вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" листопада 2025 р. м. Київ
Справа № 911/1920/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда Трейд» про стягнення 586 863,22грн, за участі представників від:
позивача - Пікульська К.В. (довіреність від 25.12.2024 №2-786д);
відповідача - Круторогова С.І. (ордер В.І. №1325001 від 11.08.2025)
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, АТ «Укргазвидобування») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда Трейд» (далі - відповідач, ТОВ «Артеміда Трейд») та просить стягнути з відповідача 586 863,22грн штрафних санкцій, з яких: 436 934,66грн - пеня за період з 24.09.2024 по 16.04.2025; 149 928,56грн - штраф.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки (графік поставки) від 26.01.2024 №УГВ47/30-24 в частині поставки товару в установлений договором строк (а.с.1-3).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2025: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 16.07.2025 о 15:00; визнано явку сторін обов'язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (а.с.102-104).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 23.06.2025 о 21:39, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.105-106).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам - наступного робочого дня - 24.06.2025.
08.07.2025 відповідач, з дотриманням встановленого судом строку, через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (а.с.107-112).
Відхиляючи заявлені вимоги відповідач посилається на те, що:
- cсвоєчасно поставив позивачу товар, однак позивач прийняв товар лише на суму 158 160грн, а отримувати товар на суму 2 141 836,56грн відмовився, мотивуючи невідповідністю маркувань автошин в частині визначення індексів навантаження;
- його вина відсутня, підстав для покладення відповідальності у вигляді пені та штрафу не має.
Окрім того, до тексту поданого відзиву відповідач включив клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій на 80%, у разі якщо суд дійде висновку про мотивованість заявлених вимог. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що позивач не поніс жодних збитків через нібито порушення умов договору та безпідставно відмовився від прийняття поставленого товару. Крім того, у поданому клопотанні відповідач вказує, що є малим підприємством та покладення на нього повного розміру нарахованих штрафних санкцій може вплинути на його сталу діяльність. Також відповідач вказує, що засновник товариства є учасником бойових дій, а само товариства має позитивну ділову репутацію, здійснює добропорядно господарську діяльність, сплачує податки та забезпечує робочі місця.
08.07.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій на 80% з підстав, які наведені ТОВ «Артеміда Трейд» у відзиві (а.с.154-157).
14.07.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 16.07.2025, на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника через відсутність у штаті юрисконсульта та наміром укласти договір з адвокатом (а.с.170-172).
16.07.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 ГПК України встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення; відкладено підготовче засідання на 18.08.2025 о 14:50 (а.с.178-180).
Підготовче засідання відкладено на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, оскільки судом не завершено всі необхідні дії для підготовки справи до судового розгляду по суті, у т.ч., враховуючи встановлення сторонам строків для реалізації права на подання заяв по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2025 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 18.08.2025 о 14:50 (а.с.182).
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 16.07.2025 о 20:56, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.183).
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду з дотриманням встановленого строку - 24.07.2025 (сформовано в системі «Електронний суд») (а.с.184-186), позивач підтримує заявлені вимоги та вказує, що:
- частина товару не прийнята оскільки індекс навантаження, зазначений на шинах, не відповідав умовам договору та технічним умовам;
- виробником шин та відповідачем визнається неналежне маркування шин;
- порушення строків з поставки замовленого товару негативно впливає на господарську діяльність позивача в частині виконання покладених на нього державою функцій.
30.07.2025 відповідач через систему «Електронний суд», у встановлений судом строк подав заперечення (а.с.193-196), у яких, в спростування тверджень позивача вказує, що:
- виробник повідомив, що через технічний збій обладнання на виробництві під час здійснення маркування шин, помилково нанесені невірні індекси, однак, незважаючи на таку помилку в маркуванні, за своїми технічними вимогами поставлені шини відповідають вимогам договору;
- позивач не надає доказів невідповідності поставлених шин технічним вимогам індексів навантаження, тому відмова прийняти товар є безпідставною.
18.08.2025 підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з неможливістю забезпечити виконання вимог ч.1 ст.222 ГПК України в частині повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу та проведення засідання в режимі відеоконференції з причин відсутності електропостачання, про що складено акт від 18.08.2025 (а.с.211).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2025 призначено підготовче засідання на 08.09.2025 о 15:00 (а.с.212).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 20.08.2025 о 02:36, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.213-214).
08.09.2025 підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Ейвазової А.Р. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2025: продовжено строк підготовчого провадження на 15 днів; призначено підготовче засідання на 19.09.2025 о 11:45 (а.с.215).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: позивача - 10.09.2025 о 22:20; відповідача - 10.09.2025 о 22:27 (а.с.216-217).
19.09.2025 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025 о 14:30 (а.с.218-219).
Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв'язку із виконанням завдань підготовчого провадження.
14.10.2025 від представника відповідача - адвоката Круторогової С.І. надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 15.10.2025, на іншу дату, у зв'язку із неможливістю прибуття уповноваженого представника через особисті обставини (а.с.221).
15.10.2025 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано думку позивача щодо поданої заяви відповідача про відкладення судового засідання, та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 24.10.2025 о 10:00 (а.с.226-227).
Судове засідання відкладено на підставі ч.1 ст.216 ГПК України, оскільки відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на поважні причини неявки та враховуючи, що неявка такого учасника в судове засідання є першою.
Про відкладення розгляду справи на 24.10.2025 о 10:00 відповідача повідомлено ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2025 (а.с.229), яка доставлена до електронного кабінету відповідача 15.10.2025 о 16:59, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.230).
24.10.2025 заслухано вступне слово сторін та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 15:00 07.11.2025 (а.с.231-234).
В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, а у разі задоволення заявлених - зменшити нарахування штрафних санкцій на 80%.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
26.01.2025 між ТОВ «Артеміда Трейд» (далі - постачальник) та АТ «Укргазвидобування» (далі - покупець) укладено договір поставки (графік поставки) №УГВ47/30-24 (далі - договір; а.с.4-17).
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору: постачальник зобов'язується поставити покупцеві шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (автошина для вантажних транспортних засобів) (далі - товар), зазначений в специфікації/-ях, що додається/ються до договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами), а покупець - прийняти і оплатити такий товар; під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем; найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації/-ях, яка/і є додатком/ми №2 до договору та є його невід'ємною частиною; строк поставки товару визначається графіком/ми поставки товару, який/і є додатком/ми №3 до договору та є його невід'ємною частиною/ами.
Згідно п.2.1 договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, (невідповідність товару умовам договору для цілей застосування розділу VII; відповідальність сторін прирівнюється до неналежної якості товару), якість якого відповідає сертифікатам якості/відповідності та/або паспорту/-ам виробника, Держстандартам, (при необхідності), технічним або іншим вимогам/умовам, які пред'являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.
В силу п.2.3 договору у разі виникнення сумніву щодо якості товару або конструктивних недоліків чи невідповідності нормативним документам України, постачальник зобов'язаний усунути такі недоліки в строк, визначений покупцем або, в разі неможливості: повернути кошти, отримані від покупця за цим договором, чи пропорційно знизити вартість товару, що містить недоліки (на вибір покупця), якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Ціна товару, як визначено п.3.1 договору, вказується в специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом відповідно до чинного законодавства України - далі нерезидент в Україні).
Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до цього договору, та становить 2 299 996,56грн (п.3.2 договору).
Відповідно до п.п.4.1,4.2 договору: розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної на відповідний обсяг товару, та пред'явлення постачальником рахунку (інвойсу) на оплату товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації/-ях; до рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна; покупець не здійснює оплату за прийнятий товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.
