Справа № 758/18965/25
/заочне/
29 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С.,
учасники справи не з'явились,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту від ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» теплову енергію у розмірі 30722,93 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 20553,64 грн та три проценти річних у сумі 6302,83 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набуло право вимог до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі -споживачі) щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії. Зазначає, що відповідач вчасно не сплачував за спожиту послугу, у результаті чого, станом на момент подачі позовної заяви, утворилась заборгованість. Разом із тим, оскільки відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, а отже прострочив виконання грошового зобов'язання, а відтак такому необхідно здійснити оплату 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України. Просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.
09 грудня 2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.
Представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи у відсутності позивача. Просить повністю задовольнити позовні вимоги та у разі неявки відповідача без поважних причин та відсутності відзиву на позов не заперечує проти заочного вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що 01.12.2016 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір №250572-01 на постачання теплової енергії.
Згідно умов даного договору Електропостачальна організація зобов'язується поставити теплову енергію Абоненту для потреб опалення та вентиляції - в період опалювального сезону нежитлового приміщення (офіс) за адресою : АДРЕСА_1 , опалювальні проща 201,2 кв.м., а Абонент зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої енергії.
11.10.2018 між первісним надавачем послуг і позивачем укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №601-18, відповідно до якого ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило, а КП ВО Київради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.
Згідно п.3.4.2 договору цесії позивач має право на отримання замість кредитора від споживачі, визначених в додатку №1 сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Відповідно до витягу з додатку №1 до договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиту теплову енергію до 01.05.2018 до відповідача за договором/особовим рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 30722,93 грн.
Відповідач від надання послуг не відмовлявся.
Отже, між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бут змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, який є споживачем наданих комунальних послуг, проте не здійснював оплату вартості теплової енергії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у спірному розмірі.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та простроченням виконанням грошового зобов'язання у відповідача виникла заборгованість за період з листопада 2015 року по квітень 2018 року у розмірі 30722,93 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 цієї статті).
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, який у силу ч.4 ст.264 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2015 року по квітень 2018 року розмір основного боргу становив 30722,93 грн, а відтак інфляційна складова боргу становить у розмірі 20553,64 грн, три проценти річних становить у сумі 6302,83 грн.
Даний розрахунок відповідач не оспорювався, заперечень не надходило, а відтак є чинним та приймається судом до уваги.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що відповідач взятих на себе зобов'язань в строки передбачені договором належним чином не виконав, прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідач у встановленому законом порядку від надання послуги не відмовлявся; а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 57579,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а відтак позов необхідно задовольнити повністю.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд
позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості за спожиту ПАТ «Київенерго» теплову енергію у розмірі 30 722 (тридцять тисяч сімсот двадцять дві) грн 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 20 553 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн 64 коп., три проценти річних у розмірі 6 302 (шість тисяч триста дві) грн 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя О. І. Якимець