Справа № 712/1313/26
Номер провадження: 1-кс/712/731/26
30 січня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Черкаси, українця, громадянина України, не одруженого, має на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштованого, з базова середньою освітою, інвалідом, учасником бойових дій, депутатом, ліквідатором ЧАЕС не являється, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 02.09.2025 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 КК України визначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України у вигляді 1-го року іспитового терміну який підозрюється у кримінальному провадженні № 12026255330000040 від 14.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
До слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкас звернувся старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_4 із клопотанням, погодженим прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у кримінальному провадженні № 12026255330000040 від 14.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12026255330000040 від 14.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи особою, яка протягом року після засудження за ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 14.01.2026, точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, перебуваючи поблизу буд. 5 по вул. Святителя Луки у м. Черкаси, шляхом знахідки, придбав без мети подальшого збуту один полімерний пакетик з вмістом кристалічної речовини блакитного кольору та з моменту придбання зберігав його при собі для власного вживання без мети збуту.
У подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання без мети збуту раніше придбаної ним кристалічної речовини, незаконно зберігав її при собі у правій кишені належних йому штанів.
14.01.2026 близько 16 год. 51 хв., перебуваючи неподалік буд. 5 по вул. Святителя Луки у м. Черкаси, ОСОБА_6 був помічений працівниками поліції, які виконували службові обов'язки по забезпеченню громадського порядку на території м. Черкаси, після чого, в ході застосування до останнього превентивних заходів, повідомив, що зберігає при собі заборонені в обігу речовини.
Так, 14.01.2026 у період часу з 18 год. 41 хв. до 18 год. 56 хв., в ході затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 2982 КПК України, останній добровільно видав працівникам поліції із правої кишені штанів, котрі були одягнуті на ньому, один полімерний пакетик з кристалічною речовиною, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-26/525-НЗПРАП від 19.01.2026 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,428 г., яку останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
Анкетні відомості підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, українець, громадянин України, не одружений, має на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштований, з базова середньою освітою, інвалідом, учасником бойових дій, депутатом, ліквідатором ЧАЕС не являється, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 02.09.2025 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 КК України визначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України у вигляді 1-го року іспитового терміну.
Причетність ОСОБА_6 до вчиненого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, котрі наявні у матеріалах провадження, копії яких долучено до вказаного клопотання у якості додатків.
Таким чином, з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 309 КК України, останній набув статусу підозрюваного та на нього покладено ряд обов'язків, передбачених ст. 42 та іншими положеннями КПК України.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, а також відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду з підстав тяжкості покарання, що загрожує, що також узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 309 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років позбавлення волі, у зв'язку з чим, усвідомлюючи тягар кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та невідворотність покарання, що може спонукати ОСОБА_6 до зміни місця проживання. На підтвердження цього ризику свідчить й те, що ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, не одружений, не має дітей, ніде не навчається та не працевлаштований;
2) ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується, тим, що їх показання мають суттєве значення для повного, всебічного з'ясування обставин скоєного ОСОБА_6 злочину, у зв'язку з чим, він є особою, зацікавленою у зміні показань свідків та матиме реальну можливість шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати дачу від останніх неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування показань на його користь, з метою уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що перешкоджатиме об'єктивному з'ясуванню обставин кримінального провадження.
3) зважаючи на те, що на даний час дослідження обставин кримінального провадження триває (здійснюється досудове розслідування), має місце ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування.
4) вчинити інше кримінальне правопорушення, адже ОСОБА_6 , вчинив злочин, передбачений ст. 309 КК України, не дивлячись на наявну судимість за тотожний злочин, що може спонукати останнього, до вчинення іншого кримінального правопорушення.
Також при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;
тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме покаранні у вигляді позбавлення волі строком до трьох років;
відсутність міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.
Органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, які б запобігли зазначеним
у клопотанні ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом
та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки
він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також те,
що клопотань від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються
за виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього обов'язків,
не надходило; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, до того ж відносно ОСОБА_6 відсутні відомості про те, чи наявний у підозрюваного майновий стан, який дасть йому можливість внести за себе заставу.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, існує достатньо реальних підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, наведених у клопотанні, та просив суд застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Слідчий клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, однак просив врахувати, що він підробляє та з урахуванням часу, необхідного для повернення додому перебувати дома о 19 годині буде майже неможливо, крім того необхідно врахувати відключення світла, необхідність виходити за продуктами, просив зменшити час перебування за адресою проживання, встановивши його з 21 години до 06 години.
Захисник проти застосування запобіжного заходу не заперечував, однак просив зменшити час перебування вдома ОСОБА_6 .
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Встановлено, що У провадженні слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12026255330000040 від 14.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 309 КК України.
29.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Причетність ОСОБА_6 до вчиненого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, котрі наявні у матеріалах провадження, копії яких долучено до вказаного клопотання та досліджені у судовому засідання: протоколом затримання особи, Висновком експерта, постановою про визнання предметів речовими доказами, іншими матеріалами справи.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Також слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Таким чином докази, надані органами досудового розслідування, на даному етапі досудового розслідування в достатній мірі підтверджують наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 12026255330000040 від 14.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. КК України.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стороною обвинувачення доведено наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 309 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років позбавлення волі, у зв'язку з чим, усвідомлюючи тягар кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та невідворотність покарання, що може спонукати ОСОБА_6 до зміни місця проживання. На підтвердження цього ризику свідчить й те, що ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, не одружений, не має дітей, ніде не навчається та не працевлаштований.
Крім того, наявний ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення, адже ОСОБА_6 , вчинив злочин, передбачений ст. 309 КК України, не дивлячись на наявну судимість за тотожний злочин, отже ризик можливого вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів є доведеним.
Ризики незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином стороною обвинувачення не доведені.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує, що підозрюваний притягається до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, раніше судимий за вчинення аналогічного правопорушення, вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи на іспитовому терміні, має постійне місце мешкання.
З урахуванням доводів підозрюваного щодо зменшення часу перебування за місцем мешкання, який посилався на необхідність добиратися до роботи, вирішувати побутові питання, слідчий суддя вважає за можливе час перебування під домашнім арештом за місцем проживання зменшити, встановився його з 21 години до 06 години наступної доби.
Таким чином, у провадженні, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти переліченим ризикам.
Слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, аніж домашній арешт у нічний час доби, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131-132, 176-178, 181, 193-196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України у кримінальному провадженні № 12026255330000040 від 14.01.2026 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на 2 місяці, у межах строку досудового розслідування, тобто до 29 березня 2026 року включно, із забороною залишати житло за адресою проживання: АДРЕСА_1 у нічний час доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) у нічний час доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Черкаській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття);
2) не відлучатися із населеного пункту, де проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду за першим викликом;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
5) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 29.03.2025, включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. У випадку порушення умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та визначених обов'язків, до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію цієї ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому негайно після її оголошення.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Черкаський РУП ГУНП у Черкаській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 03.02.2026 .
Слідчий суддя ОСОБА_1