Ухвала
26 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 214/6038/24
провадження № 61-15438ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 2 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 2 грудня 2025 року у справі за позовом голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕФЕКТ-КР» Піскарьової Зінаїди Іларіонівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
зі сплати внесків і платежів,
8 грудня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Верховного Суду подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 2 грудня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення
від сплати судового збору відповідно до закону.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
В обґрунтування заявник вказує, що він не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю доходів за 2024-2025 роки, тому просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщорозмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
На підтвердження вказаних доводів заявником додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору
станом на 4 грудня 2025 року, в якій вказано, що за період з січня 2024 року
до грудня 2025 року інформація щодо доходів ОСОБА_1 відсутня.
Враховуючи обставини, викладені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє
ОСОБА_2, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, і надані докази, суд вважає за можливе звільнити заявника від сплати судового збору
за подання касаційної скарги на ухвалу Саксаганського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 грудня 2025 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження ухвали Саксаганського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 жовтня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 2 грудня 2025 року заявник вказує порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме статей 12, 13, 43 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21, від 16 листопада 2023 року у справі № 11-228сап21,
у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14, від 12 травня 2021 року у справі № 911/1099/20, від 26 травня 2021 року
у справах № 391/35/19, № 910/8358/19, від 1 лютого 2022 року
у справі № 902/368/16, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17,
від 9 серпня 2023 року у справі № 757/1592/21, від 5 жовтня 2023 року
у справі № 160/6427/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 160/3517/21,
від 10 квітня 2025 року у справі № 340/5780/24 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права,
зазначаючи, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачені
пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє
ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги наухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 2 грудня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 2 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 2 грудня 2025 року.
Витребувати з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 214/6038/24 за позовом голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕФЕКТ-КР» Піскарьової Зінаїди Іларіонівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків і платежів.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська