Справа №:755/1215/26
Провадження №: 1-кс/755/288/26
"02" лютого 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення,
встановив:
У провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги послався на те, що 13.01.2026 йому зателефонував голова кооперативу «Дніпрові хвилі» та повідомив, що в квартирі АДРЕСА_1 , надмірний шум та руйнування. На місці з'ясувалось, що у вказаній квартирі був зачинений його батько ОСОБА_4 та чоловік на ім'я ОСОБА_5 , який руйнував майно в квартирі, створюючи загрозу життю та здоров'ю його батька. Було викликано наряд поліції. На вимогу працівників поліції двері ніхто не відчинив. Під час спроби поліцейських відчинити двері, ОСОБА_5 , тримаючи ніж, чинив активний опір працівникам поліції та погрожував застосуванням насильства. Після того, як працівники поліції потрапили до квартири, ОСОБА_5 було затримано. Однак, до цього він завдав удару металевою трубою по голові сусіду по під'їзду, якого було госпіталізовано. Його батька ОСОБА_4 виявили в квартирі у вкрай тяжкому стані, він не міг самостійно пересуватися, мова була сповільнена та порушена. Його було госпіталізовано бригадою екстреної медичної допомоги, та ІНФОРМАЦІЯ_1 в лікарні батько помер. На його переконання смерть батька перебуває в причинному зв'язку з насильницькими діями ОСОБА_6 та подіями 13.01.2026 (стрес, травматизація, домашнє насилля, погіршення стану здоров'я тощо).
14.01.2026 він звернувся до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована за № Д-1477/1849618, однак витяг з ЄРДР йому не надано, а відомості до ЄРДР не внесено.
Враховуючи наведене, просив визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, зобов'язавши відповідальних осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внести відповідні відомості за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, а також визнати його потерпілим та провести слідчі дії.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Суб'єкт оскарження в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, також не прибув та не повідомив суд про причини свого неприбуття.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 26 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені КПК України, та ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя розглядає скаргу у відсутність осіб, що не прибули.
Вислухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 14.01.2026 року Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за № Д-1477/1849618 зареєстровано заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначив про те, що 13.01.2026 ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , поводив себе агресивно, вчинив погром в помешканні, створюючи небезпеку для життя та здоров'я осіб, які перебували в приміщенні та під'їзді будинку. На той момент у вказаній квартирі перебував його батько ОСОБА_4 . Після прибуття поліції було виявлено його батька, який перебував у безпорадному стані, у нього спостерігалися запаморочення та порушення мовлення. Працівниками екстреної медичної допомоги батька було госпіталізовано до КНП «КМКЛ № 3» м. Києва до відділення реанімації. Вважає, що саме агресивні дії та поведінка ОСОБА_6 спричинили різке погіршення стану здоров'я його батька та призвели до гострого невідкладного стану, попередній діагноз інсульт. Крім того, ОСОБА_6 завдав удару металевим предметом (прутом довжиною понад 2 метри) сусіду з квартири АДРЕСА_2 , вдаривши його по голові.
Заява ОСОБА_3 була прийнята і зареєстрована в Дніпровському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 14.01.2026 року за № Д-1477/1849618.
Однак, на час звернення до суду з даною скаргою ОСОБА_3 не отримував відповіді від Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача, та прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 5 ст. 214 КПК України до Реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по-батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по-батькові, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Частина 1 ст. 2 КК України визначає, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Таким чином, відповідно до вищевикладених норм вбачається, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Тобто, фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
В той же час, в ході розгляду справи слідчим суддею встановлено, що 14.01.2026 року було зареєстровано звернення ОСОБА_3 до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, в порядку передбаченому статтею 214 КПК України, заява ОСОБА_3 не зареєстрована у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
З огляду на викладене ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із відповідною скаргою на бездіяльність посадових осіб Дніпровського управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню в частині зобов'язання уповноважених осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внести повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, оскільки станом на час розгляду скарги в суді відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, що була прийнята уповноваженими особами Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, не були внесені до ЄРДР та розслідування не розпочиналось, хоча заява про кримінальне правопорушення містила відомості щодо ймовірного вчинення правопорушення.
В частині визнання незаконною бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві слідчий суддя відмовляє, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
При цьому, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Водночас, норми чинного КПК України не містить положень, які б відносили до повноважень слідчого судді питання щодо визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб органів Національної поліції або зобов'язанні уповноважених осіб органів Національної поліції вчинити дії, що виходять за межі повноважень слідчого судді.
Не підлягають задоволенню і вимоги щодо визнання скаржника потерпілим, витребування відеозаписів, медичної документації, проведення огляду місця події та предметів з їх вилученням, допиту свідків, призначення експертиз, а також розгляд питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, з огляду на те, що вони являються передчасними.
Таким чином, враховуючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Дніпровського управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 14.01.2026 року, зареєстрована за № Д-1477/1849618, розпочати досудове розслідування та не пізніше 24 годин з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В іншій частині у задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7