідачем умови договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірному розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача. Відтак, у відповідності до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України та умов договору, просить позов задовольнити повністю. Разом із тим, просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 ЦПК України.
Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.
24 жовтня 2025 року ухвалою судді відповідну позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно матеріалів справи, 04 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (далі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір позики №2385566.
Згідно п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, з метою придбання товарів, для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 30 днів, процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики за день 0,01% (фіксована), комісія за надання позики 44,71% (фіксована) від суми позики наданої позики (що у грошовому виразі складає 2235,50 грн.
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України. (п. 5.1 Договору)
Цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника «376550» згідно ЗУ «Про електронну комерцію». (п. 21 Договору)
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого первісний кредитор передає (відступає ) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників , вказаними у реєстру боржників.
Відповідно до п.1.1 договору факторингу, згідно умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою. настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №39 від 23.12.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17250,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумую боргу; 14,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею; 2235,50 грн - комісія за надання позики.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Суд звертає увагу, що правовідносини за договором позики від 04.08.2024 року №2385566 виникли вже після того як було укладено договори факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, тобто зобов'язання між первісним кредитором та боржником ще не існувало.
Разом з тим, підтвердження передання фактору майбутньої вимоги має підтверджуватися належними та допустимими доказами, на підставі яких прослідковується переуступка права вимоги від первісного кредитора до позивача.
Стороною позивача надано суду додаткові угоди №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №45 від 23.12.2024 (до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021).
Разом з тим, позивач надав суду лише окремі аркуші договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, до якого не додано додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1).
Крім того, надані ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунки заборгованості не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а тому не є належними доказами наявності заборгованості.
Оскільки матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують факт отримання грошових коштів за вищевказаними кредитними договорами, а розрахунок розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, як новим кредитором, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких такий складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою, другою, третьою статті 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Як встановлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що у позовних вимогах необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 259, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, ЄДРПОУ 25625014;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. І. Якимець