Справа № 564/4894/25
02 лютого 2026 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О.С.
з участю секретаря судових засідань Забейди А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75678625 від 12.07.2021,
Позивач ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №75678625 в сумі 10164 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 12.07.2021 між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів" та відповідачем було укладено договір позики №75678625, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Зазначає, що ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів" виконало умови договору, а саме надало відповідачу кредит, шляхом перерахування суми кредиту 3000 грн. на картковий рахунок відповідача.
Зазначає, що на підставі договору факторингу №2112 від 21.12.2021 та договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023, набув права грошової вимоги до відповідача за договором №75678625 в сумі 10164 грн. Вказує, що відповідач не виконав умови договору належним чином, у зв'язку з чим утворилася прострочена заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позову просив суд проводити розгляд справи за його відсутності, надає згоду на прийняття заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки, відповідач будучи належним чином повідомлений про судове засідання, в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 12.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №75678625, за умовами якого кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов договору. Сума кредиту 3000 грн., строк кредитування 30 днів. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису, D994Vxz6Ok, що був надісланий на електронну адресу - romahabzt@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (а.с.12).
Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало умови договору, а саме надало відповідачу кредит в сумі 3000 грн., що випискою наданою АТ КБ «Приватбанком» (а.с.47).
Встановлено, що всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі - 10164 грн., яка складається з наступного: 3000 грн. - заборгованість за тілом позики; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 7164 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-7).
Судом встановлено, що 21.12.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу №2112 (а.с.19-21).
Відповідно до реєстру прав вимоги №4 від 21.12.2021, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» отримав право вимоги до відповідача за договором №75678625 від 12.07.2021 на загальну суму 10164 грн (а.с.22).
Судом встановлено, що 31.03.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивач уклали Договір факторингу №310323-ФМ (а.с.23-25).
Відповідно до реєстру боржників від 31.03.2023, позивач отримав право вимоги до відповідача за договором №75678625 від 12.07.2021 на загальну суму 10164 грн (а.с.26).
З розрахунку заборгованості за договором №75678625 від 12.07.2021, судом встановлено, що заборгованість відповідача становить 10164 грн. (а.с.5-7).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, судом встановлено, що 12.07.2021 року між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір №75678625. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови позики, зокрема, розмір позики, порядок її надання і повернення, розмір відсотків за користування позикою.
Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає за договором №75678625 в розмірі 10164 грн.
Позивач ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі вищедослідженого судом договору факторингу, набув права грошової вимоги до відповідача по вказаному договору, а тому з відповідача на корись позивача підлягає до стягнення заборгованість по вказаному договору, однак суд не погоджується з розміром заборгованості.
Відповідно до положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
Так, відповідно до умов договору №75678625, строк позики (строк договору) 30 днів (п.2.1 договору).
Відтак, первісний кредитор мав право на нарахування процентів за користування кредитом з 12.07.2021 по 11.08.2021 року. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися з 12.07.2021 по 19.11.2021, що не відповідає вимогам ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.
При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що строк дії договору позики продовжувався (що укладалися додаткові угоди про продовження строку кредитування).
Виходячи із сукупної вартості кредиту, первісний кредитор мав право на одержання від відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 3000 грн., процентів в розмірі 1791 грн., а всього 4791 грн.
Враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №75678625 від 12.07.2021 в сумі 4791 грн.
Що стосується судових витрат, то суд вирішив це наступним чином.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги №25-08/25ФЦ від 25.08.2025, акту -приймання передачі справ на надання правничої допомоги, витягу з акту №3-ФП від 06.10.2025, встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача становить 4500,00 грн. (а.с.27-29).
Відповідно до п. 1-4 ч. 4.ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1-4 ч. 4.ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, вирішив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1141,85 грн, а також понесені позивачем витрати за послуги з надання професійної правової допомоги в сумі 2121,16 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75678625 від 12.07.2021 - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_1 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за договором позики №75678625 в розмірі 4791 (чотири тисячі сімсот дев'яносто одну) грн., з яких:
3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
1791,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_1 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму сплаченого судового збору в розмірі 1141 (одну тисячу сто сорок одну) грн. 85 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн. 16 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд. 31/33
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Повне судове рішення складено 05.02.2026.
СуддяО. С. Цвіркун