Справа № 165/4235/25
Провадження № 2/165/350/26
03 лютого 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
02 грудня 2025 року ТзОВ "Споживчий центр", в особі його представника Медведєвої Н.О. звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 липня 2023 року між ТзОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11.07.2023-100002212. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн., строком на 70 днів із фіксованою незмінною відсотковою ставкою 1,3% за день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Позивач ТзОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надало можливість відповідачу ОСОБА_1 розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач ОСОБА_1 , всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином обов'язки перед позивачем не виконала та має прострочену заборгованість, яка станом на дату подачі позову складає 22462,77 грн. і включає заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11640,09 грн., 9022,68 грн. заборгованості за відсотками та 1800 грн. комісії. З огляду на викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ "Споживчий центр" заборгованість в розмірі 22462,77 грн., а також 2422,40 грн. судового збору.
Ухвалою від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом, повідомленням сторін.
У п.3 прохальної частини позовної заяви представник позивача просила суд здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи та не заперечила щодо заочного розгляду справи (зворот а.с.7 -8).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутності. При постановленні рішення у справі просила врахувати, що вона є дружиною діючого військовослужбовця і кредит вона отримувала під час несення ним військової служби на крайні потреби (а.с.42).
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 липня 2023 року між позивачем ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11.07.2023-100002212, шляхом підписання сторонами пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 26-29).
Згідно п. 3.1. договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-6236.
Заявкою від 11 липня 2023 року, що є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася на сайті та підписала одноразовим ідентифікатором підтверджується, що ОСОБА_1 був наданий кредит в розмірі 12000 грн., строком на 70 дні, що обраховується з дати його надання (зворот а.с. 29- зворот а.с.30).
Денна процентна ставка склала 1.3%, що розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі Транші) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.
Комісія, що пов'язана з наданням кредиту обумовлена сторонами в розмірі 1800 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні (15%).
Відповідач ОСОБА_1 підписавши паспорт споживчого кредиту (а.с.22-23), підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних відповідачем умов кредитування.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Оскільки, у наявних в матеріалах справи, а саме копії заявки відповідача та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, графік платежів, вказана заявка та підтвердження кредитного договору підписані електронним підписом відповідача, суд вважає, що відповідач підписала кредитний договір та була проінформована про всі істотні умови кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За таких обставин факт укладення договору між сторонами підтверджений наданими позивачем доказами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що прийняті зобов'язання за кредитним договором позивач ТзОВ «Споживчий центр» виконав та надавав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
Наданою позивачем довідкою-розрахунком (а.с. 14) про стан заборгованості за кредитним договором №11.07.2023-100002212 від 11 липня 2023 року підтверджується, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 22462,77 грн. та складається з 11640,09 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9022,68 грн. заборгованості за відсотками, 1800 грн. комісії.
Оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем, суд, з огляду на встановлений строк кредитування, приймає до уваги наданий розрахунок та вважає доведеним розмір заборгованості, що нарахований позивачем.
Разом з тим, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статтях 1 та 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Наданою відповідачем копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.45) підтвреджується, що з 19 лютого 2015 року відповідач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в ВЧ НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 №5298А від 19.12.2025 (а.с.43) та копією посвідчення серії НОМЕР_3 , що видане Управлінням персоналу штабу ВЧ НОМЕР_4 25.08.2021 (а.с.44).
Таким чином, судом встановлено, що у період укладення та виконання умов спірного договору відповідач мала статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, та відповідно щодо неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до відповідача не підлягає застосуванню відповідальність у виді сплати процентів за користування кредитом у розмірі 9022,68 грн.
Враховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на право відповідача, як дружини військовослужбовця, на отримання відповідних пільг, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «Споживчий центр» підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом та комісії, тобто всього в розмірі 13440,09 грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто урозмірі 1453,44 грн., що підтверджується документально (а.с.9).
Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279 ЦПК України, на підставі ст.610, ст.611, ст.625, ст.1050 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №11.07.2023-100002212 від 11 липня 2023 року, в розмірі 13440 (тринадцять тисяч чотириста сорок) грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 44 коп. судового збору.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк