Справа № 274/8609/24
Провадження №1-кп/0274/362/26
Ухвала
03.02.2026 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
встановив:
В провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою суду від 10.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07.02.2026. Судове провадження по даній справі не закінчено.
Ст.331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні прокурор підтримав, раніше подане через канцелярію суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів, вказавши про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.
Обвинувачений заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 просила відмовити прокурору в задоволенні клопотання та замінити її підзахисному запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики, на які вказує прокурор в своєму клопотанні, не підтверджені жодним доказом. Крім того, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, бере до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який продовжує обвинувачуватись у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Його вік, стан здоров'я, майновий стан, міцність його соціальних зв'язків, не змінились, що свідчить про відсутність зменшення ризиків, в цій частині.
Наведені прокурором ризики, що були підставою для обрання даного виду запобіжного заходу, є дійсними та триваючими, не зменшились, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст.197 КПК України, стосовно ОСОБА_4 спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, даних, що характеризують особу останнього, суд не вбачає на час розгляду клопотання достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу. Відсутні підстави вважати, що на даний час інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується, однак судове провадження не закінчено і потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченого необхідно продовжити.
Таким чином, наявні достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Аналізуючи вимоги КПК України та матеріали справи, суд приходить до висновку, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до тяжких злочинів, згідно ст.12 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, його майновий стан не підтверджений, суд вважає, за можливе визначити обвинуваченому заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 392, 395 КПК України суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, а саме по 03 квітня 2026 (включно).
Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560,00 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області.
При внесенні застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та \ або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками;
- здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право виїзду із України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі СІЗО Житомирської УВП №8.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 06.02.2026 о 12.50 год.
Суддя ОСОБА_1