Як закріплено сторонами в п.п.5.1, 5.2 договору: строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/-ях та графіку поставки до цього договору; здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором; датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору, який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної; датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товарно-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття; право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Як вказано у п.5.9 договору, підписанням договору постачальник підтверджує, що він ознайомлений з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості (далі - Порядок), і розміщений на офіційному сайти АТ «Укргазвидобіування» та зобов'язується його дотримуватись.
Пунктом 5.17 договору визначено, що: постачальник зобов'язаний направити на e-mail покупця скановану копію технічного опису на товар на фірмовому бланку постачальника та скріплений підписом та печаткою (за наявності) постачальника, а також копію сертифікату якості/технічного паспорту на товар (якщо такий сертифікат якості /технічний паспорт на товар передбачені п.5.4 договору); такий технічний опис має містити технічні характеристики товару, фото, опис принципу роботи та сфери застосування, матеріалу виготовлення, країну виробництва та найменування компанії-виробника; технічний опис надається на українській або російській мові (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України).
Покупець зобов'язаний, як передбачено пп.6.1.1 п.6.1 договору, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за прийнятий товар у разі відсутності зауважень.
Крім того, покупець має право, зокрема: достроково розірвати договір в односторонньому порядку у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань постачальником (пп.6.2.1 п.6.2); не здійснювати оплату постачальнику у разі неналежного оформлення документів, необхідних для здійснення оплати (пп.6.2.4 п.6.2).
Постачальник, в силу пп.6.3.2 п.6.3 договору, зобов'язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору.
У разі прострочення постачальником виконання зобов'язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості; сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов'язання (п.7.8 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2 договору, і діє до 31.12.2024 року (включно) (п.10.1 договору).
Додатком №1 до договору - специфікацією від 26.01.2024 №1 (а.с.18-19, далі - специфікація №1) сторони визначили найменування, асортимент, кількість та ціну товару, що постачається за договором, а саме:
- шина всесезонна ведуча FRIDERIC FD728 295/80R22,5 152/149L 18PR у кількості 20шт загальною вартістю 158 160грн;
- шина всесезонна рульова SAFECESS LH398/SFC77 315/70R22.5 154/150L у кількості 8шт загальною вартістю 61 652,16грн;
- шина всесезонна рульова SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR у кількості 276шт загальною вартістю 2 080 184,40грн.
Пунктами 3,4 специфікації №1 визначено, що строк поставки товару визначається графіком, який є додатком №3 до договору, а оплата за товар здійснюється по факту поставки товару протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару, або видаткової накладної.
Відповідно до графіку поставки сторонами узгоджено, що весь товар має бути поставлений протягом 240 календарних днів з дати укладання договору (а.с.21).
Додатком №5 сторони визначили технічні характеристики товару, зокрема, визначили індекс навантаження на шину: всесезонна ведуча FRIDERIC FD728 295/80R22,5 - 152/149; всесезонна рульова SAFECESS LH398/SFC77 - 154/150; всесезонна рульова SAFECESS LH399/SFC66 - 157/154 (а.с.23).
13.06.2024 сторонами укладено додаткову угоду №1, якою додатки №№1,3,5 викладені у новій редакції (а.с.30).
Зокрема, до специфікації №1 сторонами внесені зміни, а саме замінені поставки шин всесезонних ведучих FRIDERIC FD728 295/80R22,5 152/149L 18PR на шини всесезонні ведучі Roadshine RS612 295/80 R22.5 154/151M 18 PR. При цьому, умови щодо кількості та загальної вартості нових шин порівняно з попередніми, а також строк поставки та порядок оплати не змінено (а.с.31-32).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв товар на загальну суму 158 160грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме від:
- 19.06.2024 №975 на суму 94 896грн щодо поставки шин всесезонна ведуча Roadshine RS612 295/80 R22.5 154/151M 18 PR у кількості 12шт (а.с.35);
- 19.06.2024 №976 на суму 31 632грн щодо поставки шин всесезонна ведуча Roadshine RS612 295/80 R22.5 154/151M 18 PR у кількості 4шт (а.с.36);
- 19.06.2024 №977 на суму 31 632грн щодо поставки шин всесезонна ведуча Roadshine RS612 295/80 R22.5 154/151M 18 PR у кількості 4шт (а.с.37).
15.09.2024 відповідач з електронної адреси «ІНФОРМАЦІЯ_2» на електронні адреси «ІНФОРМАЦІЯ_3» та «ІНФОРМАЦІЯ_1» направив лист від 05.09.2024 вих.№3 та повідомив про готовність 17 вересня відвантажити: шини всесезонні рульові SAFECESS LH398/SFC77 315/70R22.5 154/150L у кількості 2шт; шини всесезонні рульові SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR у кількості 184шт (а.с.116-117).
17.09.2024 на електронну адресу відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_2» з електронної адреси «ІНФОРМАЦІЯ_3» надійшов лист, у якому повідомлено, що під час проведення процедури вхідного контролю виявлені невідповідності поставленого товару - на автошинах SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR в значеннях індексів навантаження і розшифрування значень індексів, а також повідомлено про необхідність забезпечити явку представника ТОВ «Артеміда Трейд» до 19.09.2024 для продовження огляду та складання документів про приймання/неприймання ТМЦ (а.с.118). Аналогічного змісту листи направлені на електронну адресу відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_2» 18.09.2024 та 19.09.2024, з визначенням інших дат забезпечення явки представника ТОВ «Артеміда Трейд» для продовження огляду та складання документів про приймання/неприймання ТМЦ - 20.09.2024 та 21.09.2024 (а.с.119-120).
На підтвердження замовлення перевезень товару - автошин, з метою його передачі позивачу, відповідач надав заявки №№10/09-2024, 16/09-2024, 10/12-2024, 17/09-2024 (а.с.122-123; 126-127) та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що складені ФОП Ушаковим О.В. як виконавцем та ТОВ «Артеміда Трейд» як замовником, від: 11.09.2024 №69, 17.09.2024 №74, 18.09.2024 №75, 11.12.2024 №119 (а.с.121;124-125; 128).
Як вбачається з акту невідповідності ТМЦ по якості від 20.09.2024 №2, що складений комісією у складі позивача в особі працівників ГПУ «Полтавагазвидобування» та в присутності представника відповідача - керівника Литвина А.Д., у якому вказано: «В ході проведення сумісного огляду (вхідного контролю) з представниками ТОВ «Артеміда Трейд» виявлено наступні недоліки: - шина всесезонна рульова SAFECESS LH398/SFC77 315/70R22.5 154/150L; - шина всесезонна рульова SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR. Стосовно додатку №5 до договору постачання УГВ47/30-24 від 26.01.2024 найменування продукції за порядком №2,3 було виявлено невідповідність маркування в значеннях індексу навантаження на вантажопідйомність шини в (кг) де індекс навантаження шини (154/150L та 157/154L) не дорівнює чисельному значенню вантажопідйомністю в кг (3750/3450кг та 4000/3650кг). Повинно бути відповідно до табличних значень 154/150(3750/3350), 157/154 (4125кг/3750кг). Присутні зовнішні сліди втручання в значеннях індексу навантаження».
Представник відповідача у акті зазначив, що виробник повідомив, що шини відповідають технічним вимогам до шин 157/154 (4125кг/3750кг) та запропонував відкласти питання про підписання акту до 30.09.2024 у зв'язку із необхідністю отримання письмових пояснень виробника (а.с.133-135).
25.09.2024 відповідач звернувся до позивача з листом від 25.09.2024 вих.№01, який направлено на електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_3» (з якої позивач здійснював листування з відповідачем щодо поставки товару), в якому просив повідомити: процедури приймання ТМЦ на філіях АТ «Укргазвидобування» з урахуванням наданих відповідачем зауважень; причин відмови у прийнятті вантажу, який прибував у визначені місця. Крім того, у такому листі відповідач просив надати завірені копії актів вхідного контролю ТМЦ (а.с.130-132).
Листом від 30.09.2024 компанія QINGDAO MAXPLUS INTERNATIONAL TRADE CO.,LIMITED повідомила, що: «покупцем проінформовано виробника про розбіжності у значеннях індексу навантаження та розшифровці значень індексу на всесезонних шинах SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR для кермової осі, а саме: фактичний індекс навантаження на шини становить 157/154 (4000кг/3650кг) - він має відповідати табличним значенням 157/154 (4125кг/3750кг). Через технічну несправність обладнання на виробничому майданчику під час нанесення індексної інформації безпосередньо на шини, розшифровка індексів навантаження в кілограмах на шині є некоректною». У вказаному листі компанія підтвердила, що всесезонні рульові шини SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR повністю відповідають технічним вимогам для індексу 157/154 (4125 кг/3750 кг) (а.с.189).
Відповідно до вимоги від 20.12.2024 за вих.№302.1-022-9972 позивач вимагав від відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 336 268,34грн через прострочення строку поставки товару на суму 2 141 836,56грн (а.с.38-40).
В якості доказів направлення вимоги позивач надав накладну №2270224 кур'єрської служби «Grandex» (а.с.41).
Крім того, у направленій позивачем відповідачу вимозі від 07.02.2025 вих.№302.1-022-1177 АТ «Укргазвидобування» вимагало від ТОВ «Артеміда Трейд» сплатити штрафні санкції у розмірі 441 218,33грн за несвоєчасну поставку товару (а.с.50-52).
На підтвердження направлення такої вимоги позивач надав список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек від 10.02.2025 щодо оплати послуг з пересилання відправлення (а.с.53-54). Відправлення №06011106214562, яким позивачу направлено вимогу, повернуто за зворотною адресою без вручення з довідкою відділенням поштового зв'язку, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.55-56).
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою від 08.04.2025 вих.№302.1-022-3401, у якій вимагав сплатити штрафні санкції у розмірі 561 161,18грн, мотивуючи її порушенням відповідачем строків поставки товару (а.с.42-44).
В якості доказів направлення зазначеної вимоги надано: список згрупованих поштових відправлень №4974 та фіскальний чек від 10.04.2025 щодо оплати послуг з пересилання відправлення (а.с.45-48).
Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, за порушення зобов'язання з поставки товару у встановленій договором строк.
Вирішуючи відповідний спір у даній справі, суд виходить з наступного.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України (тут і надалі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зміст зобов'язань сторін за відповідним договором, визначення додатком до договору асортименту, кількості та ціни товару, яка поставляється, періодичність поставок, суб'єктний склад, укладений сторонами договір є договором поставки.
Так, згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Схоже із ст.265 ГК України визначення надано і ст.712 ЦК України, відповідно до якої продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України визначено, що: продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Як установлено ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до положень ч.ч.1, 5 ст.268 ГК України: якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів; у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу ч.1 ст.675 ЦК України).
Отже, умова договору щодо якості товару характеризує предмет купівлі-продажу з точки зору придатності до використання за цільовим призначенням. Якість товару - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції (товарів) і зумовлюють її здатність задовольнити відповідно до свого призначення потреби споживача. Предметом договору купівлі-продажу може бути річ тільки належної якості, що обумовлена договором (висновки містяться в постановах Верховного Суду від 10.06.2025 по справі №925/585/24 та від 27.03.2025 №922/1529/24).
У даній справі відповідач заперечує заявлені вимоги, вказуючи, що товар ним поставлено відповідачу належної якості, що підтверджено листом виробника, а позивач відмовився його приймати безпідставно, з чим не може погодитись суд з наступних підстав.
Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №549 затверджені Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі (далі - Правила).
