ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.02.2026Справа № 910/930/26
Суддя Мандриченко О.В., розглянувши
позовну заяву заступника керівника Київської міської прокуратури, Папуші Ю.І. в інтересах Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща Білдінг";
про стягнення коштів у розмірі 8 430 670,48 грн, -
Заступник керівника Київської міської прокуратури, Папуша Ю.І. звернувся до Господарському суду міста Києва з позовною заявою в інтересах Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща Білдінг" в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща Білдінг" до бюджету міста Києва на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 7 926 521,97 грн - коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 324 987,40 грн - інфляційних втрат та 179 161,11 грн - 3 проценти річних.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Київською міською прокуратурою встановлено порушення інтересів держави у бюджетній сфері у зв'язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Пуща Білдінг" коштів пайової участі до бюджету столиці, що потребує належного судового захисту в силу норм ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Тож, на думку прокурора, оскільки обов'язок щодо сплати пайового внеску у відповідача виник у 2019 році та продовжував існувати у 2025 році, наявні правові підставі для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща Білдінг" коштів пайової участі у вигляді безпідставно збережених грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України вказано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зазначає, що за текстом позовної заяви підписантом позову є заступник керівника Папуша Ю.І., однак всупереч вимогам статті 174 Господарського процесуального кодексу України, посадове становище особи, яка підписала позовну заяву вказано не повно, адже позивачем в справі є заступник керівника Київської міської прокуратури Папуша Ю.І., а відтак прокурором не вказано точне посадове становище особи яка підписала позовну заяву.
Як зазначено пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Як зазначено абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратур", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абзаців 1-4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратур", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що Державною аудиторською службою України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в ході якої встановлено факти несплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, що в свою чергу призвело до недоотримання коштів бюджетом міста Києва.
Прокурор зазначає, що у зв'язку з цим Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Київської міської прокуратури скеровано інформацію щодо несплати низкою забудовників до місцевого бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва.
Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься лист Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №050/08-4768 від 28.11.2025, додатками до якого мають бути таблиці 1 та 2 на 5 аркушах в 1 примірнику.
Натомість в матеріалах справи відсутні вказані додатки до листа в повному обсязі, адже в якості додатку долучено лише аркуш №2, проте реквізити таблиці не вказані, з чого неможливо визначити інформацію щодо несплати низкою забудовників до місцевого бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, про яку зазначає прокурор.
Також, прокурором на підтвердження підстав представництва ним в суді Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано лист Київської міської прокуратури №15/2-1012 від 12.12.2025 в якому остання звертається до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням в строк до 17.12.2025 надати до Київської міської прокуратури наступну інформацію із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів:
- щодо укладення замовником договору пайової участі та сплати коштів пайового внеску;
- наявності правових підстав для звільнення замовника будівництва від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста;
- які заходи (в тому числі цивільно-правового характеру), спрямовані на захист інтересів держави в даному випадку, вживались Департаментом економіки та інвестицій КМДА з метою своєчасного та ефективного відновлення державних інтересів, в тому числі щодо стягнення недоотриманих коштів пайової участі. У разі невжиття таких заходів, прошу повідомити причини.
У відповідь на вказаний запит, у матеріалах справи міститься лист Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 050/08-5095 від 17.12.2025, в якому зазначено, що станом на 17.12.2025 позовна заява до Господарського суду міста Києва про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща Білдінг" за об'єктом "Будівництво індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 у Оболонському районі м. Києва", Департаментом не направлялась.
Однак Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надано відповіді щодо причин відсутності звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі.
У постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:
- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;
- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);
- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;
- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Отже, в цій справі колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом.
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетений орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;
- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;
- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 зробила висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо). Аналогічні висновки були зроблені й у інших постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 року у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, а також у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.
Так, заступником керівника Київської міської прокуратури, Пупушою Ю.І., не наведено причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, а посилання прокурором на інформацію Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо несплати низкою забудовників до місцевого бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва є недостатньою підставою для прийняття позовної заяви для розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано особою, посадове становище якої не вказано, у відповідності до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, прокурором не наведено достатніх причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом та підстав для представництва інтересів Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву заступника керівника Київської міської прокуратури, Папуші Ю.І. (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9) та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Олександр Мандриченко