06 лютого 2026 рокуСправа №: 695/250/26
Номер провадження 3/695/366/26
06 лютого 2026 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 19 січня 2025 р., о 22 год. 50 хв., на а/д Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) 4км+510м, керуючи автомобілем Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги в русі транспортному засобу Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 , 19 січня 2025 р., о 22 год. 50 хв., на а/д Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) 4км+510м, керував автомобілем Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року: 20.05.2025 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , 19 січня 2025 р., о 22 год. 50 хв., на а/д Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) 4км+510м, керував автомобілем Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою технічного приладу Дрегр Алкотест 7510 прилад ARND0016 під час ведення безперервної відеофіксації на боді камери 472421 та 472902. Результат 1,57 проміле, тест 193.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, каявся, просив об'єднати справи в одне провадження.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Так як у провадженні суду мається декілька матеріалів по факту вчинення адміністративних правопорушень однією особою, то суд вважає за доцільне об'єднати їх в одне провадження.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України встановлено, що в разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Відповідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому, суддя вважає за можливе адміністративні справи: №695/250/26 номер провадження 3/695/366/26 за ч.5 ст. 126 КУпАП, №695/252/26 номер провадження 3/695/367/26 за ст.124 КУпАП, №695/253/26 номер провадження 3/695/368/26 за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі № 695/250/26 провадження № 3/695/366/26.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Згідно з п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємо ввічливими.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, п.16.11 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.1 "а" Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Пунктом 2.9 "а" Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 заборонено водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, згідно ст.266 ч.5 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкції), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п.6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що обставини адміністративних правопорушень та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та наявних у справі доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570622 від 20.01.2026, згідно якого ОСОБА_1 , 19 січня 2025 р., о 22 год. 50 хв., на а/д Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) 4км+510м, керуючи автомобілем Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги в русі транспортному засобу Пежо Партнер, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП був присутнім, про місце розгляду справи був повідомлений, права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому було роз'яснено працівником поліції, копію даного протоколу отримав, про що свідчать особистий його підпис в протоколі.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.01.2026 року о 22 год.50 хв. а/д Н-16 (Золотоноша-Черкаси-Умань) 4км+510м в якій зафіксовано ДТП, в тому числі, отримані пошкодження транспортних засобів в результаті ДТП;
- рапортом інспектора БУПП в Черкаській області ДПП Гайдамаки В. від 20.01.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.01.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин ДТП від 20.01.2026;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570583 від 20.01.2026, згідно якого ОСОБА_1 , 19 січня 2025 р., о 22 год. 50 хв., на а/д Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) 4км+510м, керував автомобілем Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, так як ніколи не отримував посвідчення водія. Правопорушення вчинено повторно протягом року: 20.05.2025 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП був присутнім, про місце розгляду справи був повідомлений, права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому було роз'яснено працівником поліції, копію даного протоколу отримав, про що свідчать особистий його підпис в протоколі.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- копією постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/1702/25 від 20.05.2025 про застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП заходу впливу у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері;
- рапортом інспектора БУПП в Черкаській області ДПП Гайдамаки В. від 20.01.2026;
- довідкою інспектора з ОД відділу АП УПП в Черкаській області від 20.01.2026 р., в якій зазначено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570610 від 20.01.2026 згідно якого, ОСОБА_1 , 19 січня 2025 р., о 22 год. 50 хв., на а/д Н-16 (Золотоноша-Черкаси -Умань) 4км+510м, керував автомобілем Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою технічного приладу Дрегр Алкотест 7510 прилад ARND 0016 під час ведення безперервної відеофіксації на боді камери 472421 та 472902. Результат 1,57 проміле, тест 193. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП був присутнім, про місце розгляду справи був повідомлений, права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому було роз'яснено працівником поліції, копію даного протоколу отримав, про що свідчать особистий його підпис в протоколі та вказав, що «провину визнаю».
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- результатом тесту газоаналізатора Драгер ALKOTEST 7510, тест №193, згідно якого 20.01.2026 о 00:13:26 проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та встановлено позитивний результат 1,57 проміле, з яким водій був ознайомлений, про що свідчить особистий підпис;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленням у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запах з алкоголю рота, порушення координації рухів, поведінка, не відповідає обстановці), було проведено його огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу приладу Alkotest Драгер 7510 та встановлено у даного водія позитивний результат 1,57 проміле. У акті ОСОБА_1 власноруч зазначив, що з результатом тесту згідний;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100.
Відеозапис було досліджено в судовому засіданні та встановлено, що він містить безперервну відеофіксацію обставин адміністративних правопорушень. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколів про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП,
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейським протоколи складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що 19.01.2026 ОСОБА_1 , порушивши вимоги:
п. 2.1 "а" Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом;
п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
п.16.11 Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 126 ч. 5 та ст.130 ч.1 КУпАП, та вину його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире розкаювання.
Обставиною, що згідно ст. 35 КУпАП обтяжує відповідальність (за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП), суд визнає повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з положеннями ст.36 КУпАП При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд вважає, що більш серйозним з числа вчинених правопорушень, являється правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. З метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Керуючись ст. ст. 9, 23, 30, 40-1, 126, 245, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
Об'єднати в одне провадження адміністративні справи: №695/250/26 номер провадження 3/695/366/26 за ч.5 ст. 126 КУпАП, №695/252/26 номер провадження 3/695/367/26 за ст.124 КУпАП, №695/253/26 номер провадження 3/695/368/26 за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , присвоївши об'єднаній справі № 695/250/26 провадження № 3/695/366/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.36 ч.2 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст.126 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.