Пунктом 2 роздл.І Правил передбачено, що дія цих Правил поширюється на юридичних і фізичних осіб, які виготовляють, транспортують, мають намір придбати чи замовити, продають, придбавають, експлуатують, ремонтують, передають на утилізацію пневматичні шини (далі - шини) та колеса колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі.
В силу п.1 гл.3 розд.ІІ Правил: ідентифікаційні дані шини та її складників визначаються за їх маркуванням; марковання шин виконується згідно з чинним законодавством, у тому числі стандартами, технічними умовами та цими Правилами.
Частиною марковання шини є індекс несівної здатності, що визначається числом, яке характеризує контрольну масу, на вагову дію якої під час експлуатації розрахована шина відповідно до вимог щодо застосування, установлених виробником (п.5 розд.І Правил).
Марковання, призначене для споживачів, яке виконується на боковинах шини, повинно залишатися доступним для огляду після установки шини на ободі, що визначене п.2 гл.3 розд. ІІ Правил. Отже, індекс навантаження вантажних шин, що є частиною маркування, має бути доступним для огляду після встановлення, у т.ч. шини КТЗ категорії L, поставка яких передбачена договором, що вбачається з малюнку №3 таблиці 5 додатку 4 Правил.
Згідно п.14 розд.ІІ додатку №4 до Правил: індекс несівної здатності шин, які відповідають Правилам ЄЕК ООН №54, складається з одного числа або з двох чисел, розділених між собою знаком дробу "/", наприклад 154 або 154/150 означає величину допустимої навантаги відповідно на одинарну або одинарну і здвоєні шини за номінальної швидкості, яку зазначають відповідною категорією швидкості; на шині може бути зазначено декілька груп індексів навантаги з відповідними символами категорій швидкості; таке марковання інформує про можливе збільшення максимально допустимої навантаги на шину у разі відповідного зменшення швидкості руху; індекси несівної здатності і відповідні величини навантаг наведено в таблиці 5 цього додатка.
Відповідно до таблиці 5 додатку №4 Правил «Індекси несівної здатності (ІНЗ) і відповідні їм величини навантаги» ІНЗ 154/150 відповідає 3750/3350кг, а 157/154 -4125/3750кг.
Як встановлено судом, відповідачем позивачу поставлено шини всесезонні рульові SAFECESS LH398/SFC77 315/70R22.5 154/150L з нанесенням марковання індексу маси навантаження 3750/3450кг замість маркування 3750/3350кг та шини всесезонні рульові SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR з нанесенням маркування індексу маси навантаження 4000/3650кг замість 4125/3750кг, отже, маркування шин не відповідало встановленим законом вимогам.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила №1306).
Відповідно до п.31.1 Правил №1306 технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Пунктом 31.4 Правил №1306 визнано заборону експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема: шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу (пп. «а» п.31.4.5).
Таким чином, використання шин, які не відповідають встановленим законодавством вимогам (включаючи вимоги до маркування), може бути підставою для притягнення до відповідальності у встановленому порядку.
Посилання відповідача на лист виробника щодо фактичної відповідності шин встановленим вимогам для індексів 157/154 з посиланням на технічний збій обладнання на виробництві під час нанесення інформації про індекс безпосередньо на шини ніяким чином не позбавляє позивача права вимагати передачі шин, маркування яких відповідає їх фактичним властивостям, у т.ч. щодо навантаження, оскільки експлуатація шин з відповідним маркуванням може мати негативні для нього наслідки. При цьому, відповідач, який замовляв відповідні шини у виробника для подальшої їх поставки позивачу мав можливість вимагати від виробника передачі шин, маркування яких відповідає їх фактичним властивостям, встановленим вимогам щодо їх якості, а у випадку недотримання таких вимог - вимагати заміни.
Отже, оскільки відповідачем поставлено позивачу шини всесезонні рульові SAFECESS LH398/SFC77 315/70R22.5 154/150L та шини всесезонні рульові SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR з порушенням вимог щодо їх маркування, що не відповідає встановленим вимогам та положенням договору, дії позивача щодо відмови у прийняті такого товару ґрунтуються на положеннях ст.268 ГК України та є правомірними.
Отже, враховуючи положення наведених норм та умови укладеного договору, відповідач, з урахуванням додатку №3 до договору, мав поставити шини всесезонні ведучі Roadshine RS612 295/80 R22.5 154/151M 18 PR у кількості 20шт, всесезонні рульові SAFECESS LH398/SFC77 315/70R22.5 154/150L у кількості 8шт, всесезонні рульові SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR у кількості 276шт протягом 240 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 23.09.2024 включно.
Між тим, під час розгляду справи відповідач не надав доказів у спростування тверджень позивача про те, що відповідні зобов'язання з поставки виконані лише частково; доказів поставки іншої частини товару - шин всесезонних рульових SAFECESS LH398/SFC77 315/70R22.5 154/150L у кількості 8шт та всесезонних рульових SAFECESS LH399/SFC66 315/80R22.5 157/154L 20PR у кількості 276шт на суму 2 141 836,56грн відповідач не надав.
Посилання відповідача на те, що ним не поставлено товар у зв'язку із закінченням строку дії договору є безпідставними.
Так, ст. 599 ЦК України та ст.202 ГК України установлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування, поєднання боржника та кредитора, смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи).
Поряд з цим, як визначено ч.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому, п.1 ч.1 ст.611 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Отже, сам факт порушення зобов'язання у вигляді не виконання його у встановлений строк не є підставою для припинення зобов'язання, разом з тим, у випадку односторонньої відмови від зобов'язання, у встановлених випадках, є підставою для припинення такого зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від закінчення строку дії договору, за виключенням випадку, коли кредитор втратив інтерес до нього та відмовився від прийняття товару.
У даній справі судом не встановлено факту відмови позивача від прийняття виконання зобов'язання внаслідок втрати інтересу, що спричинено порушенням строку його виконання відповідачем.
Суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність у нього відповідальності за маркування шин, оскільки за договором поставки відповідач взяв на себе обов'язок поставити товар, який відповідає умов відповідного договору, отже, саме відповідач є відповідальною за це особою перед позивачем При цьому, відповідач має можливість вимагати від виробника заміни таких шин, відшкодування завданих збитків тощо.
В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару у кількості, яка передбачена договором, протягом встановленого договором строку, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
В силу п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т. ч. пеня та штраф (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Хоч пеня за загальним правилом встановлюється за невиконання грошового зобов'язання, однак, ч.2 ст.546 ЦК України, визначає, що, зокрема, договором можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Отже, встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення негрошового зобов'язання не суперечить чинному законодавству.
Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання з поставки визначеної договором кількості товару у встановлений договором строк, а також встановлення відповідальності за таке порушення п.7.8 договору, вимоги позивача про стягнення пені за відповідне порушення, у розмірі, передбаченому договором, є обґрунтованими.
Оскільки розрахунок пені та штрафу за недопоставку товару здійснено позивачем вірно, з урахуванням вартості та кількості недопоставленого товару, періоду прострочення, встановленого договором розміру пені та штрафу, вимоги позивача про стягнення з відповідача 436 934,66грн пені за період з 24.09.2024 по 16.04.2025 та 149 928,56грн штрафу за порушення понад 30днів є мотивованими.
Разом з тим, суд вважає, що розмір пені та штрафу, який просить стягнути з відповідача позивач підлягає зменшенню, а заявлене відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій на 80% - задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Неустойка є способом забезпечення виконання зобов'язання; завданням неустойки є сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником, після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку або несвоєчасного виконання робіт тощо; такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 наведено висновок, за яким, відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення; він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним; у таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків; тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд оцінює: чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; наслідки порушення зобов'язання, відповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер; категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в ст.551 ЦК України та в ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №904/21/24, 18.12.2024 у справі №902/517/24, 21.05.2024 у справі №910/10934/23).
У даній справі суд вважає, що розмір пені та штрафу, які заявлений до стягнення позивачем, є обтяжливим для відповідача та підлягає зменшенню з наступних підстав.
Позивач у даній справі нараховує як штраф, так і пеню, які передбачені договором, за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару в установлений договором строк, однак прострочення виконання зобов'язання відбулось у період введення на всій території України воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022, який продовжено і який наразі триває, що спричиняє негативні наслідки для всіх учасників, що здійснюють господарську діяльність на території України, у т.ч. сторін у справі, а саме може спричиняти непередбачувані об'єктивні обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язання у строк.
У даній справі судом не встановленого того, що позивачу заподіяно збитків у певному конкретному розмірі у зв'язку з порушенням відповідачем таких зобов'язань і розмір таких збитків є таким, що дорівнює або перевищує розміру нарахованої пені та штрафу; позивач не посилається на понесення ним збитків через неналежне виконання відповідачем зобов'язання з недопоставки товару в установлений договором строк. Так, доказів того, що позивач був вимушений замовити товар у третіх осіб за, наприклад, значно вищою ціною чи невигідних умовах не надано.
Окрім того, суд, зменшуючи розмір штрафних санкцій враховує і поведінку сторін у відповідних правовідносинах.
Так, з матеріалів справи вбачається, що листом від 22.10.2024 за вих.№2 відповідач звернувся до позивача, долучивши до листа відповідь виробника шин, про збій, що став причиною некоректного маркування, та просив позивача повідомити про подальші кроки для вирішення ситуації (а.с.191). При цьому, хоча доказів направлення такого листа відповідач не надав, позивач підтвердив факт його отримання, долучивши копію такого листа до відповіді на відзив.
Водночас, незважаючи на отримання позивачем такого листа, у якому відповідач намагався врегулювати спірну ситуацію, позивач не вчинив ніяких дій щодо повідомлення відповідача про свою волю щодо поставки товару, частина якої прострочена, в саме позивач не надав строку на усунення недоліків товару з некоректним маркуванням виробника, не відмовився від товару, поставка якого прострочена, що зумовило подальше нарахування штрафних санкцій. Натомість, позивач лише продовжував надсилати на адресу відповідача ідентичні вимоги сплати штрафних санкцій, протягом майже року з дня порушення, у той же час не замовив відповідний товар у інших постачальників.
З урахуванням зазначених обставин, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, визначені п.6 ч.1 ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, враховуючи, що розмір штрафних санкцій є надмірним, а наявності збитків у позивача у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань судом не встановлена на підставі наданих сторонами доказів, відсутність відповіді на звернення відповідача щодо подальшого виконання, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 80%, а саме пені за порушення строку поставки товару до 87 386,93грн /(436 934,66:100*(100-80)/, а штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів - до 29 985,71грн /149 928,56:100*(100-80)/.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 87 386,93грн пені за порушення строку поставки товару, а також 29 985,71грн штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів; в частині стягнення 349 547,73грн пені за порушення строку поставки товару та 119 942,85грн штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів суд у задоволенні позову відмовляє.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 7 042,36грн, тобто у повному обсязі, оскільки заявлені вимоги в частині стягнення пені та штрафу є обґрунтованими повністю, однак, їх розмір суд вирішив зменшити, враховуючи вищевказані обставини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда Трейд» (ідентифікаційний код 35735705; 08290, Київська обл., Бучанський р-н., с-ще Гостомель, вул. Чкалова, буд. 41) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775; 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28) 87 386,93грн пені, 29 985,71грн штрафу, а також 7 042,36грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 349 547,73грн пені, 119 942,85грн штрафу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.02.2026.
Суддя А.Р. Ейвазова