04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 758/13559/24
провадження № 61-879ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва»), відповідно до якого просила визнати дії відповідача таким, що порушують її права, як споживача комунальної послуги, відповідно до положень пунктів 1, 3 частини першої статті 7, статті 8 та статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі
241 142 грн та моральну шкоду, завдану у зв'язку з порушенням прав споживача, у розмірі 50 000 грн.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 20 листопада 2025 року, позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 241 142 грн, 5 000 грн судових витрат на проведення експертизи та 1 929,13 грн судового збору. В іншій частині в задоволенні вимог відмовлено.
19 січня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» на рішення Подільського районного суду міста Києва
від 12 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 20 листопада 2025 року у справі № 758/13559/24, які заявник просить скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову в позові.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
В касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню відповідно до статті 390 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику повного тексту оскарженої постанови апеляційного суду.
Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,
в якому подається скарга.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку
(пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Ціна позову у розглядуваній справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн х 250 = 832 000 грн, де 3 328 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року), тому ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного оскарження судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Спір у розглядуваній справі виник у зв'язку із залиттям квартири позивачки.
Незгода відповідача із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, частиною першою,
пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» строк на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 серпня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 20 листопада
2025 року у справі № 758/13559/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 758/13559/24.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников