Справа №712/1352/26
Провадження №1-кс/712/756/26
03 лютого 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22026250000000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22026250000000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що відділом нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 22026250000000001 від 01.01.2026 за фактами вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 1141 КК України, яке проводиться слідчим відділом УСБУ в Черкаській області.
У ході досудового розслідування встановлено, що в інтернет-месенджері «Viber» діє група (спільнота) «Перебування Поліції», учасники якого шляхом надсилання текстових та ілюстративних повідомлень розголошують інформацію про час, дату та місце здійснення працівниками ТЦК та СП призовної роботи (вручення повісток), що сприяє ухилянню громадянами України призовного віку від виконання військового обов'язку, визначеного Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», та перешкоджає законній діяльності військовослужбовців ТЦК та СП.
Також встановлено, що адміністрування групи «Перебування Поліції» в інтернет-месенджері «Viber», в якій розміщується інформація, у тому числі щодо часу, дати та місця здійснення працівниками ТЦК та СП призовної роботи (вручення повісток) в межах Мошнянської та Будищенської територіальних громад Черкаського району Черкаської області, що сприяє ухилянню громадянами України призовного віку від виконання військового обов'язку, здійснює двоє осіб - подружжя: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує акаунт з іменем « ОСОБА_5 », зареєстрований на абонентський номер НОМЕР_1 (суперадмін) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка використовує акаунт « ОСОБА_7 », зареєстрований на абонентський номер НОМЕР_2 . Обоє фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
29.01.2026 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено планшет «Lenovo TB-X304L» із встановленою СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , смарт-приставку «T95Zmax» з блоком живлення і пультом, а також СІМ-карту з абонентським номером НОМЕР_2 .
Указані речі попередньо оглянуті під час проведення обшуку, встановлено, що на абонентський номер НОМЕР_1 зареєстрований акаунт « ОСОБА_5 », який є супер-адміном групи «Перебування Поліції», на абонентський номер НОМЕР_2 зареєстрований акаунт « ОСОБА_7 », який є адміністратором групи «Перебування Поліції». Акаунт « ОСОБА_5 » відкритий (завантажений) виключно на смарт-приставці «T95Zmax», акаунт « ОСОБА_7 » - виключно на планшеті «Lenovo TB-X304L», тобто обидва пристрої використовувались для адміністрування групи «Перебування Поліції» у месенджері «Viber».
Указані речі є власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , до вилучення перебували в користуванні обох. Зокрема, на це вказують встановлені під час обшуку факти: СІМ-карта з абонентським номером ОСОБА_4 НОМЕР_1 була вставлена в планшет «Lenovo TB-X304L», на якому відкритий (завантажений) акаунт ОСОБА_6 з назвою « ОСОБА_7 »; водночас зареєстрований на абонентський номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 акаунт « ОСОБА_5 » був відкритий (завантажений) на смарт-приставці «T95Zmax»; СІМ-карта з абонентським номером НОМЕР_2 , на яку зареєстрований акаунт « ОСОБА_7 » перебувала в мобільному терміналі ОСОБА_6 , який не вилучався.
29.01.2026 вищевказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.
Прокурор зазначає, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів на них необхідно накласти арешт.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі прокурора. Клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовільнити.
У судове засідання власники майна не з'явилися, у матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 02.02.2026 про розгляд справи без участі, проти задоволення клопотання не заперечували.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали в режимі таємниці слідства, слідчий суддя зазначає про таке.
З матеріалів клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що Відділом нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 22026250000000001 від 01.01.2026 за фактами вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке проводиться слідчим відділом УСБУ в Черкаській області під час досудового розслідування якого у ході проведення обшуку 29.01.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено планшет «Lenovo TB-X304L» із встановленою СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , смарт-приставку «T95Zmax» з блоком живлення і пультом, а також СІМ-карту з абонентським номером НОМЕР_2 .
29.01.2026 вказані речі постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Черкаській області підполковника юстиції ОСОБА_9 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Відповідно до ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що вилучені 29.01.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , планшет «Lenovo TB-X304L» із встановленою СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , смарт-приставку «T95Zmax» з блоком живлення і пультом, СІМ-карту з абонентським номером НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є доказами у даному кримінальному провадженні.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст.98 КПК України.
Враховуючи, що прокурором доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а також, з урахуванням того, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до знищення речових доказів та інформації, що в подальшому може мати доказове значення в кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для арешту майна, а відтак клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
У рамках кримінального провадження №22026250000000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накласти арешт на планшет «Lenovo TB-X304L» із встановленою СІМ-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , смарт-приставку «T95Zmax» з блоком живлення і пультом, СІМ-карту з абонентським номером НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , вилучені 29.01.2026 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити користування та розпорядження вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на слідчих, уповноважених на проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1