27.01.2026м. СумиСправа № 920/533/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/533/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул.Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б", м. Київ, Київська обл., 01054; код за ЄДРПОУ 33880354),
до відповідачів: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурей Лім" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарнобуд") (просп. Лушпи Михайла, буд. 41, м. Суми, Сумська обл., 40033; код за ЄДРПОУ 43468614),
2)фізичної особи - підприємця Гурської-Кучми Наталії Анатоліївни (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ),
про стягнення 879174,29 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Прусов В.М. (Довіреність від 27.11.2025 №35/6)
від відповідачів: 1) не прибув,
2) не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
14.04.2025 позивач звернувся з позовом, у прохальній частині якого просить:
-об'єднати позовні вимоги ТОВ "Бест Лізинг" до ТОВ "Бурей Лім", ФОП Гурська-Кучма Н.А. про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу №240530-6/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024, №240530-7/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024 та №240530-8/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024 і розглянути їх в межах одного судового провадження;
-стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурей Лім" (40033, м. Суми, пр. Лушпи Михайла, буд.41, код Єдрпоу 43468614) та фізичної особи-підприємця Гурська-Кучма Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ 33880354) заборгованість з урахуванням штрафних санкцій за порушення виконання умов договорів лізингу №240530-6/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024, №240530-7/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024 та №240530-8/ФЛ-Ю-АГ від 30.05.2024 у загальному розмірі 879174,29 грн, що складається з: 611332,28 грн прострочена заборгованість за лізинговими платежами; 81579,45 грн пеня; 19227,66 грн 24% річних; 9034,90 грн інфляційні витрати; 158000,00 грн штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна;
-стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурей Лім" (40033, м. Суми, пр. Лушпи Михайла, буд.41, код ЄДРПОУ 43468614) та фізичної особи-підприємця Гурська-Кучма Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) та користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ 33880354) 10 550,09 грн судового збору.
14.04.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/533/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
31.07.2025 за електронним запитом суду сформовані витяги з ЄДРПОУ, за якими:
1)відповідач - Товариствао з обмеженою відповідальністю "Бурей Лім", зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 43468614 та місцезнаходженням: просп. Лушпи Михайла, буд. 41, м. Суми, Сумська обл., 40033;
2)відповідач - Гурська-Кучма Наталія Анатоліївна, рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована як фізична особа - підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 17.04.2025 у справі №920/533/25 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 10550,09 грн.
22.04.2025 на виконання вимог ухвали від 17.04.2025 у справі №920/533/25 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви №б/н від 14.04.2025 (вх №1852), за якою надав докази сплати судового збору у розмірі 10550,09 грн (платіжна інструкція №139 від 18.04.2025); зазначений доказ прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 25.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/533/25 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 09.06.2025, 14:30; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
Ухвалою від 30.04.2025 у справі №920/533/25 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №2447 від 28.04.2025); постановлено провести підготовче судове засідання у справі, призначене на 09.06.2025, 14:30, та усі наступні судові засідання за участі представників позивача - Картавенко Олега Володимировича (e.mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та/або Прусова Владислава Миколайовича ( e.mail.ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підготовчому судовому засіданні 09.06.2025 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів на підставі с. 177 ГПК України та про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 24.07.2025, 12:30, в режимі відеоконференції за участі представників позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 10.06.2025 у справі №920/533/25 повідомлено відповідачів про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 24.07.2025, 12:30.
16.06.2025 копія ухвали від 10.06.2025 у справі №920/533/25, надіслана відповідачу - ТОВ «Бурей Лім» на адресу місцезнаходження за даними ЄДРПОУ (просп. Лушпи Михайла, буд. 41, м. Суми, Сумська обл., 40033), була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
23.06.2025 копія ухвали від 10.06.2025 у справі №920/533/25, надіслана відповідачу - ФОП Гурська-Кучма Наталія Анатоліївна на адресу місцезнаходження за даними ЄДРПОУ (вул. Залісна, буд. 2, м. Львів, Львівська обл., 79067), була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
24.07.2025 розгляд справи №920/533/25, призначений в підготовче судове засідання на 12:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 24.07.2025 у справі №920/533/25.
Ухвалою від 25.07.2025 у справі №920/533/25 призначено підготовче судове засідання на 20.08.2025, 11:30, в режимі відеоконференції за участі представників позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підготовчому судовому засіданні 20.08.2025 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження; призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 24.09.2025, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представників позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 21.08.2025 у справі №920/533/25 повідомлено відповідачів про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 24.09.2025, 11:00. Копію даної ухвали надіслано відповідачам, відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
21.08.2025 додатково повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду справи шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya/1865451/ .
24.09.2025 розгляд справи №920/533/25, призначений в судове засідання на 11:00, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 24.09.2025 у справі №920/533/25.
Ухвалою від 26.09.2025 у справі №920/533/25 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 22.10.2025, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представників позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Копію даної ухвали надіслано сторонам, відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
26.09.2025 додатково повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду справи шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya/1885813/ .
22.10.2025 суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці, а тому розгляд зазначеної справи не відбувся.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів Вікторії Котельницької », в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище «Котельницька» на « Короленко ».
Ухвалою від 30.10.2025 у справі №920/533/25 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 24.11.2025, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представників позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Копію даної ухвали надіслано сторонам, відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
31.10.2025 додатково повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду справи шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya/1907223/ .
У судовому засіданні 24.11.2025 судом розпочато розгляд справи по суті та в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 11.12.2025, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представників позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 25.11.2025 у справі №920/533/25 повідомлено відповідачів про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 11.12.2025, 11:00. Копію даної ухвали надіслано відповідачам, відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
26.11.2025 додатково повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду справи шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya/1923186/ .
10.12.2025 представником позивача подана заява (вх №6340, 6094), в якій представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку на долучення доказів; поновити строк для долучення доказів до матеріалів справи; долучити до матеріалів справи рахунки про нарахування лізингових платежів за договорами фінансового лізингу та докази направлення даних рахунків першому відповідачу.
У судовому засіданні 11.12.2025 згідно зі ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача вх №6340 та вх №6094 від 10.12.2025; поновлення процесуальних строків для подання додаткових доказів; прийняття до розгляду та долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 11.12.2025 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 2 ст. 219 та ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення постановлення та проголошення судового рішення до 18.12.2025, 11:30.
Ухвалою від 12.12.2025 у справі №920/533/25 повідомлено відповідачів про відкладення постановлення та проголошення судового рішення до 18.12.2025, 11:30. Копію даної ухвали надіслано відповідачам, відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
16.12.2025 додатково повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду справи шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya/1936578/ .
Судове засідання з постановлення та проголошення судового рішення, призначене на 18.12.2025, 11:30, 08.01.2026, 11:45, не відбулось у зв'язку зі оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актами Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 від 08.01.2026.
Ухвалою від 09.01.2026 у справі №920/533/25 призначено розгляд справи по суті на 27.01.2026, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представників позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12.01.2026 додатково повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду справи шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya/1950246/ .
У судовому засіданні 27.01.2026 встановлено:
Представник позивача у судове засідання прибув.
Відповідачі у судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили, додаткових заяв та/або клопотань не подали.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 27.01.2026 в порядку ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (далі - позивач, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурей Лім» (попередня назва - ТОВ «Гарнобуд») (далі - перший відповідач, лізингоодержувач) укладено три договори фінансового лізингу (далі - договори фінансового лізингу), а саме:
1)№ 240530-6/ФЛ-Ю-А-Г від 30 травня 2024 року (надалі - договір лізингу-1),
2)№ 240530-7/ФЛ-Ю-А-Г від 30 травня 2024 року (надалі - договір лізингу-2),
3)№ 240530-8/ФЛ-Ю-А-Г від 30 травня 2024 року (надалі - договір лізингу-3).
Відповідно до матеріалів справи загальні умови договорів фінансового лізингу є повністю ідентичними та тотожними між собою.
Умовами пункту 1.5. Загальних умов договорів фінансового лізингу передбачено, що вказаний договір укладається та підлягає реалізації з наданням фінансової підтримки в рамках реалізації грантової угоди, укладеної з компанією «DAI Global LLC», в межах Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (надалі - Проєкт) суб'єктам мікро-, малого-, середнього підприємництва, власниками/КБВ яких є громадяни України, та фізичних осіб-підприємців - здійснюють діяльність на території України (надалі в тексті - ММСП та ФОП відповідно).
Пунктом 1.9. Загальних умов договорів фінансового лізингу передбачається, що підписанням цього договору лізингоодержувач підтверджує, що він:
А) до моменту укладення цього договору був ознайомлений з Продуктом;
Б) що до моменту укладення цього договору він був ознайомлений та розуміє, що за цим договором, відповідно до Проєкту, грантової угоди та Продукту - від USAID/ компанії «DAI Global LLC» очікується надходження коштів гранту до лізингодавця з метою зменшення протягом відповідного періоду (Періоду отримання фінансової підтримки по Проєкту, але в будь-якому випадку не більш ніж до 31 серпня 2026 року) Винагороди (комісії) лізингодавця за отриманий у фінансовий лізинг Об'єкт лізингу за цим договором;
В) що Лізингодавець однозначно розуміє та згодний з тим, що, виключно в разі та за умови попереднього отримання Лізингодавцем на його банківський рахунок від USAID/ компанії «DAI Global LLC» грошової компенсації частини Винагороди (в повному та належному розмірі, що передбачений Проєктом та грантовою угодою між компанією «DAI Global LLC» та Лізингодавцем), а також за умови, якщо лізингоодержувач на дату укладення договору та протягом усього Періоду отримання фінансової підтримки по Проєкту буде відповідати критеріям, встановленим Продуктом та/або цим договором - розмір Винагороди (комісії) лізингодавця за отриманий у фінансовий лізинг Об'єкт лізингу за цим договором у складі лізингових - буде зменшений в Період отримання фінансової підтримки по Проєкту та, відповідно, її зменшений розмір за таких умов визначений в стовбці 6 Графіку.
В іншому випадку, в тому числі закінчення Періоду отримання фінансової підтримки тощо, розмір Винагороди (комісії) Лізингодавця за отриманий у фінансовий лізинг Об'єкт лізингу за цим договором - в будь-якому випадку підлягає сплаті лізингоодержувачем в повному обсязі (без її зменшення на суму Компенсації частини Винагороди (комісії) лізингодавця за отриманий у фінансовий лізинг Об'єкт лізингу за цим договором), та її розмір визначений Сторонами в стовбці 4 Графіку до цього договору.
За умовами договорів фінансового лізингу позивач зобов'язався передати першому відповідачу як лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікаціях до договорів фінансового лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договорами фінансового лізингу. Лізингоодержувач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до п. 2.2 загальних умов договорів фінансового лізингу та Графіку сплати лізингових платежів, які включають платежі з відшкодування (компенсації) частини вартості Предмета лізингу та винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг предмет лізингу.
Відповідно до п. 2.1.6. Загальних умов договорів фінансового лізингу акт - це акт приймання-передачі Предмета лізингу в лізинг.
Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до п. 2.1.7 договорів лізингу, згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п .2.1.7.1 Загальних умов договорів фінансового лізингу.
Відповідно до п. 2.1.7.1 Загальних умов договорів фінансового лізингу числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту. (Наприклад: Дата підписання Сторонами Акту - 03.06.2024. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 07.06.2024. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 07 числа календарного місяця розтягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.
Відповідно до п. 2.1.8. Загальних умов договорів фінансового лізингу період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.
За пунктом 2.4. Загальних умов договорів фінансового лізингу сторони досягли згоди про те, що в разі, якщо з будь-яких причин лізингодавець перестане бути учасником Проєкту; та/або Проєкт буде достроково закритий (припинений); та/або лізингоодержувач з будь-яких причин своєчасно попередньо не отримує за грантовою угодою яка реалізується в раках Проєкту грошові кошти з метою такого зменшення вартості послуги фінансового лізингу (Винагороди), а також в інших випадках, передбачених цим договором - лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати повну вартість послуги фінансового лізингу/Винагороди за цим договором, визначену сторонами в стовбці 4 Графіку, (порядок визначення загального розміру лізингових платежів в такому випадку визначений в Графіку).
Згідно з п. 2.6 Загальних умов договорів фінансового лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Пунктом 2.7 Загальних умов договорів фінансового лізингу визначено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦК України лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 24 (двадцять чотири) процентів річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.
Відповідно до п. 5.2.1. Загальних умов договорів фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору лізингу-1.
Згідно з п. 7.1.1 договорів фінансового лізингу передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.
Відповідно до п. 7.1.3. Загальних умов договорів фінансового лізингу за порушення положень Додатку «Страхування» до Договору, пунктів 2.17., 2.20., 2.21., 4.1.1., 4.1.5., 4.1.6., 4.3., 4.4., 5.2., 5.5. (в т.ч. 5.5.1) Загальних умов, а також за ненадання/несвоєчасне надання будь-якої інформації та/або звітів, та/або документів та інш., які лізингоодержувач зобов'язаний надавати лізингодавцю та/або іншим особам, що зазначені в цьому договорі - лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 5 (п'ять) відсотків Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 5 (п'ять) відсотків від розміру остаточної загальної вартості об'єкта лізингу. Сторони погодили, що дана договірна санкція (штраф) є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності Сторін визначається як 5 (п'ять) відсотків від розміру Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу.
30.05.2024 між позивачем, першим відповідачем та Фізичною особою - підприємцем Гурська-Кучмою Наталією Анатоліївною (далі - другий відповідач, поручитель), з метою забезпечення зобов'язань першого відповідача за договорами фінансового лізингу №240630-6/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024, №240630-7/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024 та №240630-8/ФЛ-Ю-А-Г від 30.05.2024 було укладено договір поруки 240530-12/П (далі - договір поруки).
Згідно з умов пункту 2 договору поруки другий відповідач зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання першим відповідачем усіх грошових зобов'язань за договорами лізингу в повному обсязі, в т.ч.: за сплату позивачу лізингових платежів; сплату позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на першого відповідача відповідно до умов договорів лізингу та/або чинного законодавства України.
06.06.2024 між позивачем та першим відповідачем підписано акти прийому-передачі об'єкта лізингу в користування за договорами фінансового лізингу, за якими позивач передав, а перший відповідач прийняв:
-за договором лізингу-1 - транспортний засіб Peugeot Landtrek 2, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_3 ;
-за договором лізингу-2 - транспортний засіб Citroen Berlingo, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_5 ;
-за договором лізингу-3 - транспортний засіб Citroen Jumper, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_7 .
30.05.2024 між позивачем та першим відповідачем укладено додаткові угоди до договорів фінансового лізингу (далі - додаткові угоди).
Відповідно до пункту 14 Додаткових угод сторони дійшли згоди доповнити договір лізингу, а саме Індивідуальну частину Додаток «Графік сплати лізингових платежів» до договору пунктом Г наступного змісту:
«Г) Після завершення Періоду отримання фінансової підтримки по Проекту, Лізингоодержувач в будь-якому випадку зобов'язаний сплачувати Лізингодавцю Винагороду (комісію) Лізингодавця за отриманий у фінансовий лізинг Об'єкт лізингу за Договором в розмірі, визначеному за відповідний період лізингу у стовбці 4 цього графіку.».
Позивач у позові зауважив, що компанією «DAI Global LLC» офіційно письмово повідомила ТОВ «Бест Лізинг» про те, що згідно з прийнятим рішенням уповноваженого державного органу США (https://www.whitehouse.gov/presidential-actions/2025/01/reevaluating-and-realigning- united-states-foreign-aid/) починаючи з січня 2025 року (включно) і до його скасування призупиняється надходження грошових коштів (грантів) на банківські рахунки Товариства з метою часткового зменшення/компенсації Винагороди (комісії) лізингодавця за отриманий в лізинг Об'єкт лізингу за договорами фінансового лізингу, укладеними між Товариством (як лізингодавцем) та лізингоодержувачами в рамках грантової угоди за Продуктом «BEST BENEFITS» (надалі - Продукт).
Таким чином, починаючи з січня 2025 року включно (компенсація винагороди сплачувалась в кінці кожного календарного місяця за весь місяць) вищевказані грошові кошти в рамках грантової угоди позивач вже не отримує, а Винагорода (комісія) лізингодавця за отриманий в лізинг Об'єкт лізингу за договорами фінансового лізингу - не компенсується позивачу.
В свою чергу ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» засобами поштового зв'язку на офіційну адресу першого відповідача направлено лист інформування №616-ТФП від 25.02.2025 (копія листа та докази направлення додані до позову) щодо призупинення фінансування грантової угоди, укладеної з компанією «DAI Global LLC», в межах Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
Відповідно до матеріалів справи позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав в користування відповідачу Об'єкт лізингу на підставі підписаних 06.06.2024 сторонами актів прийому-передачі об'єкту лізингу в користування за дороговказами фінансового лізингу.
Позивач зазначає, що всупереч прийнятих обов'язків, в порушення п. 2.1.7.1 Загальних умов договору перший відповідач зобов'язання за договорами фінансового лізингу виконує не в повному обсязі, у зв'язку з чим у першого відповідача перед позивачем виникла наступна заборгованість у розмірі 611332,28 грн, а саме:
-за договором фінансового лізингу-1 за період з 20.11.2024 по 20.02.2025 в розмірі 228668,18 грн, а саме:
з 20.11.2024 (6 період лізингу) - 54154,27 грн;
з 20.12.2024 (7 період лізингу) - 55027,37 грн;
з 20.01.2025 (8 період лізингу) - 54811,24 грн;
з 20.02.2025 (9 період лізингу) - 64675,30 грн;
-за договором фінансового лізингу-2 за період з 20.10.2024 по 20.02.2025 в розмірі 159987,92 грн., а саме:
з 20.11.2024 (6 період лізингу) - 35059,34 грн;
з 20.12.2024 (7 період лізингу) - 39316,93 грн;
з 20.01.2025 (8 період лізингу) - 39160,15 грн;
з 20.02.2025 (9 період лізингу) -46 451,50 грн;
-за договором фінансового лізингу-3 за період з 20.10.2024 по 20.02.2025 в розмірі 222676,18 грн, а саме:
з 20.11.2024 (6 період лізингу) - 52759,12 грн;
з 20.12.2024 (7 період лізингу) - 53548,80 грн;
з 20.01.2025 (8 період лізингу) - 53327,54 грн;
з 20.02.2025 (9 період лізингу) - 63040,72 грн.
12.03.2025 на поштові відповідачів позивачем направлено письмові вимоги за №846-ТФП, №843-ТФП, №847-ТФП, №841-ТФП, №845-ТФП, 842-ТФП (докази додано до позову). Разом з тим, зазначені вимоги залишились без задоволення та є не виконаними, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 202 ЦК України визначено, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Частиною 1 ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (ст. 546 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором позичальника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання позичальником.
Згідно зі ст.554 ЦК України, в разі порушення позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні позичальники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку позичальників (солідарних позичальників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх позичальників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних позичальників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних позичальників. Солідарні позичальники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний позичальник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних позичальників з кредитором, у яких цей позичальник не бере участі.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання позичальника, та кредитором позичальника.
Суд дійшов висновку, що відповідно до матеріалів справи позивачем підтверджено факт повного виконання договорів фінансового лізингу, разом з тим, перший відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу з вищевказаних правових підстав.
Відповідачі (лізингоодержувач та поручитель) зазначені обставини не спростували належними та допустимими доказами.
Враховуючи невиконання лізингоодержувачем своїх договірних зобов'язань, а також з огляду на вищевказані положення закону та умови договору поруки, позивач має право вимоги до поручителя щодо погашення заборгованості, а у поручителя виникає солідарний з лізингоодержувачем обов'язок повернути суму заборгованості за договорами фінансового лізингу.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів 611332,28 грн простроченої заборгованість за лізинговими платежами за договорами фінансового лізингу суд визнає законними та обґрунтованими.
Щодо стягнення пені та штрафу.
Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 81579,45 грн пені та 158000,00 грн штрафу, що в т.ч.: складається з:
-за договором фінансового лізингу-1 - 30702,99 грн пені за період з 21.11.2024 по 24.02.2025 та 58000,00 грн штрафу, що складає 1 % від вартості майна, здійснений за чотири квартали (за 1 квартал 2024 року - 4 квартал 2024 року);
-за договором фінансового лізингу-2 - 20982,77 грн пені за період з 21.11.2024 по 24.02.2025 та 40000,00 грн штрафу, що складає 1 % від вартості майна, здійснений за чотири квартали (за 1 квартал 2024 року - 4 квартал 2024 року);
-за договором фінансового лізингу-3 - 29893,69 грн пені за період з 21.11.2024 по 24.02.2025 та 60000,00 грн штрафу, що складає 1 % від вартості майна, здійснений за чотири квартали (за 1 квартал 2024 року - 4 квартал 2024 року).
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Судом встановлено факт неналежного виконання умов договору в частині сплати лізингових платежів та інформування лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до договорів фінансового лізингу, що є порушенням зі сторони першого відповідача п 2.1.7.1 та п. 5.2.1 Загальних умов договорів фінансового лізингу.
Згідно з п. 7.1.1 договорів фінансового лізингу передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.
Відповідно до п. 7.1.3. Загальних умов договорів фінансового лізингу за порушення положень Додатку «Страхування» до Договору, пунктів 2.17., 2.20., 2.21., 4.1.1., 4.1.5., 4.1.6., 4.3., 4.4., 5.2., 5.5. (в т.ч. 5.5.1) Загальних умов, а також за ненадання/несвоєчасне надання будь-якої інформації та/або звітів, та/або документів та інш., які лізингоодержувач зобов'язаний надавати лізингодавцю та/або іншим особам, що зазначені в цьому договорі - лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 5 (п'ять) відсотків Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 5 (п'ять) відсотків від розміру остаточної загальної вартості об'єкта лізингу. Сторони погодили, що дана договірна санкція (штраф) є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності Сторін визначається як 5 (п'ять) відсотків від розміру Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу.
Разом з тим, позивач у позові зауважив, що враховуючи запровадження воєнного стану в Україні та принцип диспозитивності ним заявлено штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у розмірі 1% від вартості майна.
Суд, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені та штрафу за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання першим відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати лізингових платежів, позивача щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів 81579,45 грн пені та 158000,00 грн штрафу визнає законними та обґрунтованими.
Щодо стягнення 24% річних та інфляційних втрат.
Позивачем заявлено до стягнення в солідарному порядку з відповідачів 19227,66 грн 24% річних та 9034,90 грн інфляційних втрат, а саме:
-за договором фінансового лізингу-1 - 7237,96 грн 24% річних та 3407,45 грн інфляційних втрат за період з 21.11.2024 по 24.02.2025;
-за договором фінансового лізингу-2 - 4942,35 грн 24% річних та 2309,59 грн інфляційних втрат за період з 21.11.2024 по 24.02.2025;
-за договором фінансового лізингу-3 - 7047,35 грн 24% річних та 3317,86 грн інфляційних втрат за період з 21.11.2024 по 24.02.2025.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 2.7 Загальних умов договорів фінансового лізингу визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦК України лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 24 (двадцять чотири) процентів річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.
Суд, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку 24% річних та інфляційних збитків за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача щодо солідарного стягнення 19227,66 грн 24% річних та 9034,90 грн інфляційних втрат визнає правомірними, обґрунтованими.
Разом з тим, частиною ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз наведеної норми свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки: штрафу та/або пені) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, стаття 551 ЦК України не містить норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Суд вважає, що зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), на даний момент є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
З огляду на викладене, а також встановлені у цій справі обставини, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені) є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, зважаючи на співмірність негативних наслідків для відповідачів з інтересом позивача, зменшує розмір пені 81579,45 грн до 20000,00 грн та штрафу з 158000,00 грн до 20000,00 грн.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів 611332,28 грн простроченої заборгованісті за лізинговими платежами, 81579,45 грн пені, 19227,66 грн 24% річних, 9034,90 грн інфляційних витрат, 158000,00 грн штрафу. Водночас, з урахуванням наведених вище обставин зі зменшення пені та штрафу, суд задовольняє позовні вимоги частково: в межах стягнення 611332,28 грн простроченої заборгованість за лізинговими платежами, 20000,00 грн пені, 20000,00 грн штрафу, 19227,66 грн 24% річних, 9034,90 грн інфляційних витрат. В іншому суд відмовляє.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10550,09 грн судового збору, розмір якого підтверджений платіжною інструкцією від 18.04.2025 №139.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Враховуючи норму ч. 9 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідачів в солідарному порядку відшкодовується 10550,09 грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурей Лім" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарнобуд") (просп. Лушпи Михайла, буд. 41, м. Суми, Сумська обл., 40033; код за ЄДРПОУ 43468614) та фізичної особи - підприємця Гурської-Кучми Наталії Анатоліївни (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б", м.Київ, Київська обл., 01054; код за ЄДРПОУ 33880354) 611332,28 грн (шістсот одинадцять тисяч триста тридцять дві грн 28 коп.) простроченої заборгованість за лізинговими платежами, 20000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) пені, 19227,66 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять сім грн 66 коп.) 24% річних, 9034,90 грн (дев'ять тисяч тридцять чотири грн 90 коп.) інфляційних витрат, 20000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) штрафу, а також 10550,09 грн (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн 09 коп.) судового збору.
3. В іншому відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 06.02.2026.
СуддяВ.Л. Короленко