Справа № 562/3777/25
провадження №2-п/562/7/26
"05" лютого 2026 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
учасники справи: представник відповідача-адвокат Свирид М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У поданій заяві представник відповідача - адвокат Свирид М.В. просить заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку, мотивуючи тим, що відповідач є інвалідом 3 групи і за станом здоров'я не зміг прибути в судове засідання, отримує пенсію в розмірі 5881,32 грн. та не знав про нарахування великих відсотків за користування кредитом.
У судовому засіданні представник відповідача заяву про перегляд заочного рішення підтримала повністю з наведених в ній підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, а тому їх неявка згідно ч.1 ст.287 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.
З'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що 11 грудня 2025 року Здолбунівським районним судом Рівненської області ухвалено заочне рішення в цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,яким позов був задоволений частково та стягнуто з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №23.06.2025-100001820 від 23 червня 2025 року в сумі 16085 грн. 14 коп. та 1727 грн. 17 коп. судових витрат.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Резолюції №R (84)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи через забезпечення доступу сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захисту їх від зловживань та затримок, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.
Отже, інститут заочного провадження спрямований на розвиток ч.1 ст.43 ЦПК України про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (п. 109).
Відповідач про час та місце розгляду даної справи, який відповідно до положень ст.19, 274 ЦПК України, здійснювався в спрощеному порядку, повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення згідно вимог ст.ст.128-130 ЦПК України судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка Укрпоштою була повернута з відміткою «адресат відмовився».
А згідно положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку
Окрім того, ухвала суду від 19 листопада 2025 року, яка містила відомості про час та місце розгляду справи і пропозицію подати у п'ятнадцятитенний строк з дня вручення копії даної ухвали письмовий відзив на позов, 23 листопада 2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача.
Позовна заява позивачем сформована в системі «Електронний суд» 10 листопада 2025 року та обов'язок надсилання таких матеріалів відповідно до положень ч.7 ст.43 ЦПК України покладається на позивача.
Виконання позивачем вказаного зобов'язання підтверджено долученими до позову доказами направлення 06 листопада 2025 року відповідачу заяви по суті справи з додатками і такі обставини обізнаності наявності судового провадження відповідачем підтверджується матеріалами справи.
За встановлених судом обставин, 23 червня 2025 року між сторонами укладено договір (оферти) №23.06.2025-100001820 у вигляді електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей,за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 грн. шляхом перерахування на рахунок позичальника за карткою № НОМЕР_1 хх-хххх-7450 строком на 112 днів до 12 жовтня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% за день та 1600 грн. комісії.
Відповідно до ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Укладення кредитного договору (оферти) №23.06.2025-100001820 від 23 червня 2025 року та отримання кредитних коштів в сумі 8000 грн. відповідач не заперечує.
Правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, яка складається з простроченого тіла кредиту - 8000 грн., відсотків - 8959 грн., нарахованих в межах строку кредитування, та комісії - 1600 грн., відповідачем не спростовано.
Визначена кредитним договором процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за день користування кредитом відповідає вимогам ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому його доводи про необізнаність з процентною ставкою та її великого розміру не є переконливими.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За вказаних вище обставин належного повідомлення відповідача, відсутності доказів про поважну причину його неявки в судове засідання, неподання відзиву на позовну заяву без поважних причин та не наведення доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.286-289 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача-адвоката Свирид Мирослави Володимирівни про перегляд заочного рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошенняданої ухвали. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали виготовлено 06 лютого 2026 року.
Суддя: